Глава 10_мет0ди і форми господарської діяльності 10.1. комерційний розрахунок як метод ведення господарської діяльності
Залежно від того, як співвідносяться доходи підприємства та його витрати, за рахунок яких джерел вони покриваються, розрізняють три методу господарювання: бюджетний розрахунок, господарський розрахунок, комерційний розрахунок.
Господарський розрахунок - це метод господарювання, при якому розширене відтворення здійснюється за рахунок власних коштів на основі підвищення ефективності використання виробничих ресурсів. Даний метод породжений адміністративно-командною системою і обумовлений високим ступенем централізації управління. Жорстка регламентація найважливіших параметрів виробничо-господарської діяльності (фіксовані ціни і тарифи, розподільна система та ін.) Не дозволяє господарюючим суб'єктам збільшувати прибуток за рахунок вигідного продажу товарів, виробничих фондів і ефективного використання фінансових ресурсів підприємства. Джерелами зростання прибутку підприємств в умовах господарського розрахунку є тільки збільшення обсягів продажів і зниження собівартості Продукції за рахунок підвищення ефективності використання виробничих ресурсів.
Ігнорування можливостей збільшення прибутку за рахунок зовнішніх джерел обумовлює нестачу фінансових ресурсів для розвитку, розширення та вдосконалення виробництва. Тому нерідко великі інвестиційні проекти державних підприємств фінансуються за рахунок коштів бюджету.
Такий механізм господарювання не тільки обмежує господарську самостійність підприємств і знижує рентабельність виробництва, але і не забезпечує необхідної економічної зацікавленості і відповідальності господарюючих суб'єктів за результати виробничо-комерційної діяльності.
Перехід до ринкової економіки з вільним ціноутворенням, можливістю вибору видів господарської діяльності та ринків збуту вимагає трансформації господарського розрахунку в комерційний.
Комерційний розрахунок це метод господарювання, при якому розширене відтворення здійснюється за рахунок власних коштів на основі підвищення ефективності використання всіх ресурсів, в тому числі і фінансових. Підприємства, що працюють на принципах комерційного розрахунку, отримують можливість збільшити прибуток не тільки за рахунок зниження собівартості, але і за рахунок вигідного продажу продукції за вищими цінами, а також придбання сировини за нижчими цінами і отримання додаткових доходів на різних фінансових ринках.
У міру реформування економіки, створення умов для реальних ринкових відносин комерційний розрахунок буде поступово витісняти інші методи господарювання до встановлення оптимального співвідношення між ними.
На жаль, у вітчизняній і зарубіжній літературі відсутні розробки, присвячені дослідженню проблем впровадження комерційного розрахунку. Великий фахівець в цій області Л.А. Лобан виділяє наступні принципи комерційного розрахунку:
Вихідним принципом комерційного розрахунку є наявність у господарюючого суб'єкта власних коштів.
Створення підприємства є типовим інвестиційним проектом і характеризується інвестиційною вартістю, яка являє собою грошову оцінку майна підприємства. До складу майна входять земельну ділянку, основний капітал (будівлі, споруди, машини, обладнання, інструмент, інвентар), промислова та інтелектуальна власність, оборотний капітал, включаючи готівку.
Інвестиційна вартість підприємства може бути забезпечена як власним, так і позиковим капіталом.
Принцип наявності власних коштів означає, що частина інвестиційної вартості підприємства обов'язково забезпечується власним капіталом. При створенні підприємства він представлений статутним капіталом, тобто сумою коштів, вкладених у підприємство його власником.
Наявність власних коштів створює матеріальну основу для господарської самостійності підприємства, тому що чим більше величина позикових коштів, тим вище ступінь економічної залежності від кредиторів.
Господарська самостійність означає, що підприємство як юридична особа самостійно приймає будь-які рішення, що стосуються його виробничо-комерційної діяльності. Дотримання цього принципу дозволяє підприємству в динамічно мінливого зовнішнього середовища оперативно приймати рішення, які спрямовані на досягнення його цілей.
Наявність власних коштів і господарська самостійність є вихідними принципами комерційного розрахунку, що створюють основу для рентабельності та самоокупності.
Самоокупність і рентабельність є основним принципом комерційного розрахунку, оскільки орієнтує підприємство на отримання прибутку і здійснення розширеного відтворення за рахунок власних коштів.
