Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна

де

Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна
- обсяг експорту даної країни;
Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна
- обсяг імпорту даної країни.

При визначенні рівня розвитку внешнеекономіче-ських зв'язків даної країни використовують і зовнішньоторговельну квоту, що представляє собою відношення величини зовн-неторгового обороту країни до обсягу її валового внут-нього продукту. У формалізованому вигляді цю квоту можна записати в наступному вигляді:

Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна

де

Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна
- зовнішньоторговельна квота; Вт-величина зовнішньоторговельного обороту; ВВП-обсяг валового внутрішнього продукту.

Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва: сутність, форми, напрямки розвитку.

Міжнародний поділ праці на сучасному етапі виступає в 2-х формах: міжнародної спеціалізації виробництва (МСП) та між-родного виробничого кооперування (МПК).

МСП - це така форма поділу праці між стра-нами, при якій в рамках окремих країн йде процес виготовлення все більш однорідних продуктів праці понад внутрішні потреби окремої країни, і в результаті відбувається прогресуюча диференціація націо-нальних господарств.

МСП можна розглядати в 2-х розрізах.

1.Терріторіальний розріз: спеціалізація окремих країн, груп країн і регіонів на виробництві певних продуктів або їх частин для світового ринку.

2. Виробнича спеціалізація:

• спеціалізація окремих фірм.

До основних видів МСП належать такі.

Предметна: виробництво готових продуктів

Подетальная: виробництво частин, вузлів та ін. Ком-нентов продуктів (наприклад, спеціалізація країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону).

3. Технологічна (стадийная): здійснення окремих операцій або технологічних процесів (наприклад, збірка).

МСП розвивається за двома напрямками - виробничому і територіальному. У свою чергу, виробничий напрям поділяється на міжгалузеву, внутрішньогалузеву спеціалізацію і на спеціалізацію окремих підприємств (компаній). У територіальному аспекті МСП передбачає спеціалізацію окремих країн, груп країн і регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку.

МСП - динамічна форма МРТ. На всіх історичних етапах для міжнародної спеціалізації виробництва характерні динамічність процесу, що протікає, безупинна зміна її видів, напрямів, перехід до більш складних форм, породжуваних глибинними змінами в суспільному виробництві, зрушеннями в структурі всесвітніх потреб, впливом НТР.

Міжнародно спеціалізованими галузь - це галузь, яка визначає характер міжнародної спеціалізації країни.

Характерниепрізнакі міжнародно спеціалізіруемой галузі.

1. Значно більш висока частка експорту в даній від-расли в порівнянні з часткою експорту в інших галузях.

2. Більш висока питома вага такої галузі у виробництві даної країни в порівнянні з її часткою в світовому виробництві.

Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна
До основних показників рівня міжнародної спеціалізації галузі ставляться коефіцієнт відносної експортної спеціалізації (Коесит) і експортна квота у виробництві галузі. Коесит визначається за формулою:

г

Основними показниками, за якими можна судити про ступінь участі країни в МРТ, є експортна
де Ео - питома вага товару (сукупності товарів галузі) в експорті країни; Ем - питома вага товару (товарів-аналогів) у світовому експорті.

За допомогою Коесит можна в першому наближенні визначити коло товарів і відповідно галузі, які є міжнародно спеціалізованими для даної країни. Чим вище (більше 1) співвідношення на користь національної структури експорту по певному товару або групі товарів, тим більше явною є міжнародна спеціалізація відповідної галузі. Навпаки, чим нижче таке співвідношення (менше 1), тим менше підстав вважати відповідні товари та галузі міжнародно спеціалізованими.

Іншим показником, що характеризує міжнародну спеціалізацію країни (МСП), є «міжнародно спе-ціалізіруемая продукція», яка є предметом двосторонніх і багатосторонніх угод про раз-розподілі виробничих програм. Міжнародно спе-ціалізіруемимі є також товари, вироблені в одній або декількох країнах і покривають потреби світового ринку в них. До їх числа належить і продукція міжнародних компаній, що здійснюють розподіл праці між своїми виробничими підприємствами, распо-лежання в різних країнах.

Чим більш значне місце в складі експортованої про-дукції міжнародно спеціалізіруемих галузей займаючи-ють вироби передових галузей обробної промисло-вості, тим більше прогресивний характер носить МСП країни, тим вище її реальний рівень. І, навпаки, яв-ве переважання в експорті продукції видобувних від-раслей, сільського господарства - свідчення зазвичай пас-пасивного ролі країни в МРТ, відносної відсталості МСП.

Експортна квота свідчить про те, в якій мірі національна промисловість, окремі її галузі орієнтуються на зовнішні ринки, і одночасно показує міру відірваності останніх від національного ринку. Збільшення експортної квоти у виробництві свідчить про інтенсифікацію міжнародних зв'язків промисловості в одному напрямку - до іноземних споживачів і про підвищення конкурентоспроможності міжнародно спеціалізіруемой продукції.

Інший аспект якісної боку міжнародної спеціалізації виробництва пов'язаний з широтою номенклатури (асортименту), що поставляються на зовнішні ринки товарів. Швидке розширення номенклатури експорту є в цілому свідченням міжнародної деспеціалізації країни і, навпаки, скорочення номенклатури робить більш чітким експортний профіль. Такий висновок, однак, є відносно загальним і потребує уточнень. Так, якщо розширення номенклатури експорту в цілому відбувається за рахунок міжнародно спеціалізіруемих виробів і частка останніх у вивозі зростає, то фактично відбувається підвищення рівня міжнародної спеціалізації виробництва; розширення номенклатури за рахунок неспеціалізованих видів виробів викликає зворотні результати. Отже, розширення асортименту саме по собі ще не свідчення погіршення МСП країни.

Міжнародне виробниче кооперування (МПК) являє собою виробничі зв'язки між різними підприємствами, які беруть участь у виготовленні певного продукту, але при цьому зберігають свою господарську самостійність, координацію господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у визна-ленній сфері діяльності, що передбачає:

попереднє узгодження сторонами умов совмест-ної діяльності;

закріплення в якості об'єктів кооперування готових виробів, компонентів і відповідної технології;

розподіл між партнерами завдань у рамках злагоди-сова програми.

Кооперування виробництва являє собою об'єктивним тивний процес розвитку стійких виробничих зв'язків між відособили підприємствами незалежно від того, чи відбувається він всередині країни або на міжна-рідній арені. Вона зумовлена ​​всім ходом диф-ференціаціі суспільного виробництва, виділення все більшого числа його складових частин в самостоятель-ні сектора виробничої діяльності. Спеціалізовані-ція підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів пов'язана з сучасним етапом науково-техні-чеський революції. Ускладнення технологічної структури виробництва призвело до великого зростання числа деталей і вузлів, використовуваних в готовому виробі. НТР змусила змінити і сам характер МКП, включивши в нього в якості найважливішого елемента науку. Загальною об'єктивної основою міжнародного кооперування виробництва є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил.

Розрізняють промислове кооперування і виробниче кооперування. Промислове кооперування - це кооперуються-вання тільки в сфері промисловості, виробниче - кооперування як в промисловості, так і в інших сферах діяльності.

У таблиці представлені варіанти класифікація видів міжнародної кооперації виробництва, а також вказані їх основні ознаки.