Формування однополосного сигналу в радіостанціях здійснюється методом фільтрації.
В основу даного методу покладено придушення коливань несучої частоти і невикористаної бічної смуги частот за допомогою балансного змішувача і фільтра в поєднанні з послідовним проведенням спектра звукових частот до заданого значення робочої частоти.
Передавальний тракт радіостанції.
Переклад радіостанції на передачу в режимах AM і ОМ відбувається при натисканні тангенти або кнопки РАДІО; в режимах AT і ЧТ - при перекладі тумблера ТЛГ ПЕРЕДАВАЧ Вкл.-ВИКЛ. в положення ВКЛ. (В режимі AT, крім того, повинен бути натиснутий телеграфний ключ). У режимі ЧТ передавач включається також сигналами спеціальної апаратури.
Функціонально до складу радіостанції (див. Рис. 1) входять: антена (А), антенне пристрій, що погодить (АСУ); тракт посилення високої частоти (тракт УВЧ); збудник в складі: датчика опорних частот 1 (ДОЧ 1), датчика опорних частот 2 (ДОЧ 2), блоку синтезу частот (БСЧ); пристрій вироблення режиму роботи (НВР).
Мал. 1 Структурна схема зв'язковий КВ радіостанції
У режимі передачі працюють такі основні функціональні елементи радіостанції: А, АСУ, тракт УВЧ (УМ і УВЧ ПРД), збудник (ДОЧ 1,2, БСЧ - тракт перетворення частоти з метою перенесення спектра модулюючого сигналу в область заданій дискретній частоти зв'язку), навчально-виховної роботи - тракт формування первинних сигналів.
Відповідно до трансиверного принципом побудови радіостанції деякі елементи передавального тракту є спільними з збудником і прийомним трактом. Тому на структурній схемі радіостанції (див. Рис. 1) між структурними елементами показані подвійні лінії зв'язку з протилежними напрямками стрілок.
При всіх видах роботи передає тракт радіостанції виробляє відповідний спектр первинного сигналу на частоті 500 кГц. Первинний сигнал незалежно від його виду перетворюється в робочу частоту зв'язку. Це здійснюється в тракті перетворення триразовим перетворенням частоти за допомогою змішувачів, фільтрів і частот гетеродинов. Частоти гетеродинов (fГ1, fГ2, fГ3) виробляє датчики опорних частот: fГ1 = 2,751-2,850 МГц, перетворена в см8 з другої сітки опорних частот (десятків і одиниць кілогерц) ДОЧ 2 в діапазоні кГц з дискретністю 1 кГц, fГ2 - коливання з частотою 30 МГц з помножувача х 30, fГ3 - перша сітка опорних частот ДОЧ 1 в діапазоні кГц з кроком дискретності кГц. Величини їх визначаються обраної частотою зв'язку.
Закон формування коливань на виході тракту перетворення випливає з виразу f с = fГ1 -fГ2 -fГ3 -fП, де Fп - частота первинного сигналу, що дорівнює 500 кГц.
Структура первинного сигналу визначається видом роботи радіостанції і представляє в режимах (див.рис. 2,3,4,5):
а - тимчасові діаграми напруг б - спектр первинного сигналу АМ
Мал. 2. Первинний сигнал в режимі AM: Fп (АМ) = 500кГц ± fзв,
де fзв - спектр частот мовного (звукового) сигналу
а - тимчасові діаграми напруг б - спектр первинного сигналу ОМ
Мал. 3. Первинний сигнал в режимі ОМ: Fп (ОМ) = 500кГц-fзв,
де fзв - спектр частот мовного (звукового) сигналу
а - тимчасові діаграми б - спектр первинного сигналу ЧТ
Мал. 4. Первинний сигнал в режимі ЧТ: Fп (ЧТ) = 500кГц ±,
FСД - зсув частоти при частотної маніпуляції.
Мал. 5. Тимчасові діаграми первинного сигналу в режимі AT: Fп (АТ) = 500кГц.
В результаті такої обробки тракт перетворення виробляє напругу на дискретною робочою частоті зв'язку, виконуючи роль збудника радіостанції. Ці коливання посилюються в підсилювачі потужності (УМ) і через пристрій, що надходять в антену.
Розглянемо формування сигналів при різних видах роботи передавача.
Формування сигналу ОМ.
