Перебіг післяпологового періоду
Оскільки у високоудійних корів стадії народження плода і послідовно частіше протікали з відхиленнями від норми, то і в перебігу післяпологового періоду можна припустити різні порушення.
Перебіг інволюційних процесів репродуктивних органів корів з різними рівнями молочної продуктивності представлено в таблиці 15.
Як видно з таблиці, виділення лохій у високопродуктивних корів припинялося до 17 діб, у корів із середнім рівнем лактації - до 13. лохіального період у корів першої групи був достовірно коротше, ніж у другій групі, ця різниця склала 4 діб (Р<0,001).
У першу добу після отелення у всіх піддослідних корів лохії виділялися у вигляді кров'янистої густий непрозорою слизу без запаху. У клінічно здорових корів колір лохий поступово змінювався від червоно-коричневого (на 4-5 день) до світло-коричневого (на 7-8 добу), до 10-15 дня виділення ставали прозоро-жовтими або безбарвними, в'язкими. При відхиленні протягом післяпологового періоду лохии до 3 діб брали водянисту консистенцію, до 13-14 дня ставали світло коричневими, до 18-21 дня набували світло-жовтий колір і в невеликій кількості виявлялися на 22-24 добу, залишаючись мутнуватими. У разі розвитку гострої субінволюції матки до 5-8 дня набували брудно-бурого забарвлення і неприємний запах.
При ректальному дослідженні своїх підшефних корів нами встановлено, що матка глибоко опущена в черевну порожнину, стінка її щільна, горбиста. Слизова пробка в каналі шийки матки утворювалася у породіль з нормальним перебігом родового акту. У тих випадках, коли виявлялася акушерська допомога при виведенні плода або відділенні посліду, слизова пробка не виявлялася.
На третю добу після пологів при ректальному дослідженні була відчутна поздовжня складчастість стінки матки. У 13-ти (59,1%) породіль, протягом післяпологового періоду яких проходило без відхилень від норми, можна було пропальпувати біфуркацію і вільний ріг, стінка матки була горбистою і щільною. У той час як у корів з проблемними пологами біфуркація пальпувати лише на 5-6 добу, матка була опущена в черевну порожнину і обвести рукою її вдавалося до 8 діб післяпологового періоду.
Поступово стінка матки ставала тоншою, еластичною, відбувалося згладжування поздовжньої складчастості спочатку рогів, потім тіла і шийки матки. Гладкою стінка матки ставала у корів з нормальними пологами до 7 діб, а у тварин з патологією пологів лише до 10-12.
Термін інволюції тіла і рогів матки, як видно з таблиці 7, в групі середньопродуктивний тварин склав 21,36 ± 0,47 дня, в той час як у високоудійних корів затягувався до 29,36 ± 1,43 дня, тобто був достовірно більше на 8 діб (Р<0,001). А инволюция шейки матки затягивалась до 25,45±1,06 суток, что по сравнению с показателями среднеудойных коров достоверно больше, на 11,9 суток (Р<0,001).
Таблиця 15. Терміни інволюції статевих органів корів в залежності від продуктивності
Припинення вібрації середніх маткових артерій фіксувалося у середньопродуктивний корів на 2 дні раніше, ніж в групі високоудійних корів, і ця різниця також була достовірною (Р<0,01).
Відновлення вульви і тазових зв'язок у корів з високим рівнем попередньої лактації також затягувалося в порівнянні з тваринами, удій яких становив 3500-3800 кг, відповідно на 2,09 і 2,0 доби (Р<0,001).
Регресія жовтого тіла вагітності у більшості тварин першої групи наступала до 13 діб. У яєчниках на 9-13 день пальпировались фолікули. У другій групі регресія жовтого тіла затягувалася до 15 діб, різниця в показниках по групах тварин була достовірною і склала 1,82 доби (Р<0,01).
Таким чином, вищевикладені дані показують, що терміни інволюційних процесів статевих органів високоудійних корів відрізняються від таких у корів із середнім рівнем лактації, отже, відхилення в перебігу післяпологового періоду у них зустрічаються частіше (табл.15).
Таблиця 16. Перебіг післяпологового періоду у корів в залежності від рівня молочної продуктивності.
Перебіг післяпологового періоду
Так, порушення інволюційних процесів репродуктивних органів ми спостерігали в 27,3% випадків у корів з продуктивністю 3500-3800 кг, і в 45,5% випадків у корів з продуктивністю 5500-6006 кг, з яких у 4-х (36,4 %) корів нами зафіксована субінволюція матки в легкій формі і у 1-й (9,1%) корови - у важкій.
Для корів з легкою формою субінволюції матки, яка б-ла зареєстрована у 7-ми (31,8%) з 22-х спостережуваних породіль, а саме, 3-х середньопродуктивний корів і 4-х високопродуктивних, характерною ознакою захворювання було тривале ( 23,9 ± 4.07 дня) виділення зі статевих шляхів лохий червоно-бурого кольору, густий мазеподібними консистенції, уповільнення зменшення розмірів матки, ослаблення тонусу і відповідної реакції на масаж. Відновлення розмірів матки і зміна її топографії затягувалося до 38,9 ± 4,91 дня після пологів. Жовте тіло вагітності розсмоктувалося до 13-18-го дня після отелення.
