Якщо ви прочитаєте Послання до Римлян, розділ 10, то уві-дитя, що Павло тут говорить про порятунок і набуття віри для спасіння.
8 Але що каже Писання? «Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці своєму», тобто слово віри, яке про- поведуем.
Зауважте, що Слово Боже названо словом віри, пото-му що Слово Боже творить віру. Слово Боже зароджує віру в серцях тих, хто відкритий для нього.
8 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся;
Тому що серцем віруємо для праведности, а устами сповідуємо для спасіння.
Бо «кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться».
Але як покличуть Того, в кого не увірували? Як вірувати в Того, що про Нього не чули? Як почують без проповідника?
Ви не можете вірити, не почувши, тому що «. віра від слухання, а слухання через Слова Божого »(Рим. 10:17). Саме таким чином приходить віра - від слухання! Слухання чого? Слова Божого.
Занадто часто на служіннях ми чуємо трохи Сло-ва і величезна кількість якоїсь іншої інформації. Саме з цієї причини не так часто на цих зборах віра діє і приносить плід.
Я постійно говорю людям: «Якщо почута вами проповідь - на моєму чи зборах або зборах кого - або іншого - не виробляє і не створює віру в вашому дусі, тоді або це не Слово Боже, або ви не чуєте». Біблія говорить: «. віра від слухання, а слухання через Сло-ва Божого »(Рим. 10:17).
Досить часто люди можуть бути присутніми на зібрав-пах, а Слово Боже, як то кажуть, в одне вухо влітає, а з іншого - вилітає. Іншими словами, вони сидять на служінні, але не слухають. Але як я вже сказав, якщо усли-шанная вами проповідь не виробляє віру в серці, тоді або це не Слово Боже, або ви не чуєте його.
Так часто почута нами проповідь щодо мно-гих сфер насправді не є Словом. Іноді люди цитують Писання і додають до нього власне тол-Ковані. Але це не буде сприяти творенню віри. Нехай Письмо саме себе тлумачить. Знайдіть інші місця Писання, які б підтверджували вашу думку. Ви не можете будувати вчення або доктрину тільки на одному вірші. Біблія говорить, що устами двох чи трьох свідків підтвердиться всяке слово (Втор. 19:15; Мат. 18:16; 2 Кор. 13: 1).
Я бачив людей (і навіть іноді служителів), які ви-розриву вірш Писання з контексту і намагалися будувати на ньому доктрину. Вони надходили так, в той час як насправді є безліч інших віршів Письма на ту ж тему, при використанні яких вони могли б намалювати бо-леї точну картину того, про що говорить Біблія. Але вони не беруть до уваги інші місця Писання, бо хочуть розглядати їх з тієї сторони, з якої вони вірять.
Деякі хлопці, здавалося, «засиджувалися» на якийсь темі і доводили її до крайності. І деякі з цих тем досить важливі. Іноді люди робили з мухи слона. Іншими словами, замість того щоб підкреслювати основ-ні теми Слова Божого (то, що важливо, як, наприклад, віра), вони брали незначні речі, які не настільки важливі, і робили на них основний акцент.
Чому віра настільки важлива
Віра - це найважливіший предмет у всій Біблії. Од-нажд проповідник запитав мене:
Брат Хейгін, знаєте, я проповідую вже багато років і жодного разу не торкнувся питання віри. Чому ви так багато проповідуєте про віру?
- Тому що людина, яка ніколи не проповідував віру, ніколи не проповідував Біблію. У Біблії немає більш важливого предмета. Без віри неможливо навіть врятував-тись, бо «. благодаттю ви благодаттю через віру, а це не від вас, Божий дар »(Еф. 2: 8).
- Ви не можете жити для Бога без віри. Ви не может-ті догодити Богові без віри, тому що Біблія говорить: «Без віри неможливо догодити Богові неможливо. »(Євр. 11: 6). Біблія також говорить: «. ми ходимо вірою, а не видимим »(2 Кор. 5: 7).
Християнське життя | р це життя віри, -сказав я цій людині. - Без віри неможливо вести духовні битви, тому що Біблія говорить, що єдина битва, яким ми повинні боротись, - це битва віри. Сказано: «Борись доброю боротьбою віри. »(1 Тим. 6:12).
Коли я привів всі ці місця Писання цього проповіді-нику, він просто застиг на місці, моргаючи.
- Боже! - сказав він. - Мені краще б почати пропове-довать про віру, чи не так?
- Звичайно, краще б вам почати.
