Бій є єдиним засобом досягнення перемоги. Мета бою - знищення або полонення проти-ника.
Наступ - основний вид бою.
Солдат, діючи в складі відділення, прагне не-поміченим підійти якомога ближче до супротивника і стрімкої, рішучої атакою знищити його ог-ньому і в рукопашній сутичці.
Наступ в залежності від обстановки може вага-тись з безпосереднього зіткнення або з ходу.
Особливості настання з ходу полягають в тому, що солдати в складі підрозділу у встановлений час висуваються з вичікувального району на вка-зані рубежі і, розвернувшись послідовно в предбоевой і бойовий порядок, використовуючи результати ядерного удару і вогню артилерії, без зупинки перед переднім краєм противника атакують його.
При настанні з ходу досягається велика раптовий-ність і менша вразливість від ядерного, авіаційно-ного і артилерійського впливу противника.
Наступ з безпосереднього зіткнення з противником починається з заняття вихідного положе-ня (для відділення - вихідної траншеї (окопу). Іс-вихідна траншея (окоп) вибирається на видаленні 500- 1000 м від кордону атаки, з тим щоб на висунення витрачалося мінімальну кількість часу .
Заняття вихідних траншей (окопів) для настання проводиться зазвичай в обмежені терміни і закінчувати-чивается незадовго до початку самого настання, так як недоцільно тривалий час тримати особовий склад в безпосередній близькості від противника, не ризикуючи бути передчасно виявленим.
Одне з найбільш дієвих способів захисту сол-дат в початковому положенні - це укриття живої сили і вогневих засобів в окопах, траншеях, бліндажах і в різних інших укриттях, а також ретельна маски-ровка.
Устаткування вихідного положення - складна і тру водоємних робота. Адже для того щоб укрити відділення, потрібна траншея або система окопів на фронті відділення (50 м). Займаючи їх в ніч перед атакою або безпосереднім-ного перед початком наступу, солдати дотримуються найсуворішу маскування від наземного і повітряного про- тивника.
Скільки б часу не знаходились солдати в результат-ної траншеї, вони повинні дотримуватися той же режим по-ведення, який був у підрозділи, яке воно сме-нило.
Маскування - основа раптовості, союзник військової хитрості і супутниця успіху. Маскування для солдата - це вміння сховатися від спостереження противника, а са-мому безперервно вести спостереження за ним.
Відділення при діях в пішому порядку настає на фронті до 50 м, інтервал між відділеннями 50 м. При діях відділення в ланцюзі інтервал між солдата-тами 6-8 м.
За сигналом командира «В атаку - вперед!» Солдати відділення одночасно швидко вискакують з тран-шиї (окопу) і, ведучи вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом спільно з танком або самостійно (якщо на напрямку наступу відділення танк не дей-ствует) за підтримки вогню озброєння бронетранспор-тера (бойової машини піхоти) рухаються вперед до своїх проходах через загородження. У тих випадках, коли своїх загород немає або вони повністю зняті перед атакою, відділення просувається в ланцюзі до загороджень проти-ника. Коли загородження не зняті, то в них, як і в за-гражденіях противника, проробляються проходи. Про-ходи готуються, як правило, один на взвод. По-цьому перед настанням командир взводу вказує послідовність і порядок подолання загороджень.
Подолання загороджень - дуже відповідальний мо-мент атаки. Тут від солдатів потрібна гранична на-блюдательность, швидкість мислення, ініціатива і-рішучо. Успіх вирішують секунди.
При подоланні загороджень в ході наступу, коли з'явилася необхідність з ланцюга перебудувати від-ділення в колону, командир відділення подає сигнал або команду «Відділення, за мною, в колону по одному (по два) -МАРШ». За цією командою командир відділень-лення продовжує рух.
Перешикування проводиться або змиканням на со-кращения інтервали, або перестроюванням в розімкніть-ту колону по одному або по два.
Солдати, зайнявши свої місця на ходу під прикриттям вогню кулеметника, який рухався попереду бігом і ве-дущего вогонь по противнику, розташованому в першій траншеї, долають загородження по проходу.
У тих випадках, коли відділення долає заграж-дення одночасно всім відділенням, інтервали між солдатами в ланцюзі в міру наближення до загородження поступово скорочуються до метра, і в такому порядку під прикриттям танка або свого вогню солдати преодо-Леван прохід.
