Багато що в цілості предметів залежить від пакувальної тари, її надійності. Вона захищає предмети від механічних пошкоджень, різких перепадів температури і вологості, пилу, можливості ранку-ти. Існують правила упаковки, які дотримуються при пере-візку будь-яких музейних предметів.
Наприклад, найнадійніший спосіб упаковки картин - їх роз-щення в ящику в спеціальних рамках-касетах. Однак частіше Вибираючи-ють більш простий шлях. Картини підбирають за розмірами, складають попарно обличчям до обличчя, прокладаючи мікастрічкових папером, байкою, фланеллю, загортають щільним папером і поміщають в ящик, закреп-ляя рейками і брусками. Простір між торцями картин і стін-ками ящика заповнюють пакувальним матеріалом - поролоном, гофро-рировать папером тощо. Картини великого розміру навертають на вал, який кладуть в ящик.
Готуючи до перевезення картини або графіком під склом, необхідно заклеїти скло смужками паперу.
Перевезення пастелей, малюнків вугіллям допускається лише в рідкісних випадках.
Графіком - акварелі, малюнки, гравюри, літографії - укладають в ящики в папках, загорнутих в папір і вологонепроникний мате-ріал. На дно ящика поміщають пінопласт. Порожнечі заповнюють пакува-вочной матеріалом. Подібним же чином готують до транспортиров-ке фотографії та письмові джерела.
У кожен ящик після упаковки вкладають охоронний документ -Пакувальна акт, підписаний особою, відповідальною за упаковку, реставратором, пакувальником.
Транспортування здійснюється за правилами, визначеними нормативними документами. За особливими правилами перевозять зброю і боєприпаси до них 149.
При перевезенні предметів автотранспортом використовують тільки спеціалізовані автофургони.
Лекція № 4 «Музейна експозиція - основний засіб музейної комунікації»
Поняття про музейної комунікації і експозиції як її основний засіб.
У процесі створення експозиції певне поєднання МП (тепер уже експонатів) дає можливість отримання бо-леї повної інформації, в сумі перевищує інформацію, кото-рій володіє кожен експонат окремо
Музейна експозиція як основний засіб музейної комунікації повинна мати властивості, властивими будь-ін-Формативний системі - структурною побудовою, цілісністю, зворотним зв'язком.
Музейна експозиція -це основна форма музейної коммуника-ції, освітні та виховні цілі якої осуществляютсяпутем демонстрації музейних предметів, організованих, пояснений-них і розміщених відповідно до розробленої музеєм научнойконцепціей і сучасними принципами архітектурно-художні-них рішень.
Найважливіше, що відрізняє музейну експозицію та що є найбільш цінним для відвідувача музею, - це переважна зна-ня оригіналів, «живих свідків минулого», тому експозиція як інформаційна та комунікативна система повинна бути целенаправлена і організована певним чином.
Музейна експозиція є науково організованою сукупність-ністю предметів, але інший, ніж музейна збірка або колекція. Її основу становить наукова концепція, яка оп-ределяет
принцип відбору експона-тов,
загальне художнє рішення.
На перших етапах формування експозіцііформуліруются мети експозиції, методи її побудови, шляхи еедальнейшего вдосконалення; відбираються му-Зейн предмети для експозиції, проводиться їх додаткове изу-чення, визначається їх інформаційна, художня цінність, ступінь їх емоційного впливу, значення його для розкриття основних тем і підтем експозиції.
Музейні предмети, організовані в експозиції в логіческомпостроеніі, определяютне тільки інформативну ємність експозиції, але істепень її впливу на відвідувача. Це виражається разнооб-різними засобами іформамі подачі експозиційного матеріалу, який може відтворювати інтер'єр, ландшафтну діораму або відображати інші елементи дійсності.
Предмети розташовуються в залежності від завдань експозиції. що сприяє їх розумінню як продуктів праці, предметів искусст-ва або об'єктів природи. Підходи до побудови експозиції в музеях різного профілю обумовлені змістовної специфікою музею. Наприклад, в художньому музеї експо-зіція дає уявлення про історичні періоди розвитку зображені зітельно мистецтва, про стилях, характерних для мистецтва визначено-ний епохи, творчості конкретних майстрів і т. Д.
Часто експозиція представляє одне ціле з археологічних та історичних експонатів, культурних цінностей, які в сукупність-ності відображають конкретний історичний процес, уг-лубляют сприйняття мистецтва, розуміння філософських, релігійні-них, політичних і етичних поглядів будь-якого народу.
