Даний спосіб переказу вживається досить часто, наприклад, дуже поширений підбір функціонального еквівалента, який викликає у читача перекладу такі ж асоціації, як і у читача вихідного тексту. Дотримуючись цього принципу, можна зробити заміну назви білоруської гри «збій бульбу» на «городки», оскільки принцип цих ігор приблизно одінаков.Пріемамі уподобляющего перекладу можна назвати пояснення або опис.
Наприклад, при перекладі можлива заміна українського поняття «Вараниця» на «скибочку розкотив вареного тіста» або «порожній вареник». Такий спосіб вживемо по відношенню до реалій, транскрибування яких призведе до втрати рівноцінності регулятивного впливу. Уподібнюються переклад, як було сказано вище, заснований на підборі функціонального еквівалента, який викликає у читача перекладу ті ж асоціації, що і у читача орігінала.Так, при передачі на російську мову словосполучення «Holy Land» в перекладі «Айвенго» В. Скотта, перекладач використовував топонім «Палестина»: «... it was of Eastern origin, having been brought from the Holy Land» - «... звичай цей був вивезений лицарями з Палестини». Реалія «Holy Land» була запозичена в англійська мова та вкоренилася в ньому, проте в російській мові пряме відповідність ( «святая земля») вживається вкрай рідко, що в даному випадку і зумовило звернення перекладача до уподібнюється перекладу.
В оповіданні М.Шолохова «Чужа кров» зустрічаються російські реалії радянського періоду, для перекладу яких на англійську мову перекладач використовує, зокрема, уподобляющий переклад. Наприклад, «продрозверстка» передається в англійському варіанті словосполученням «Food Requisitioning» (дослівно - «вилучення продуктів харчування»). При такому перекладі втрачається тимчасова і національний колорит реалії, але її смислове значення повністю зберігається: Сучасний тлумачний словник російської мови тлумачить слово «продрозверстка» як «система заготівель продуктів сільського господарства Радянським державою в 1919-1921 рр. зобов'язуються селян здавати державі всі надлишки хліба та інших продуктів за твердими цінами ».
Досить широко уподобляющий переклад застосовується для передачі фразеологічних зворотів, що містять ті чи інші реалії. Як приклад можна розглянути наведений в «Російсько-англійському словнику прислів'їв і приказок» переклад російського прислів'я «Ось тобі, бабуся, і Юріїв день» на англійську мову фразою «Here's a nice how-d'ye-do». Такий переклад цілком правомірний в тому випадку, якщо в даному контексті головним компонентом фразеологізму, які надходять до, є експресія, а відображення національного забарвлення не обов'язково.
Цей прийом подібний за своїм принципом з уподібнюються перекладом і протиставлено словниковому, оскільки перекладається слово при використанні цього прийому може мати відповідності, що відрізняються від наведених в словнику. В даному випадку основний орієнтуванням перекладача служить контекст, тому сам спосіб «полягає в заміні словникового відповідності при перекладі контекстуальних, логічно пов'язаним з ним». Ілюстрацією такого прийому може бути переклад фрази «Вибачте, але ми не можемо подати Вам ні консоме, ні профітролі, ні фльоранси. У нас немає італійської кухні »висловом« I'm sorry, but we do not have the dishes you have ordered ». Основним недоліком такого перекладу є повне зникнення реалії як носія певного національного колориту.
Гипонимический переклад - заміна видового поняття на родове при перекладі реалій, в основному, вживається при передачі чужих, незнайомих читачеві реалій.
Так, наприклад, в повісті Уеллса «Людина-невидимка» головний герой зупиняється в сільській готелі: «... he took up his quarters in the inn», - що в переведено на російську мову як «... незнайомець оселився в трактирі». «Advanced Learner's Dictionary ... »дає таке тлумачення реалії« inn »:« a pub or a small old hotel in the country ». Російському поняттю «трактир» дається наступне пояснення: «(іст.) Готель з рестораном», тобто перекладач заміняє поняття «готель в сільській місцевості» поняттям «готель взагалі», вдаючись до прийому генералізації, який і є основою гипонимический перекладу.