При важкій формі перебігу патологічного процесу, що спостерігається нами у 1-й (9,1%) корови другої групи, до 5-8 дня виділялися лохії брудно-сірого або брудно-бурого кольору з неприємним запахом і містили уривки плодових оболонок. При цьому відзначали загальне пригнічення, зниження апетиту і молочної продуктивності. При ректальному дослідженні матка була опущена глибоко в черевну порожнину, рукою не охоплювалася, атонічна, флюктуіровать, стінки її потовщені і в'ялі. За такого перебігу патологічного процесу рясні кров'янисті виділення, які є сприятливим середовищем для розмноження різних умовно патогенних бактерій, забезпечують умови для проникнення їх через відкритий канал шийки в порожнину матки, внаслідок чого на 5-6 дні субінволюція матки ускладнювалася катарально-гнійним ендометритом.
Гострий катарально-гнійний ендометрит в групі середньопродуктивний корів ми спостерігали у 1-й (9,1%) з 11-ти породіль, в той час як у високопродуктивних корів дана патологія спостерігалася в три рази частіше - у 3-х (27,3 %) з 11-ти корів. При цьому у хворих тварин ректальним дослідженням визначали збільшену в обсязі непріводімие матку, заповнену рідким вмістом. При натисканні на її стінки з статевої щілини виділялася рідина брудно-бурого кольору з неприємним запахом. Яєчники, як правило, мали гладку поверхню. Іноді, в одному з них з боку роги - плодовместилища виявляли невеликого розміру щільне жовте тіло. При вагінальному дослідженні відзначали набухання, почервоніння слизової оболонки передньої частини піхви і піхвової частини шийки матки, іноді з крововиливами. Канал шийки матки відкритий, в порожнині піхви накопичувався слизисто-гнійний ексудат.
Завершенням інволюції статевих органів прийнято вважати відновлення статевої циклічності.
Інтенсивність прояву стадії збудження у піддослідних тварин була однаковою. Яскраво виражені ознаки тічки спостерігали відповідно у 8-ми (72,7%) корів першої групи і 5-ти (45,4%) корів другої. При цьому за 17-48 годин до настання статевого збудження відзначали зволоження і гіперемія слизової оболонки піхви і його передодня. Далі, канал шийки матки відкривався, починала виділятися опалесцирующая слиз, яка накопичувалася на дні піхви і виділялася під час лежання тварин. З'являвся набряк вульви, про що свідчили расправление складок шкіри і підвищений тургор тканин. При ректальному дослідженні відзначалася підвищена скоротливість матки, що розташовується в тазової порожнини.
У 3-х (27,3%) середньо- і 5-ти (45,5%) високопродуктивних корів, що мали протягом родового акту різні відхилення від норми, тічка була виражена слабо.
Незначна гіперемія слизових оболонок і їх зволоження фіксували за 8-10 годин до настання статевого збудження.
Таблиця 17. Відновлення репродуктивної функції у корів в залежності від молочної продуктивності.
Заплідненість від першого і повторного осіменіння на 9% була вищою у середньопродуктивний корів, порівняно з високоудійних тваринами. а від наступних - в групі високоудійних корів на 9,1% більше. При цьому в групі среднеудойних тварин запліднилися 72,7% спостережуваних корів, а в групі високопродуктивних корів 63,6%.
Як видно з таблиці 17, кількість днів безпліддя в першій групі на 20,82 дня менше, ніж у другій групі, відповідно і індекс осіменіння нижче на 0,45 в порівнянні з даними другої групи.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що патологія пологів у високопродуктивних корів ми спостерігаємо в 45,5% випадків призводить до порушення інволюції статевих органів, внаслідок чого створюються сприятливі умови для виникнення післяпологових ускладнень. При цьому патологічний перебіг пуерперію спостерігалося у 5-ти (45,5%) високопродуктивних тварин, з них найбільше поширення мала легка форма субінволюції матки, ми спостерігаємо у 4-х (36,4%) породіль, гострий катарально-гнійний ендометрит зустрічався в 3-х (27,3%) випадках і важка форма субінволюції матки спостерігалася нами у 1-й (9%) корови. У той час як в групі середньопродуктивний тварин післяпологові ускладнення спостерігалися в 3-х (27,3%) випадках, з них у 1-й (9,1%) породіллі легка форма субінволюції матки ускладнювалася гострим катарально-гнійним ендометритом.
Ускладнений перебіг післяпологового періоду в групі високоудійних корів не могло ні позначитися на відновленні репродуктивної функції. Так, запліднюваність високопродуктивних корів на 9% нижче, а днів безпліддя на 32,9 більше, ніж у корів із середнім рівнем лактації.
Розглядаючи післяпологові ускладнення як симптомокомплекс прояви патологічних процесів в організмі корів, нам здається логічним вивчити параметри гемодинамічних змін в крові спостерігаються тварин.