Наприклад, в експозиції рус-ського декоративно-прикладного мистецтва (XII - початок XX в.) В зда-ванні колишньої Грановитій палати Кремля шедеври ювелірного мистецтва супроводжується матеріалами, що розповідають про техніку їх створення і зачіпає історичні теми: прийняття християнства, зв'язку Стародавньої Русі з Візантією та Західною Європою, роль церкви у всіх цих подіях.
Існують загальні принципи побудови експозиції:
принцип предметності, який виходить з предметної сутності експозиції будь-якого музею,
принцип дохідливості і універсальності, т. е. принцип побудови експозиції з урахуванням сприйняття її різними групами відвідувачів.
Методи побудови експозиції:
демонстрації однотипних предметів, що становлять часто систематичні колекції. Такі експозиції супроводжуються пояснювальним текстом з етікетажем. Прикладом можуть бути виставки нумізматичних колекцій, виробів кераміки одного промислу і т. Д .;
ансамблевий показ, який передбачає демонстрацію музейних предметів в їх «життєвих» взаємозв'язках і комплексах, хороший для показу інтер'єрів, і для створення меморіальних експозицій і т. д.;. Приклад, етнографічні музеї, де організовані такі ансамблеві комплекси, як «житло», «весілля», «майстерня» і т. Д.
демонстрація «живих» соціокультурних та природних систем. - музеєфікація як предметів, так і об'єктів, що становлять музейний інтерес для суспільства. (Проекти містечка Вишневецького на о.Байда) Прикладом російський історико-архітектурний і етнографічний музей-заповідник «Кижи».
Крім постійних музей створює і тимчасові експозиції -музейние виставки. Виставки - стаціонарні та пересувні - по-присвячувати актуальним питанням сучасності: значним політичним подіям, культурних явищ, ювілеїв, важливим про- проблемам, цікавим подіям минулого і сьогодення. Вони підвищує фізичну-ють доступність, суспільної значущості музейних колекцій (ви-ставки фондів), оперативно вводять в оборот наукові досягнення му-зея (звіти по експедиціям, демонстрація реставраційних робіт, нових надходжень). Тимчасовість виставок відбивається на складі ек-спонатов - показані музейні предмети, як правило, не підлягають тривалому експонування з метою забезпечення со-хранності, предмети з інших сховищ.
Зачати-просту тема може виходити за межі профілю музею.
Виставки значно підвищують освітньо-виховну роль музеїв, різко збільшують кількість відвідувачів, розширюють географію де-ності музею - пересувні виставки обслуговують далекі ре-Гіоня країни; міжна-родний обмін виставками, що сприяє взаємозбагаченню раз-особистих культур і взаєморозуміння між народами.
3. Організаційні проблеми музейно-виставкової діяль-ності.
Актуальними в експозиційної роботи є питання про обсяг експозиції, про кількість поданого в ній матеріалу, правильному відборі експонатів, співвідношенні оригіналів і вспомо-готельних матеріалу, про використання аудіовізуальних засобів.
Дані питання вирішуються в процесі формування експозиції.
Важливим етапом при цьому можна вважати її наукове проектування.
Його починають з підготовчого етапу - в фондах музею, архівах, бібліотеках вивчаються різні матеріали по темі майбутньої експозиції; результати фіксуються у вигляді бібліографії, конспектів, виписок, карток, архівних документів.
Наступний етап - розробка наукової концепції експозиції - програмний документ, в якому формулюються цілі та завдання експозиції, провідні ідеї та ос-новні проблеми, визначаються тематична струк-тура і особливості змісту експозиції, характеризується її джерельна база (фонди, архіви, літ-ра) , загальні вимоги до архітектурно-художні-ственному проекту.
На основі наукової концепції експозиції створюється її розширена тематичних-ська структура, деталізована до тематико-експозиційного когось плекса, до характеристики окремих експонатів, визначаються технічні засоби експозиції.
Уже на етапі розробки тематичної структури експозиції продумуються тематика і маршрути екскур-сій, тематика путівників, буклетів, освітні програм-ми і т. Д.
Заключний етап наукового проектування експозиції - підготовка тематико-експозиційного плану. Найважливішими цілями його складання є відбір і угруповання експозиційного мате-ріалу, а також текстів.
На етапі побудови експозиції створюються умови або «музейне середовище» для мак-симально виявлення значення музейного предмета (його внутрішні і зовнішні зв'язки), музейних комплексів, смислові зв'язки між експонатами.
Схожі роботи:
Культурологія. Конспект лекц ій. Зміст та історія становлення. феномен культури
Книга >> Культура і мистецтво
Основи наукових досліджень та організація науково-дослідніх та дослідно-конструкторських робіт
Конспект >> Промисловість, виробництво
Методичка >> Культура і мистецтво
Курсова робота >> Фізкультура і спорт