Самоокупність і рентабельність означають, що доходи підприємства повинні не тільки покривати його економічні витрати (самоокупність), але і забезпечувати економічну прибуток (рентабельність). '
Оцінка самоокупності та рентабельності по бухгалтерським витратам і прибутку, як прийнято у вітчизняній практиці, завищує ефективність виробництва. Рентабельним в цьому випадку визнається підприємство, що має бухгалтерський прибуток більше нуля, незалежно від її абсолютного значення. Тим часом в ринковій економіці ефективно працююче підприємство повинно отримувати прибуток в розмірі не нижче банківського відсотка, тобто має отримувати нормальну прибуток. В іншому випадку інвестиції в таке підприємство економічно не виправдані.
Наступним принципом комерційного розрахунку є принцип самофінансування.
Розрізняють такі джерела фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства: внутрішні, що включають власні кошти підприємства (статутний капітал, прибуток, амортизаційні відрахування); зовнішні (кредити, кошти, отримані від продажу акцій, розміщення облігацій).
Самофінансування як принцип комерційного розрахунку означає, що розширене відтворення має здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства. Самофінансування не виключає використання позикових і залучених коштів, проте борги підприємство покриває за рахунок власного прибутку.
Зміцненню і розвитку самофінансування сприяє прискорена амортизація, заснована на зменшенні періоду амортизації та відповідному підвищенні її річних норм. В результаті значна частина вартості основних фондів переноситься на вартість готової продукції в більш короткі терміни.
Амортизаційні відрахування як джерело самофінансування забезпечують лише просте відтворення. Особлива роль в розширенні та розвитку виробництва належить чистого прибутку, за рахунок якої формується фонд накопичення підприємства.
Самофінансування за рахунок внутрішніх джерел зберігає власний капітал, в результаті чого підвищується надійність і кредитоспроможність підприємства. Воно стає менш залежним від зовнішнього капіталу, зменшуються витрати по фінансуванню, полегшується процес прийняття рішень щодо подальшого розвитку за рахунок додаткових інвестицій.
Ефективність функціонування підприємства багато в чому залежить від його зацікавленості в результатах виробничо-комерційної діяльності.
Принцип економічної зацікавленості означає, що у господарюючого суб'єкта повинен бути стимул у організації виробничо-комерційної діяльності та підвищення її ефективності. Саме економічний інтерес обумовлює доцільність розвитку, розширення та вдосконалення виробництва, що в кінцевому рахунку зумовлює економічне зростання підприємства.
Економічна зацікавленість як принцип комерційного розрахунку забезпечується в тому випадку, якщо господарюючий суб'єкт отримує економічний прибуток, тобто прибуток, що перевищує можливий дохід від вкладення грошей в банк.
Економічна зацікавленість господарюючих суб'єктів забезпечується чистим прибутком, що залишається в їх розпорядженні. Її величина залежить як від внутрішніх, так і зовнішніх чинників. З одного боку, чистий прибуток визначається масою прибутку, отриманого підприємством, а отже, ефективністю його господарювання, а з іншою системою оподаткування і тих відрахувань і зборів, які сплачуються з чистого прибутку.
Принцип економічної зацікавленості обов'язково передбачає економічну відповідальність. Це пояснюється тим, що в умовах широкої кооперації кожен господарюючий суб'єкт пов'язаний договірними зобов'язаннями з безліччю постачальників, споживачів і інших суб'єктів зовнішнього середовища. Порушення зобов'язань одним з них викликає негативні наслідки у інших, що не дозволяє їм досягати поставлених цілей, знижує ефективність господарювання.
Принцип економічної відповідальності означає, що господарюючий суб'єкт несе за своїми зобов'язаннями майнову відповідальність, яка настає при порушенні підприємством договірних зобов'язань (за термінами поставки, якості і т. П.) І здійснюється шляхом виплати штрафів, пені, неустойок та інших фінансових санкцій. Майнова відповідальність настає при порушенні суб'єктом господарювання фінансових зобов'язань, а також у випадках неплатоспроможності та банкрутства.
Використання вищенаведених принципів в ринковій економіці не тільки підсилює стимули в роботі підприємств, а й підвищує ризик. Тому прийняття господарських рішень має супроводжуватися заходами щодо зниження ризику. Зниження ризику також відноситься до принципів комерційного розрахунку.