Після подолання загороджень противника відділі-ня за командою (сигналом) командира відділення «Відділення, на такий-то предмет - До бою» або «Відділення, за мною - До бою» бігом розгортається в ланцюг вправо і вліво від командира відділення або направляючого в со-ності з поставленим завданням і, ведучи вогонь на ходу, продовжує рух в напрямку свого об'єкта.
Командир відділення зобов'язаний вказати напрямок ата-ки. Для цього або він сам діє попереду, а солдати йдуть за ним, або призначає одного з солдатів на-правляться, вказавши йому напрямок руху.
Порядок пересування солдатів на полі бою заздалегідь передбачити практично не можна. Зазвичай це визна-ляется характером місцевості, укриттям, діями супротивника і завданням, розв'язуваної кожним із солдатів окремо. Проте одна з вимог повинно виконан-тися всіма солдатами. Першим повинен почати руху-ня солдат, що знаходиться позаду інших, щоб бути в од-ном ряду. Тим часом, якщо солдату стало ясно, що про-тивника виявив його і почав вести по ньому прицільний вогонь, пересування негайно повинен почати один з його сусідів, тим самим привертаючи до себе увагу про- тивника і створюючи сприятливі умови товаришеві для негайної зміни позиції.
Якщо кордон атаки знаходиться на значно віддалений-ванні і місцевість відкрита, правильним буде вико-вання при висуненні перебіжок і переповзання.
Першим доцільно висунутися кулеметникові, а під його прикриттям можуть почати висування інші солдати відділення. Перебіжки треба здійснювати крейда-кими групами або попарно. Піднявшись раптово, що не-скільки солдатів з різних флангів відділення пробігають 20-25 м, падають каменем і відповзають в сторону. Під час перебіжки інші солдати прикривають їх вогнем. Перша група солдатів відпочиває і веде вогонь по проти-нику, а друга, розташована позаду, починає пере-Бежко.
Атака може здійснюватися пішим порядком, на БТР (БМП) або десантом на танку. Солдати, від'єднують магазин, дозаряджати його і укладають в сумку, а замість нього приєднують до автомата повністю споряджений магазин і готують гранати до дії.
Якщо солдат або відділення потрапили під артилерійсько-мінометний вогонь противника, вони повинні стрімко-них кидком вперед вийти із зони обстрілу. У мо-мент зближення з противником одночасно перебіжки буде справляти максимальну кількість солдатів під щільним вогневим прикриттям.
В ході наступу солдати, що прикривають вогнем перебіжку свого товариша, що просувається вперед, повинні вміло оцінювати місцевість на поле бою, щоб, ведучи вогонь з однієї позиції, вже тепер могли оцінити і вибрати подальшу позицію, з якою вони зможуть ефективно вести вогонь по вогневих точках противника або по району ймовірного його розташування після свого пересування вперед.
З наближенням до рубежу атаки солдати повинні подесятерити свою увагу обороні противника. Бій є бій. І, можливо, у противника проявить себе оживлений-Шая вогнева точка в зоні досяжності автоматного вогню. Дати цілевказування танку або артилерії - значить втратити дорогоцінний час. Треба негайно відкрити вогонь і знищити вогневу точку противника.
Кожен солдат окремо і відділення в цілому, зближуючись з противником, повинні виконувати дотримуюся-щие основні вимоги.
Використовуючи перевагу місцевості, швидко, дружно і рішуче просуватися вперед, діючи в відпо-відно до отриманого завдання і наказом командира.
Досягнувши кордону поразки, вести точний приціл-ний вогонь, послідовно розподіляючи його по цілям.
Наблизившись до переднього краю оборони противника на 25-30 метрів, відділення за командою свого командира «Гранатами - ВОГОНЬ» закидає тран-шию ворога ручними гранатами і з криком «Ура» одночасно з танками стрімко вривається на по-зицію противника, знищує його вогневі засоби і живу силу.
Що знаходиться в траншеї противника солдати відділень-лення знищують вогнем в упор, гранатою, армійським ножем, ударом приклада. І лише за крайньої необ-хідності, якщо противник засів в ходах повідомлення і знищити його з бруствера траншеї не вдалося, по при-казу командира відділення частина солдатів зістрибує в траншею і знищують противника в ній.
Якщо ж противник міцно обороняє окремі навчаючи-стки траншей і ходи сполучення, засів в бліндажах і сховищах, відділення за наказом командира веде бій за його знищення.