І не дивно, що цей проповідник і його збори не були успішними християнами. Замість цього вони були негативно налаштованими і ураженими християнами, життями яких розважався диявол. І це станься-ло просто тому, що справжня істина не проповедова-лась. Найважче завдання в світі - намагатися приймати від Бога в атмосфері сумніву, тобто в негативній, а не позитивною атмосфері.
Пам'ятаю, як кілька років тому я проводив трехнедель-ні зборів в одному місті. В суботу у нас був вихід-ної, і в один із суботніх вечорів пастор сказав мені:
- Брат Хейгін, ми з дружиною збираємося сьогодні віче-ром з'їздити в передмістя на збори пробудження. У цій церкві збори проводяться в суботу ввечері, і ми по-думали, що * можливо, ви хотіли б поїхати з нами.
Того разу я був один, тому поїхав з ними на зібрав-ня.
Це була третя тиждень зборів пробудження. На сле-дме вечір зборів вже повинні були завершитися. Вони мимохіть сказали нам, що все збори не були Скуч-ними, але жодна людина не врятувався і жодна людина не хрестився Духом Святим.
- У нас же врятувалося близько п'ятдесяти чоловік і прибл-зітельно п'ятдесят п'ять чоловік хрестилися Духом Свя-тим. Люди брали щось від Бога на наших зборах, але нічого - на зборах цих людей. Мені не потребова-лось багато часу, щоб зрозуміти чому.
Будь ласка, не зрозумійте мене неправильно. Це були хоро-шие люди. Я просто хочу скористатися даними примі-ром, як конструктивною критикою. Деструктивна кри-тика - це неправильно, але я не згадую ім'я людини або назва церкви, щоб це нікого не образило і не поранило.
Євангеліст піднявся на сцену і почав проповідувати, взявши текст зі Старого Завіту. Це абсолютно нормально, якщо ви впевнені, що зможете витлумачити це місце Писа-ня в світлі Нового Завіту. Адже ми не живемо в Старому Завіті, ми живемо при Новому Завіті. Однак в Старому Завіті є деякі речі, які ніяк до нас не належать.
Цей євангеліст почав говорити саме про те, що в дійсності не мало ніякого відношення до нас, що сидять при Новому Завіті. Перше, про що я подумав, як тільки він прочитав це місце: «Що він збирається з цим де-лать?»
І ось що він зробив - він почав зі слів: «У моїй пропо-веди три пункти. », А потім продовжив, приступивши до пер-вому пункту. Виклавши свою думку, він сказав: «Дозвольте розповісти вам, як я зрозумів це».
Як тільки він вимовив ці слова, я негайно поду-малий, що Павло сказав Тимофію у Другому посланні (4: 2): «Проповідуй Слово». Він не сказав: «Тимофій, піди і розкажи їм, як ти додумався до цього!»
Досить давно я зрозумів, що людей не цікавить моя думка. Моя думка нітрохи не краще вашого, та й взагалі думка будь-кого не дуже важливо! Важливим є те, що говорить Слово Боже!
Після того, як євангеліст сказав: «Дозвольте расска-мовити вам, як я розумію це», в наступні п'ятнадцять хвилин він говорив про те, що саме він думав про це вірші.
Я був настільки стурбований тим, що сказав цей про-поведнік, що навіть не міг усвідомити, як цей хлопець міг перебувати в церкві і приносити шкоди в стількох місцях! По правді кажучи, те, що він зрозумів з цього уривка, було просто смішним. Його думки взагалі не відповідали Слову.
Потім, нарешті, він приступив до наступного пункту. Я був радий, що він закінчив перший, і сподівався, що сле-дме думка стануть більш доступними. Але ось він виклав другий пункт, а потім сказав: «Тепер дозвольте мені привести свою думку про це».
Я знову подумав про те, що Павло сказав Тимофію: «Проповідуй Слово». Він не сказав: «Тимофій, скажи їм свою думку, розкажи їм, як ти зрозумів це».
Євангеліст привів свою думку, і скажу вам чесно, мені дуже важко було погодитися з ним!
Нарешті він дістався до третього пункту. Я з полегшенням третьому зітхнув і подумав: «Ну, може, хоч зараз він скаже нам щось путнє».
Я постійно говорю людям: «Коли ви приходите в цер-ковь, то майте стільки ж здорового глузду, скільки у ста-рій корови, - їжте солому і залишайте палиці!» Але поки на тих зборах я взагалі не почув «соломи» - все його одкровення були «палицями»!
Я подумав, що, можливо, тепер цей проповідник дасть нам трохи «соломи». Але він виклав свій третій пункт і, як тільки закінчив, сказав: «А тепер дозвольте мені викласти свою теорію щодо цього».
