Головна Статті з питань правозастосування Основні питання, що виникають при розгляді спорів за договорами підряду
Основні питання, з якими доводиться стикатися при розгляді спорів за договором підряду.
У правозастосовчій практиці часто виникають питання, пов'язані з настанням терміну оплати за договором підряду, розміром відповідальності підрядника в разі прострочення, допущеної замовником, моментом закінчення робіт за контрактом, а також випадки, коли замовник втратив інтерес до результату робіт.
Так, ВАС України зроблено такий висновок: замовник, який втратив інтерес до виконання через прострочення підрядника, може не приймати роботи і вимагати відшкодування збитків. Втрата інтересу з боку замовника виражається у втраті споживчої цінності результату підрядника, саме в зв'язку з цим замовник має право не користуватися можливостями, встановленими в п. 1. ст. 723 ГК України (вимагати від підрядника безоплатно усувати недоліки в розумні терміни, пропорційно зменшувати встановлену за роботу ціну або відшкодовувати витрати замовника на усунення недоліків). Замість цього замовник може реалізувати інше право, передбачене п. 2 ст. 405 ГК РФ: не приймати виконані з істотною простроченням роботи (відмовитися від підписання акту здачі-приймання робіт) і вимагати відшкодування завданих збитків.
Якщо в ході виконання робіт, крім прострочення, підрядник також допустив відступи за якістю, а замовник у зв'язку з простроченням втрачає інтерес до виконання і має намір відмовитися від приймання неякісного результату робіт, він має право вибрати один з наступних шляхів:
1) вимагати усунути недоліки в розумний термін. В такому випадку відмовитися від виконання договору і стягнути збитки замовник зможе, тільки якщо підрядник не виконає цю вимогу (п.п. 1 і 3 ст. 723 ЦК України);
2) довести, що недоліки робіт є істотними і невід'ємними (п. 3. ст. 723 ЦК України). У такому випадку замовник може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків, не пред'являючи попередньо до підрядника претензій за якістю;
3) відмовитися від приймання виконаних робіт у зв'язку з втратою інтересу і вимагати відшкодування завданих збитків (п. 2 ст. 405 ЦК України). Цей спосіб дозволить замовнику швидше досягти результату, так як не вимагає попереднього звернення до підрядника або доведення суттєвості і непереборності недоліків. Досить довести втрату інтересу і прострочення виконання.
2. Найчастіше виникають випадки, коли договір підряду визнається судами неукладеним, виникає питання, чи підлягають оплаті фактично виконані роботи, при наявності підписаних актів КС-2, КС-3?
3.Також актуальним є питання: Чи підлягають оплаті праці за відсутності переданої замовнику виконавчої документації?
4. На практиці, при розгляді спорів з підрядів часто виникають питання визначення розміру відповідальності підрядника в разі прострочення, допущеної замовником, а також моменту закінчення робіт за контрактом.
На практиці часто зустрічаються різні умови, що визначають момент закінчення надання послуг, зокрема:
Момент закінчення виконання робіт (надання послуг) не повинен визначатися датою затвердження замовником акту здачі-приймання без претензій, так як це ставить оплату робіт в залежність від його розсуду. ВАС України зазначив, що, незважаючи на принцип свободи договору, не можна включати в контракт умови, які порушують вимоги закону. Наведене умова контракту, по суті, перетворює БЕЗОПЛАТНО договір підряду в безоплатний: оплата може бути відстрочена на як завгодно довгий термін, так як рішення підписати акт без претензій (а саме від цієї дії залежить момент оплати) приймає замовник. Тим часом договір підряду є оплатним (ст. 702 ЦК України).
5. Що стосується відповідальності замовника і підрядника за прострочення виконання зобов'язань, відповідальність повинна бути порівнянна за розміром.
1. Умова державного контракту про припинення зустрічних грошових вимог не суперечить положенням цивільного законодавства, зокрема ст. 407 ГК РФ.
2. Можливість зменшення судом неустойки не перешкоджає реалізації замовником передбаченого контрактом права на припинення заліком зобов'язання по оплаті у відповідній частині.
3. Зустрічні вимоги про сплату неустойки і про стягнення заборгованості є, по суті, грошовими, тобто однорідними, і при настанні терміну виконання можуть бути припинені заліком за правилами ст. 410 ГК РФ.
6. Відповідальність підрядника може бути пропорційно знижена, якщо підрядник допустив прострочення виконання після закінчення періоду прострочення, допущеної замовником.