Увірвавшись в окоп, що входить в систему вузла опору-тивления противника, солдати очищають його в тому направ-лення, яке зазначено командиром відділення. Немед-повільно по захопленню хоча б частини окопу або частини тран-шиї (ходу повідомлення) командир відділення забезпечує себе з обох флангів, для чого на фланги виставляє автоматників, а в центрі встановлює кулемет і гра-натомет в готовності до відбиття контратаки.
Очищення окопів, траншей і ходів сполучення - дуже складний бій. Складність його полягає в тому, що солдат, який увірвався в траншею або в окоп противника, може розраховувати найчастіше тільки на власну майстерність, на свою зброю і свої сили.
Події в бою розвиваються швидко: знищив ог-невую точку перед собою, хіба не зробиш допомогу товаришеві.
Успішна атака першої траншеї - це лише перший крок до перемоги. Після подолання першої траншеї про-тивника відділення слідом за танком або самостійно безупинно продовжує атаку у вказаному направ-лення, долаючи другу і наступні траншеї.
При бої в глибині оборони противника солдати в складі свого відділення стрімко просуваються вперед за танками, використовуючи результати вогню артилерійського-рії, мінометів і дії сусідів. Успішне просуванні-ються хоча б одного солдата повинно бути негайно підтримано іншими солдатами і відділенням в цілому. При цьому командир відділення встановлює такий по-рядок просування і ведення вогню, щоб не призуп-встановлюються рух відділення в цілому,
Мінновзривние загородження, завали та інші праця-нопроходімие ділянки в глибині оборони противника солдати обходять або долають по проробленому проходу відповідно до наказу командира.
Заражені ділянки місцевості солдати в залежно-сті від обстановки долають на бронетранспортері або в пішому порядку з використанням в тому і в іншому випадку індивідуальних засобів захисту.
Бій в глибині оборони противника є непо-безпосередніх продовженням і розвитком атаки.
При бої в глибині оборони противника солдати, так само як і під час атаки, повинні рішуче і стрімко-тельно просуватися вперед.
Однак способи пересування при атаці і при бою в глибині оборони неоднакові.
Залежно від вогню противника і характеру місцевості потрібно використовувати складки місцевості для прихований-ного висунення у фланг і тил противнику, оказ-вающий опір, з метою його знищення. Дві-ються здійснюється під прикриттям вогню своєї зброї, а також вогню артилерії і мінометів.
Однією з головних завдань солдата в наступі - безперервно спостерігати за противником і вести по ньому прицільний вогонь. Правильне використання місцевості по-могает краще бачити противника і зручніше вести по ньому знищує вогонь.
З одного вогневої позиції вести тривалий час вогонь не можна, її треба частіше міняти. Для цього солдат повинен уміти в ході ведення вогню своєчасно отискі-вать очима нову відповідну вогневу позицію і по можливості прихований шлях до неї. Вміле поєднання ав-томатически вогню з просуванням вперед - це біль-ШОЕ мистецтво солдата, від якого залежить загальний успіх наступу.
Прагнучи відновити втрачене становище, про-тивника проводитиме контратаки. Контратаку піхоти противника відділення відображає вогнем з місця або з хо-ду, а потім за наказом командира своїми силами або у взаємодії з іншими відділеннями взводу стре-мітельной і сміливою атакою завершує знищення противника гранатами і в рукопашній сутичці.
Якщо ж противник контратакує з танками, відділі-ня попередньо відсікає піхоту від танків і раз-но знищує їх. Боротьба з танками ведеться всіма наявними в розпорядженні командира відділення засобами, протитанковим гранатометом і грана-тами. Піхота знищується автоматичним вогнем.
Якщо противник почне відходити, відділення зобов'язане стрімко і невідступно переслідувати його, знищуючи вогнем всіх своїх коштів.
Щоб легше перемогти ворога, треба обдурити, пере-хитрувати його, навалитися на нього раптово усією силою вогню, а потім рішучої атакою остаточно знищити-жити його або взяти в полон. Дуже важливе значення в бойовій обстановці має досягнення раптовий-ності. Одним з цих умов є маскування. Умови та засоби маскування дуже різноманітні і цілком доступні для кожного воїна. Вміле викорис-тання рельєфу місцевості і різних місцевих пред-метов (ліси, чагарнику, зборів, будівель, пнів, стоги, канав і т. П.) - зручний і простий спосіб маскування.