Реалізація принципів комерційного розрахунку повинна здійснюватися на плановій основі. Отже, принцип плановості також відноситься до принципів комерційного розрахунку.
В цілому принципи комерційного розрахунку повинні забезпечити не тільки розвиток підприємства, а й його економічну безпеку (див. Параграф 12.1). Забезпечення безпеки є принципом комерційного розрахунку.
Всі розглянуті принципи комерційного розрахунку знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємообумовлені, тому оптимальна господарська політика заснована на їх органічному поєднанні.
Читати: Анотація
Читати: Передмова
Читати: Глава 1 труд0вие ресурси 1.1. структура та показники оцінки трудових ресурсів підприємства
Читати: 1.3. продуктивність праці і методи її виміру
Читати: Глава 2_0сн0вние фонди підприємства 2.1. склад і структура основних фондів
Читати: 2.1. склад і структура основних фондів
Читати: 2.2. оцінка та облік основних фондів
Читати: 2.3. знос основних фондів
Читати: 2.4. амортизація основних фондів
Читати: 2.5. оновлення основних фондів
Читати: 2.6. показники використання основних фондів
Читати: Глава 3__0б0р0тние кошти підприємства 3.1. склад і структура оборотних коштів
Читати: 3.2. визначення потреби в оборотних коштах
Читати: Глава 4_сіст.ема планування діяльності підприємства 4.1. система планування на підприємстві
Читати: 4.2. стратегічне планування
Читати: 4.3. тактичне планування
Читати: 4.4. оперативно-календарне планування
Читати: 4.5. бізнес планування
Читати: 4.6. бюджетне планування
Читати: Глава 5__пр0ізв0дственная програма підприємства 5.1. структура та показники виробничої пр5.2. методика складання виробничої програми підприємства
Читати: 5.3. розрахунок виробничої потужності
Читати: Глава 6_к0нкурент0сп0с0бн0сть і якість продукції 6.1. сутність конкурентоспроможності та качест6.2. показники і методи оцінки конкурентоспроможності та якості продукції
Читати: 6.3. управління якістю та конкурентоспроможністю продукції
Читати: 6.4. стандартизація і сертифікація продукції
Читати: Глава 7_0плата праці на підприємстві 7.1. сутність, форми і системи заробітної плати
Читати: 7.1. сутність, форми і системи заробітної плати
Читати: 7.3. склад коштів, що спрямовуються на оплату праці
Читати: Глава 8 витрати і собівартість продукції
Читати: 8.2. класифікація витрат виробництва і реалізації продукції
Читати: 8.3. склад витрат, що включаються в собівартість продукції
Читати: 8.4. методика визначення собівартості продукції
Читати: Глава 9_інвестіціі і інвестиційна діяльність підприємства 9.1. сутність інвестицій та інвесті9.2. структура інвестиційного циклу
Читати: 9.3. класифікація інвестицій та джерел їх фінансування
Читати: 9.4. оцінка економічної ефективності інвестицій
Читати: Глава 10_мет0ди і форми господарської діяльності 10.1. комерційний розрахунок як метод ведення 10.2. концентрація і комбінування виробництва
Читати: 10.3. спеціалізація і кооперування виробництва
Читати: Глава 1 ^ реструктуризація підприємства 11.1. сутність, цілі і завдання реструктуризації предпріяті11.2. види реструктуризації
Читати: 11.3. основні напрямки реструктуризації підприємств
Читати: Глава 12 господарський ризик і економічна безпека підприємства
Читати: 12.2. сутність господарського ризику
Читати: 12.3. види втрат і ризиків в господарській діяльності підприємства
Читати: 12.4. показники ризику і методи його оцінки
Читати: 12.5. методи зниження ризику
Читати: Глава 13_банкр0тств0 і ліквідація підприємства 13.1. підстави ліквідації підприємства
Читати: 13.2. банкрутство як засіб оздоровлення економіки
Читати: 13.3. причини і фактори запобігання банкрутству
Читати: 13.4. процедури банкрутства
Читати: 13.5. санація підприємства
Читати: 13.6. процедури ліквідації підприємства
Читати: Глава 14 прибуток і рентабельність 14.1. прибуток підприємства: поняття, функції, види
Читати: 14.2. формування і розподіл прибутку на підприємстві
Читати: 14.3. рентабельність: види, показники
Читати: 15.2. класифікація ресурсів, витрат і результатів при оцінці економічної ефективності проізЛітература