Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Гудвіл являє собою різницю між-ду ціною фір-ми і справед-лівой вартістю всіх її активів.
Завдання обліку - пояснити виникнення цієї різниці, розкласти її на складові компоненти.
Для цього, у # 8209; перше, виробляють пере-оцінку чистих активів за справедливою вартістю. Порівняння сум, що представляють собою ринкову оцінку і облікову вартість чистих активів, є порушенням принципів порівнянності.
У # 8209; друге, з по-отриманої різниці ідентифікують нематеріальні ак-тиви (наприклад, власні тор-говие марки, домени в мережі Інтернет, списки клієнтів та інше), які не були враховані на балансі у компанії, що купується, але на дату покупки мають справедливу вартість.
В # 8209; третє, якщо має місце об'єднання бізнесу, то відповідно до требова-вам МСФЗ (IFRS) 3 «Об'єднання бізнесу» визнають умовні зо-зательства, які також уточ-ють оцінку гудвілу.
Після ідентифікації компонентів залишається неразложимая сума, яка і являє собою гудвіл.
Згідно IFRS 3 на дату придбання компанії покупець повинен:
- визнати гудвіл, придбаний в результаті об'єд-нання бізнесу, як актив;
- оцінити гудвіл за собівартістю.
Розглянемо методи розрахунку різниці між ціною фірми і справедливою вартістю всіх її активів.
Наступний метод, який використовується в практиці - це метод «дисконтування».
Метод дисконтування грошових доходів - характеризується необхідністю наявності інформації для визначення розміру ставки дисконтування.
При дисконтуванні грошових доходів проводяться наступні роботи:
- Визначається очікуваний термін, що залишився корисного життя, т. Е. Визначається період, протягом якого прогнозовані доходи потрібно буде дисконтувати.
- Прогнозується грошовий потік (ДП), прибуток, що генерується нематеріальним активом.
- Визначається ставка дисконтування.
- Розраховується сумарна поточна вартість майбутніх доходів.
- Визначається поточна вартість доходів від нематеріального активу в пост прогнозний період (якщо в цьому є необхідність).
- Визначається сума всіх вартостей доходів у прогнозний і пост прогнозний періоди.
Аналогічним методом виступає «казначейський метод», він практично повторює метод дисконтування грошових доходів. Основною відмінністю є альтернативне вирішення питання визначення розміру ставки дисконтування. У Росії ж ці ставки взагалі не встановлюються.
Решта методи характеризуються або недостатньої методичної пропрацьованністю (кваліметріческій метод), або очевидної негнучкістю підходу до оцінки, що в значній мірі знижує точність отриманого результату (метод практиків).
Існує кілька методів визначення вартості гудвілу при покупці компанії.
Традиційно гудвіл, що виникає в момент придбання дочірньої компанії, розглядається (і розраховується) як перевищення справедливої вартості відшкодування, переданого контролюючим акціонером, над його часткою в справедливій вартості чистих активів «дочки».
Вартість гудвілу визначають як різницю між справедливою вартістю інвестиції (СС інв.) І часткою інвестора у справедливій вартості придбаних ідентифікованих чистих активів на дату здійснення операції (дату покупки) (ДССЧА на д. П.):
Гудвіл = СС інв. - ДССЧА на д. П.
Частка у справедливій вартості чистих активів на дату покупки (ДССЧА на д. П.) Визначається як різниця між вартістю придбаних ідентифікованих активів (СС акт.) І величиною зобов'язань і услов-них зобов'язань контролі-руемой когось пании (СС зобов.) ( см. приклади нижче):
ДССЧА на д. П. = СС акт. - СС зобов.
Іншими словами, «пропорційний» метод враховує тільки гудвіл, який припадає на контролюючого акціонера.
Метод «повного гудвілу».
У IFRS 3 реалізована концепція «повного гудвілу». Її суть зводиться до того, що в угодах з об'єднання бізнесу необхідно розраховувати величину гудвілу так, як вона розраховувалася б в разі, якби фірма-покупець викупила весь пакет голосуючих прав придбаної компанії.
Такий підхід заснований на тому, що при проведенні операції з об'єднання бізнесу фірма-покупець отримує контроль над усіма активами придбаної компанії, включаючи гудвіл (а не над частиною активів, що відповідає частці придбаних голосуючих прав), і, відповідно, повинна в повному обсязі відображати їх в консолідованій фінансовій звітності. Метод розрахунку «повного гудвілу» означає, що гудвіл, що виник в результаті об'єднання бізнесу, визнається як щодо частки акціонерів материнської компанії, так і по відношенню до неконтрольованої частки.
Відповідно до IFRS 3 величина гудвілу розраховується як різниця між справедливою вартістю придбаного бізнесу в цілому (СС бізнесу) і справедливою вартістю всіх його чистих активів (ССЧА на д. П.) На дату покупки:
Гудвіл = СС бізнесу - ССЧА на д. П.
Справедлива вартість придбаного бізнесу визначається як сума справедливої вартості інвестиції (СС інв.) І справедливої вартості акцій придбаного бізнесу, що належать неконтрольованої частці (СС НКД):
СС бізнесу = СС інв. + СС НКД
Величину «повного гудвілу», згідно з IFRS 3, слід розподіляти між гудвілом, що належать до частки інвестора (Гудвіл інв.), І гудвілом, а саме в неконтрольовану частку (Гудвіл НКД). Перший визначається як різниця між справедливою вартістю інвестиції (СС інв.) І часткою інвестора у справедливій вартості чистих активів на дату покупки (ДССЧА на д. П.), Що відповідає «пропорційного» методу розрахунку гудвілу. Другий дорівнює різниці між «повним гудвілом» і гудвілом, а саме в частку інвестора.
Гудвіл інв. = СС інв. - ДССЧА на д. П.
Гудвіл НКД = Гудвіл - Гудвіл інв.
Відзначимо, що зміна способу оцінки гудвілу впливає на порядок розрахунку неконтрольованої частки. Згідно «пропорційного» методу розрахунку її значення визначається як добуток справедливої вартості чистих активів контрольованої компанії на дату звітності (ССЧА на д. О.) І частки акцій, які не контролюються орга-нізації-інвестором (материнською компанією) (Так):
НКД = ССЧА на д. О. × Та
При використанні методу розрахунку «повного гудвілу» неконтрольована частка дол-ж-на бути збільшена на суму гудвілу, що відноситься до неконт-роліруемой частці:
НКД = ССЧА на д. О. × Та + Гудвіл НКД
Також відзначимо, що при рас-подружжю «повного гудвілу» віз-ника проблема оцінки неконтрольованої частки по спра-ведлівого вартості. Як правило, справед-ливая вартість бізнесу (СС бізнесу) може бути визна-лена справедливою вартістю акцій компанії, що звертаються на вільному ринку. Для розрахунку справедливої вартості акцій в обігу необхідно знайти добуток кількості акцій в обігу (К-ть акцій) на справедливу вартість однієї акції (СС акції):
СС бізнесу = К-ть акцій × СС акції
Таким чином, при розрахунку «повного гудвілу» відбувається збільшення суми чистих активів, відображених у консолідованій фінансовій звітності материнської компанії.