Обмежений по амплітуді мовної сигнал подається на кільцевій балансний змішувач СМ4, на який надходить також напруга допоміжної частоти кГц, як опорна. На виході балансного змішувача СМ4 утворюється двосмуговий сигнал з пригніченою несучої, який після посилення в підсилювачі УПЧ6 через контакти реле Р5 подається на електромеханічний фільтр Ф4 (нижня межа смуги пропускання на рівні 6 дБ повинна відстояти від частоти 500 кГц не менше ніж на 3400 Гц, верхня межа смуги пропускання на рівні 6 дБ повинна бути не ближче 85 Гц від частоти 500 кГц). Фільтр Ф4 пропускає тільки складові спектра нижньої бічної смуги частот (см.ріс.3 б). Сформований сигнал ОМ далі посилюється в підсилювачі УПЧ5. Для освіти несучої частоти первинного сигналу (пілот-сигналу) на катод лампи УПЧ5 з дільника напруги (ДН) одночасно подається напруга допоміжної частоти 500 кГц. Таким чином, на виході УПЧ5 формується односмуговий сигнал на НБП з ослабленою несучою (установка рівня несучої частоти виробляється зміною величини опору резистора).
З виходу УПЧ5 односмуговий сигнал на НБП (см.ріс.3 б) надходить на змішувач для подальшого перетворення в цілях перенесення спектра сигналу в область робочих частот зв'язку. Частотна характеристика повинна мати завал в діапазоні 300-1000 Гц в межах 10-12 дБ; в діапазоні 3400-6000 Гц не менше 18 дБ; в діапазоні 1000-3400 Гц нерівномірність повинна бути не більше 6 дБ.
Крім сигналу ОМ на кільцевій змішувач СМЗ подаються коливання восьмий проміжної частоти в діапазоні 2751-2850 кГц, як гетеродинні (fГ1). В результаті перетворення коливань цих частот на виході змішувача виділяється сигнал другий проміжної частоти в діапазоні 3251-3350 кГц, який після посилення і фільтрації (фільтрується трьохконтурним смуговим фільтром) в підсилювачі УПЧ2 (навантаженням є двоконтурний смуговий фільтр) надходить на другий змішувач см2. На змішувач подаються також коливання з помножувача з частотою 30 МГц, як гетеродинні (fГ2). В результаті взаємодії коливань цих частот на виході змішувача см2 утворюються коливання першої проміжної частоти в діапазоні 33251-33350 кГц (навантаженням є четирехконтурний фільтр, налаштований на частоту 33300 кГц, з пропускною здатністю 370 кГц). Сигнали першої проміжної частоти посилюються і фільтруються в УПЧ1 і надходять на змішувач СМ1 на який подаються також коливання дискретних частот з УКВ генератора в діапазоні кГц, як гетеродинні (fГ1). На виході СМ1 (навантаженням є контур, складений з конденсатора змінної ємності і індуктивності, відповідної встановленим поддиапазону УВЧ) виділяються коливання однополосного сигналу на верхній боковій смузі в діапазоні частот зв'язку = 2-30 МГц.
Після посилення в УВЧ передавального тракту (навантаженням є контуру, складені з конденсаторів, конденсаторів змінної ємності і відповідної індуктивності) напруга з частотою надходить в підсилювач потужності і далі через антенне пристрій, що погодить (АСУ) в антену.
Формування сигналу AM.
У режимі AM обмежувач закритий. Мовний сигнал після посилення в УНЧ надходить на кільцевій балансний змішувач СМ 4, на який подається також напруга допоміжної частоти 500кГц, як опорна. На виході балансного змішувача (на контурі, складеному з обмотки трансформатора і конденсатора, смуга пропускання на рівні 6 дБ не менше ± 3600 Гц.) Виділяються складові спектра верхньої і нижньої бічних частот, а опорна частота 500 кГц пригнічується. Двохсмуговий сигнал на НБП і ВБП, посилюється підсилювачем УПЧ5. В підсилювачі до двосмугової сигналу підмішуються коливання допоміжної частоти 500кГц (на пентодная сітку лампи), які надходять з дільника напруги для відновлення несучої частоти первинного сигналу. Рівень несучої частоти встановлюється з розрахунку 50% від напруги ТЛГ. На виході УПЧ5 утворюється AM сигнал, який надходить на змішувач СМЗ і далі, так само як і сигнал ОМ, переноситься в діапазон частот зв'язку. Нерівномірність частотної характеристики в діапазоні 1000-3400 Гц повинна бути не більше 6 дБ, завал на частоті 300 Гц щодо 3400 гц повинен бути не менше 18 дБ.
Формування сигналу AT.
У режимі амплітудної маніпуляції (амплітудної телеграфії) коливання допоміжної частоти 500 кГц з дільника напруги подаються на підсилювач УПЧ5. Посилений сигнал кГц надходить на змішувач СМЗ і потім звичайним шляхом транспонується в діапазон частот зв'язку. Амплітудна маніпуляція проводиться відкриванням (1 при натисканні телеграфного ключа) і закриванням (2 при віджиманні телеграфного ключа) радіоламп по ланцюгах керуючих сіток в каскадах тракту пріёмопередачі і підсилювача потужності за допомогою телеграфного ключа (див. Рис.5).