Організм людини як єдина саморозвивається біологічна система
Одна з домінуючих рис XX в. - обмеження рухової активності сучасної людини. 100 років тому 96 \% трудових операцій виконувалися за рахунок м'язових зусиль. В даний час - 99 \% з по- міццю різних механізмів. Необхідна компенсація дефіциту рухової активності, інакше наступає стан, при якому багато функцій, органи і системи людського організму втрачають свої якості. Настає розлад, дисгармонія складної системи орга- нізму людини.
Фізичні вправи роблять істотний вплив на формування скелета (виправляються викривлення хребта, поліпшується постава). Підвищуються обмінні процеси, зокрема, обмін
Пізнання самого себе є важливим кроком у вирішенні пробле ми формування фізичної культури особистості майбутнього фахівця, який при вивченні даної теми повинен:
# 61623; дослідити особливості функціонування людського орга нізму і окремих його систем під впливом занять фізичними вправами і спортом в різних умовах зовнішнього середовища;
# 61623; вміти діагностувати стан свого організму і окремих його систем, вносити необхідну корекцію в їх розвиток засобами фізичної культури і спорту;
# 61623; вміти раціонально адаптувати фізкультурно-спортивну діяль- ність до індивідуальних особливостей організму, умов праці, побуту, відпочинку та диференціювати використання засобів фізичної культури і спорту з урахуванням зазначених особливостей.
Все це буде сприяти формуванню мотиваційно-цен- ностного ставлення до фізичної культури, установки на здоровий спосіб життя, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом.
Людський організм - складна біологічна система. Всі органи людського тіла взаємопов'язані, знаходяться в постійному взаемодії і в сукупності є єдиною саморегулівної і само- розвивається системою. Діяльність організму як єдиного цілого
включає взаємодію психіки людини, його рухових і вегетативних функцій з різними умовами навколишнього середовища.
Зовнішня діяльність людини і внутрішні процеси, протіканням ющие в організмі, здійснюються за механізмом рефлексу, управляя- емого з ЦНС.
Кожна клітина, група клітин, орган працюють в двох режимах: збудження (діяльний стан) і гальмування (припинення діяль ного стану та відновлення). Порушення і гальмування - це два протилежні процеси, взаємодія яких забезпечує злагоджену діяльність нервової системи, узгоджену роботу органів тіла, регуляцію і вдосконалення функцій всього організму.
Рух - найважливіша властивість організму людини. Завдяки наявності скелетних м'язів людина може пересуватися, виконувати рухи окремими частинами тіла. Постійні руху відбуваються і у внутрішніх органах, також мають м'язову тканину у вигляді особливих
«Гладких» м'язів (перистальтика кишечника, підтримання тонусу артеріальних кровоносних судин і т. Д.). Складну будову має серцевий м'яз, яка безперервно, протягом усього життя людини, працює в якості насоса, забезпечуючи пересування крові по кровоносних судинах.
Кожен орган виконує в організмі певну функцію. М'язова робота, зокрема, забезпечується взаємодією функцій різних органів і систем органів в цілісному організмі. Їх вивчає фізіологія. Одним з розділів фізіології людини є фізіо- логія вправ і спорту, яка вивчає реакції, що виникають в різних системах організму при м'язовій діяльності.
Щоб зрозуміти, як протікають різноманітні життєві процеси, в тому числі рухова діяльність, треба знати анатомію, будову організму.
Організм людини складається з окремих органів, що виконують властиві їм функції. Розрізняють групи органів, які виконують
спільно загальні функції - системи органів. У своїй функціональної діяльності системи органів пов'язані між собою.
Багато функціональні системи в значній мірі за- чивают рухову діяльність людини. До них відносяться кровенос- ная система, система органів дихання, опорно-рухова і піщеварі- кові системи, а також органи виділення, залози внутрішньої сек- Реции, сенсорні системи, нервова система та ін.
Нормальне існування людини в цих умовах можливо тільки в тому випадку, якщо організм своєчасно реагує на воздейст- вія зовнішнього середовища відповідними пристосувальними реакціями і зберігає сталість свого внутрішнього середовища. Екологічні проблеми мають прямий або опосередкований вплив на фізичне і моральне стан людини.
Людина може впливати на власний стан здоров'я, фізичний розвиток, фізичну підготовленість, на розумову і фізичну працездатність. Фізичне тренування надає раз- ностороннее вплив на психічні функції, забезпечуючи їх активність і стійкість.
Є результати численних досліджень з вивчення у тренованих і нетренованих осіб стійкості уваги, восприя- ку, пам'яті, здатності до усного рахунку різної складності, інших сторін мислення. Стійкість досліджуваних параметрів оцінювалася за рівнем їх збереження під впливом різного ступеня стомлення, а також по можливості зберігати працездатність в точний час.