Приклад вживання даного прийому також можна знайти в перекладі вже згадуваної вище «Казці про рибака і рибку» Пушкіна. У цьому перекладі російська реалія «терем» передана в перекладі словом «mansion», яке має більше значень (дача, особняк, садиба і т.д.) і є родовим поняттям по відношенню до російського слова «терем» .Гіпоніміческій переклад являє собою заміну видового поняття на родове, тобто передачу реалії деякою мовної одиницею, що має більш широке значення, ніж переказу. За своєю суттю це прийом генералізації, який отримав досить широке застосування. Він дозволяє відмовитися від транскрипції і зробити заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна. Згідно з цим принципом фразу «Вiн iде по череду» з української на російську мову можна перевести фразою «Він іде пасти корів», хоча «череда» є лише одним із різновидів випасу.
Переклад фразеологізмів, що містять реалії
Як було сказано вище, в лінгвістиці до реалій відносять також стійкі вирази, що містять в собі слова, що позначають безпосередньо реалії. «У деяких випадках вживання фразеологізму в вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього або публіцистичного образу ...» [10], в цьому випадку проблема вибору прийому перекладу реалії постає найбільш гостро. Таким чином, питання про переведення реалій стосується також і проблеми перекладу фразеологізмів, які мають будь-якої національної окрашенностью.Основиваясь на основних принципах класифікації реалій-слів, можна виділити основні способи перекладу реалій-фразеологізмів.
Використання абсолютного еквівалента. Цей прийом можливий, якщо фразеологізми у вихідному мовою та мовою перекладу містять інтернаціональну реалію (свою для одного з пари мов або чужу для обох): «Всі дороги ведуть до Риму» - «All roads lead to Rome».
Використання еквівалента з максимально близьким планом змісту. Такий спосіб обмежений у застосуванні, оскільки передбачає заміну реалії вихідного мови реалією мови перекладу. Такий переклад можливий в тих випадках, коли національний або тимчасової колорит не грають ролі і найважливішим елементом є план змісту. Найбільш відомим прикладом є переклад російського прислів'я «Йти в Тулу зі своїм самоваром» англійським еквівалентом «To carry coal to Newcastle».
Послівний переклад з поясненням у виносці можна використовувати для збереження колориту фразеологізму-реалії і одночасно для передачі плану змісту. Цей прийом є вдалим, так як допомагає досягти головної мети при перекладі такого роду мовної одиниці, але має недолік через дословности перекладу, який може виявитися не цілком природним.
Використання полукальки з заміною національного компонента полягає у створенні на основі наявного в вихідному мові матеріалу нової для мови перекладу фразеологічної одиниці. Таким способом в російську мову була внесена прислів'я «Москва не відразу будувалася» (англ. «Rome was not built in a day»). Також прикладом може служити переклад російського прислів'я «копійка рубль береже» фразою «take care of the kopecks and the roubles will take care of themselves» на основі англійського виразу «take car of the pennies and the pounds will take care of themselves». Отже, збереження і передача колориту є однією з найважливіших задач при перекладі реалій.
Саме ця проблема дуже часто постає перед перекладачем. «Колорит ... це та забарвленість слова, яку воно набуває завдяки приналежності його референта-позначається їм об'єкта-до даного народу, певній країні або місцевості, конкретної історичної епохи, завдяки тому, що він, цей референт, характерний для культури, побуту, традиції, - одним словом, особливостей дійсності в даній країні або даному регіоні, в дану історичну епоху, на відміну від інших країн, народів, епох ». Колорит, яким володіє більшість реалій, є рисою, яка виділяє реалію з усієї маси мовних одиниць. Таким чином, при роботі з реаліями перекладач повинен перш за все враховувати колорит реалії, характер якого і обумовлює вибір перекладацького прийому. Отже, всі способи перекладу реалій можна виразити в наступній схемі:
г) семантичний неологізм;
3. уподобляющий переклад;
4. контекстуальний переклад;
5. гипонимический переклад;
6. заміна реалії вихідного мови на реалію мови перекладу;
7. передача чужий для вихідного мови та мови перекладу реалії;
8. опущення реалії.
Таким чином, вирішення питання про вибір певного прийому при перекладі реалії буде прямо залежати від завдання, яке стоїть перед перекладачем: зберегти колорит мовної одиниці з можливими збитками для семантики або передати значення реалії (якщо воно не відомо), втративши при цьому колорит. Розглянуті нижче приклади показують, які прийоми найбільш часто використовуються перекладачами, і виявляють деякі недоліки тих чи інших прийомів, а також запропонованих варіантів перекладу.