О, брати і сестри! Цей євангеліст говорив: «Поз-вольті я розповім вам, як я зрозумів цей вірш», «дозвольте приведу свою думку про це» і «дозвольте мені викласти свою теорію про це вірші». Але не це сказав робити Бог. Ми повинні проповідувати Слово Боже!
Ви не повинні викладати свою думку. Те, що ви про щось думаєте, чи не так важливо. Важливим є те, що говорить про це Бог. У будь-якому випадку запитуйте себе: «Що Слово Боже говорить про це?»
Через сорок п'ять хвилин проповіді цього євангеліста я навіть не здивувався тому, що жодна душа не вийшла вперед, коли ця людина зробила заклик до спасіння. Я їх техніко-ім чином не звинувачую. Я б теж не вийшов вперед, тому що, зробивши заклик, цей проповідник сказав: «Ми зробимо заклик, і якщо ви втрачені, то виходьте вперед до сцени і моліться тут. Ви ніколи не можете знати напевно - можливо, Бог врятує вас ».
Він дійсно так сказав!
Я Негайно подумав про те, що говорить Слово Боже. Ісус сказав: «Все, що дає Мені Отець, до мене прийде, а хто приходить до мене, не вижену геть» (Ів. 6:37). Адже питання не в тому, чи може Бог врятувати людину. Ісус ясно сказав: «. а хто приходить до мене, не вижену геть ».
Перебувайте в Слові
Річ у тім, коли ви будете проповідувати людям Слово Боже, тоді до них буде приходити віра, і вони будуть спа-саться! Але дивно, що люди не вийшли після того, як цей євангеліст сказав: «Можливо, Бог врятує вас».
Поки він робив заклик до покаяння, в зборах співали гімн, але ніхто не вийшов вперед. Він ще трохи попроповедовал і сказав: «Виходьте молитися. Це ніяк не ра-ніт вас. Ви не можете до кінця бути впевнені - можли-но, це ваш вечір ».
Я негайно подумав про те, що говорить Писання. Я б сказав людям: «Це, без сумніву, ваш вечір. Сьогодні - день спасіння. Зараз - час сприятливий »(2 Кор. 6: 2).
Ніхто не вийшов вперед до сцени, тому євангеліст сказав: «Не буду затримувати вас. Це суботній вечір, і я знаю, що завтра нам потрібно йти в недільну школу і церкву. Але ми заспіваємо ще одну пісню, і якщо ви хочете врятуватися, то просто виходите вперед до сцени. Можливо, Бог врятує вас. Можливо, це ваш вечір ».
Потім він розповів про себе, про свій досвід. Звичайно ж, добре ділитися власним досвідом, якщо він соответс-твует Слову Божому. Але, друзі мої, досвід може і вво-дить в оману. Ви повинні будувати проповідь на Слові Божому і ставити в приклад досвід і переживання, які відповідають Слову Божому.
Мене не цікавлять переживання як такі. Други-ми словами, мені не цікаво просто мати переживання. Я зацікавлений в отриманні досвіду, відповідного Слову Божому, - в переживанні того і володінні тим, що, згідно з Словом Божим, належить мені!
Досить часто люди хочуть мати той же досвід, що і у інших. Але Бог ніколи не обіцяв, що ви будете пере-проживати те ж саме, що і інші. Він просто пообіцяв вам благословення і переваги відповідно до Його Словом.
Я не впевнений, що хотів би повторити чийсь досвід! Я не сумніваюся, що у людей були певні пережива-ня. Але якщо їх досвід не відповідає Слову Божому, то він мене особливо не цікавить.
Наприклад, цей євангеліст поділився своїми впечатле-нями. Він сказав: «Мені довелося молитися три дні і три ночі, щоб привернути увагу Бога і спастися ми мали".
Коли я це почув, то відчув себе так, як, мож-ли, відчули б себе і ви в подібній ситуації, коли говорять те, що не відповідає Писанню! У мене тут же виникла думка про те, що Писання говорить про Ісуса в книзі Одкровення: «. Агнець, заколений від створення світу »(Об. 13: 8). Ісус - Агнець, заколений від створення світу. Це означає, що Бог уже зробив все можливе для спасе-ня євангеліста ще до того, як створив світ!
Цьому євангелісту не потрібно було залучати увагу Бога, щоб отримати спасіння. Бог вже все зробив для його порятунку, коли послав Ісуса! Як ви думаєте, для чого ж тоді Він послав Ісуса? Бог так полюбив світ, що дав Сина Свого! Чи не є це ознакою того, що Бог вже все зробив для порятунку людей? Звичайно ж, це так.