Встановлено, що стійкість параметрів розумової діяльності перебувала в прямій залежності від рівня різнобічної фізичної підготовленості.
Оптимальна фізична тренованість забезпечує збереження ряду показників вищої нервової діяльності, зокрема, стій- вості функцій другої сигнальної системи. Втома - це стан, який виникає внаслідок роботи при недостатності восстанові- тільних процесів і проявляється в зниженні працездатності, на- рушении координації регуляторних механізмів і в відчутті втоми. Втома грає важливу біологічну роль, служить преду- предітельним сигналом можливого перенапруження робочого органу або організму в цілому.
Розрізняють дві фази розвитку втоми: компенсовану і некомпенсовану. У компенсованій фазі не відбувається віді- мого зниження працездатності. Робота здійснюється за рахунок підключення до напруженої діяльності інших систем організму, до- торие до настання втоми не приймали активної участі в дан- ної роботі.
Неможливість підтримки потрібної інтенсивності роботи навіть при підключенні резервних систем організму означає початок неком- компенсувати фази стомлення.
При роботі значної інтенсивності, що не відповідає уров- ню безпосередній готовності організму до виконання даної наг- рузке, виникає гостре стомлення.
Підсумовування зрушень в нервово-м'язової і ЦНС, що виникають при багаторазовій стомлюючої роботі, викликає хронічне стомлення.
Систематичне продовження роботи в стані стомлення, неправильна організація праці, фізичного тренування, тривалий ви- конання роботи, пов'язаної з надмірним нервово-психічним або фізичним напругою - все це може привести до перевтоми.
Гостре і хронічне стомлення, а також перевтома можуть привести до захворювання нервової системи, загострення серцево
судинних захворювань, гіпертонічної і виразкової хвороб, зниження сил організму. Наприклад, під впливом тривалого (хроні- чеського) екзаменаційного емоційного стресу у більшості про- слідувати студентів спостерігалися значні зміни интенсив- ності кровонаповнення судин і реактивності біопотенціалів голів- ного мозку, електрокардіографічних і біохімічних показників, що не приходять в норму протягом 2-3 діб після іспитів.
Таким чином, студенти вузів 2 рази в рік переживають тривалий емоційний стрес, що є фактором ризику.
Розумова перевтома межує із захворюванням і має більш тривалий період відновлення. Воно є наслідком того, що мозок людини, володіючи великими компенсаторними можливостями, здатний тривалий час працювати з перевантаженням, не даючи знати про своє втомі, яке ми відчуваємо тільки тоді, коли настала фаза перевтоми.
Засобами відновлення організму після втоми і пере- втоми є: оптимальна, фізична активність, перемикання на інші види роботи і поєднання роботи з активним відпочинком, раціональне харчування, встановлення суворого гігієнічного способу життя. Прискорюють процес відновлення достатній за часом і повноцінний сон, водні процедури, парна лазня, масаж і самомасаж, фармакологічні засоби і фізіотерапевтичні процедури, психо- регулююча тренування.
Ритмічне протікання фізіологічних процесів - це важлива властивість живого організму. Все в організмі - кожен орган, клітина, склад крові, гормони, температура тіла, частота серцевих скорочень (ЧСС), кров'яний тиск, дихання і інші системи і показники їх функцій - має свої власні ритми, вимірювані в секундах, годинах, місяцях і навіть роках.
Біоритми окремих органів і систем взаємодіють один з одним і утворюють впорядковану систему ритмічних процесів - організацію діяльності організму в часі. Наприклад, розрізняють
добовий біоритм, при якому високий рівень працездатності у людини спостерігається приблизно з 8 до 12 і з 17 до 19 годин. У ці години активізуються майже всі функції організму. Значно знижуються психофізичні функції в періоди від 2 до 3 години ночі і від 13.00 до
При прояві працездатності найбільш результативними є вівторок, четвер і п'ятниця, а нерезультативними - понеділок і субота.
Правильно складений розпорядок дня, розподіл роботи таким чином, щоб найбільше навантаження відповідала найбільшим можливостям організму, - одна з найважливіших завдань збереження здоров'я і працездатності.
Порушення біоритмів, режиму робочого дня, праці, навчальних занять, харчування, відпочинку, сну, рухової активності може привести не тільки до зниження працездатності, але і до розвитку хвороби.
