В Італії була завершена поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (Childe Harold's Pilgrimage, 1809-1817). Вона була розпочата під час закордонної подорожі Байрона в 1809-1811 рр. У поемі широко відбиті враження поета від по-сещенія Іспанії, Албанії, Греції. Дві перші пісні, через дані в Англії в 1812 р мали великий успіх. За жанро-вим особливостям це ліро-епічна поема, написана в формі поетичного колійного щоденника.
Істота вільної форми романтичної поеми «Па-ломнічество Чайльд Гарольда» - у зміні стилістичних фарб і тональностей - ліризму, публіцистики, медитації, в гнучкості і багатобарвності вірша. Віршованій формою поеми послужила спенсерова строфа, що складається з дев'яти рядків різних розмірів. У перших двох піснях «Чайльд Га-Рольд» очевидні фольклорні мотиви, відгомін народної творчості Іспанії, Албанії, Греції. У формі старовинної балади написана частина першої пісні - «Добра ніч» (Good Night), в якій виражена любов до батьківщини. «Добра ніч» в перекладі І.І.Козлова (1825) отримала широку популяр-ність в Росії і стала відомою російською піснею. 140-я і 141-я строфи поеми стали джерелом вірші М.Ю.Лер-монтова «Вмираючий гладіатор».
Найбільш важливі ідеї поеми часто виражені в афоріз-мах, що містять спенсерову строфу. Афористичність за-закріплюють парною римою восьмою і дев'ятою рядків:
«І лаври Лузітанія ростить
Чи не для таких вождів, як наші торі.
Чи не переможеним тут, а переможцем горе! »
Стиль поеми відрізняється енергією і динамізмом, контраст-ністю зіставлень і пристрасністю закликів. Всі ці якост-ства стилю «Чайльд Гарольда» відповідають цивільному пафосу поеми, її сучасному політичному змісту.
Великий вплив на літературу європейських країн надав «байронічний» герой - бентежна особистість, недо-вільна сучасної дійсністю, бунтує проти
всіх установлений, що сковують свободу, особистість разоча-рова і самотня, шукає самоствердження в індивіду-альному дії. Герой байронівського поем справив великий вплив на світовідчуття цілого покоління європейської молоді. Захоплення байронівським індивідуалізмом, раз-чарівністю і «світовою скорботою» отримало назву «Байрам-нізму». Але світове значення Байрона аж ніяк не зводиться до байронізму.
Байрон заперечував тотожність між собою і Чайльд Гарольдом: він іронічно ставиться до позі розчарованого блукача, спокійно спостерігає за тим, що він бачить під час своїх мандрів, до
«Збоченості розуму і моральних почуттів» пасивної особистості.
Поема пройнята громадянським пафосом, який викликаний зверненням до масштабних подій сучасності. У першій і другій піснях значну роль відіграє тема народного повстання. Поет вітає визвольний рух народів Іспанії та Греції. Тут з'являються епізодичні, але вражаючі образи простих людей.
Байрон не відмінюється перед роком. Він вірить в те, що людина може героїчно протистояти долі. Позиція Байрона несумісна з фаталистическим ставленням до внелічного силам. Він прихильник активного ставлення людини до життя; він закликає до героїчної боротьби за свободу особистості і народу. Поема «Чайльд
Гарольд »звеличує бунтарство людини, який входить у конфлікт з ворожими йому силами зла. Поет усвідомлює неминучий трагізм цієї боротьби, оскільки рок сильніше людини, але сутність справжньої людської особистості - в героїчному протиборстві. Поет вірить у те, що перемога борців за свободу досяжна в майбутньому.
Зображення природи в четвертій пісні перейнято думкою про рух і боротьбі. Ідея боротьби за свободу, ідея відплати виражена в образі моря. Байрон був співаком вільної морської стихії, яка асоціювалася з величезними силами, волелюбністю і міццю людства. Символічний образ водоспаду Веліно. Це - могутня сила, яка змітає все на своєму шляху. Поет вірить, що людство має такого роду силою в своїй боротьбі проти деспотизму.
Істота вільної форми романтичної поеми «Паломництво Чайльд
Віршованій формою поеми послужила спенсерова строфа, що складається з дев'яти рядків різних розмірів. У перших двох піснях «Чайльд
Гарольда »очевидні фольклорні мотиви, відгомін народної творчості
Іспанії, Албанії, Греції. У формі старовинної балади написана частина першої пісні - «Добра ніч», в якій виражена любов до батьківщини.
«Добра ніч» в перекладі І.І.Козлова (1825) отримала широку популярність в Росії і стала відомою російською піснею. 140-я і
141-я строфи поеми стали джерелом вірші М. Ю. Лермонтова