За відсутності достатньої дози щоденних м'язових рухів відбуваються небажані і суттєві зміни функціонального стану мозку і сенсорних систем. Поряд зі змінами в діяльності вищих відділів головного мозку знижується рівень фун- кціонірованія і підкіркових утворень, що відповідають за роботу, наприклад, органів почуттів (слух, рівновага, смак і ін.) Або відають життєво важливими функціями (диханням, кровообігом, піщева- ренієм і т. д.). Внаслідок цього спостерігається зниження загальних захисних сил організму, збільшення ризику виникнення різних захворювань.
Для цього стану характерні підвищена крайня неустой- чивость настрою, ослаблення самовладання, нетерплячість, наруше- ня сну, втрата здатності до тривалого праці або фізичній нап- ряджених. Всі ці симптоми можуть проявлятися в різного ступеня.
Найбільш дієвою альтернативою гіпокінезії і гіподинамії в сучасних умовах можуть виступати фізичні вправи.
Прогрес науки і техніки викликав необхідність отримання людиною значного обсягу професійних знань і великого
кількості різноманітної інформації. Незмірно зріс темп життя. Все це зумовило пред'явлення сучасній людині високих требо- ваний до його фізичного стану і значно збільшило навантаження на психічну, розумову і емоційну сфери.
У зв'язку з активізацією навчальної праці при зростаючих навантаженнях потрібно оздоровлення умов і режиму навчання, побуту і відпочинку студентів з використанням засобів фізичної культури. Засобами фізичної культури є фізичні вправи, оздоровчі сили природи (сонце, повітря і вода) та гігієнічні фактори (сані- тарно-гігієнічна обстановка, режим відпочинку, сну, харчування).
Використання оздоровчих сил природи (загартовування) укреп- ляє і активізує захисні сили організму, стимулює обмін ве- вин, діяльність серця і кровоносних судин, благотворно впливає на стан нервової системи.
Важливе значення для збереження і підвищення рівня фізичної та розумової працездатності відводиться комплексу оздоровчо гігієнічних заходів, до числа яких відносяться розумне поєднання праці і відпочинку, нормалізація сну і харчування, відмова від шкідливих звичок, перебування на свіжому повітрі, достатня рухова активність.
Систематична фізична тренування, заняття фізичними вправами в умовах напруженої навчальної діяльності студентів мають важливе значення як спосіб розрядки нервового напруження і збереження психічного здоров'я. Розрядка підвищеній нервовій актив ності через рух є найбільш ефективною.
Роль фізичних вправ не обмежується тільки благо приємним впливом на здоров'я. Спостереження за людьми, які регулярно займаються фізичними вправами, показало, що систематична м'язова діяльність підвищує психічну, умст- венную і емоційну стійкість організму при тривалій на- напруги розумової чи фізичної роботи.
Активізацію фізіологічних функцій організму при м'язовій діяльності слід розглядати як мобілізацію резервів. При цьому тренований організм має великі за обсягом резерви і може більш повно їх використовувати, ніж нетренований.
Кожен орган, система органів і організм в цілому під впливом спрямованої фізичного тренування помітно підвищують показники працездатності, фізичного резерву.
Обмін речовин і енергії в організмі людини характеризується складними біохімічними реакціями. Живильні речовини (білки, жири і вуглеводи), що надходять у внутрішнє середовище організму з їжею, розщеплюються в травному тракті. Продукти розщеплення переносяться кров'ю до клітин і засвоюються ними. Кисень, проніка- ющий з повітря через легені в кров, бере участь в процесі окислення, що відбувається в клітинах.
Речовини, що утворюються в результаті біохімічних реакцій обміну речовин (двоокис вуглецю, вода, сечовина та ін.), Виводяться з організму через легені, нирки, шкіру.
Обмін речовин є джерелом енергії для всіх життєвих процесів і функцій організму. При розщепленні складних орга нічних речовин міститься в них потенційна хімічна енергія перетворюється в інші види енергії (біоелектричну, механічну, теплову і ін.).
Інтенсивність протікання процесу обміну речовин в організмі людини дуже велика. Кожну секунду руйнується величезна кіль- кість молекул різних речовин і одночасно утворюються нові речовини, необхідні організму. За 3 місяці половина всіх тканин тіла людини оновлюється.
Ріст волосся, нігтів, лущення шкіри - все це результат процесу обміну речовин. За 5 років навчання у студента рогівка ока змінюється
250 раз, а тканину шлунка оновлюється 500 разів.
Для збереження енергетичного балансу, підтримки нормальної маси тіла, забезпечення високої розумової і фізичної работо-
здібності і профілактики захворювань необхідно при достатньому і повноцінному харчуванні збільшувати витрата енергії за рахунок підвищення рухової активності, наприклад, за допомогою регулярних занять фізичними вправами.
| Зміст |