Завдання протезування - см. Питання 4 розділ 12. Цілі безпосередньо-го і віддаленого протезування - см. Питання 4 розділ 12, протезування після резекції альвеолярного відростка - см. Питання 4 розділ 12.
Лікування придбаних дефектів верхньої щелепи
Види оперативних втручань з приводу пухлин на верхній щелепі:
1. Часткова одностороння резекція верхньої щелепи.
2. Повна одностороння резекція верхньої щелепи.
3. Резекція обох верхніх щелеп.
4. Розширена резекція. Коли верхня щелепа видаляється в блоці з м'якими тканинами.
Виразність естетичних порушень залежить від локалізації і вели-чини післяопераційного вади, від своєчасності і характеру прове-денних ортопедичних заходів.
Класифікація дефектів верхньої щелепи (Костур Б.К.)
В основі лежить топографія дефекту і наявність повідомлення з порожниною носа
1. Дефект альвеолярної частини без проникнення в гайморову пазуху.
2. Дефект альвеолярної частини з проникненням в гайморову пазуху.
3. Ізольовані дефекти кісткового неба.
4. Дефекти кісткового неба з захопленням альвеолярного відростка.
5. Дес юкти кісткового і м'якого піднебіння.
6. Дес> єкт після видалення правої або лівої верхньої щелепи.
7. Дефект після видалення обох верхніх щелеп.
При всіх класах, крім першого, є порушення герметичності ро-товой порожнини. Після видалення частини кісткового неба виникає сполучення між порожниною рота і порожниною носа, виникають функціональні порушен-ня ковтання і мови.
Естетичні порушення виникають після повного одностороннього уда лення верхньої щелепи. А якщо дефект зачіпає частину кісткового неба і альвеолярного відростка в бічному відділі, то естетичні порушення не-значні, але функція страждає: виникає гугнявість, рідка їжа по-падає в порожнину носа. Нормальний прийом їжі при широкому повідомленні порожнини рота і порожнини носа неможливий. М'які тканини на стороні операції западають, виникає асиметрія особи. Якщо відбувається довільне руб-цеваніе, то це веде до спотворення. Важкі функціональні і мор-фологіческіе розлади призводять до психічних страждань.
Протезування після односторонньої резекції верхньої щелепи Безпосереднє протезування після резекції здійснюється за методикою І.М. Оксман в три прийоми:
1. Готують фіксуючу частину протеза з кламерами на опорні зуби
2. Виготовлення резекційною частини протеза. Штучну ясна благаючи-рів і премолярів моделюють з валиком, що йде в передньо-задньому направле-нии. В післяопераційному періоді валик утворює ложі в слизовій оболонці щоки, яке буде служити пунктом анатомічної ретенції. Після опера-ції протез накладають на післяопераційну рану (рис. 96).
Мал. 9. Етапи виготовлення безпосереднього протеза по Оксманом при
Резекції верхньої щелепи а - фіксує пластинка, б - тимчасовий протез.
3. Після епітелізації поверхні рани виготовляється обтурі-рующая частина протеза. Хворий користується протезом протягом 3-6 місяців. Також для безпосереднього протезування можуть застосовуватися:
2) захисні пластинки. віддалене протезування
Складним моментом є фіксація пострезекційних протезів, від яких залежить надійність утримання протеза і герметичність роз'єднані-ня порожнини рота і порожнини носа. Надійною фіксація може бути, коли є достатня кількість зубів, що буває не завжди. При недостатній кількості зубів потрібно шініровать зуби, що залишилися. Для цього при-змінюється система кламерів. Шинування необхідно, так як протез об'ємний і розхитує зуби, що залишилися. При недостатній кількості зубів роблять звичайні фіксуючі і дентоальвеолярние кламмсри.
При повній відсутності зубів на решті половині щелепи необ-ходимо знайти можливості для утримання протеза в самому дефекті. Для цього обтуріруюшую частина роблять грибовидной або бокаловидной форми.
Відповіді на екзаменаційні питання ______II частина ____
Протезування хворих після резекції нижньої щелепи Резекція подбородочного відділу
Утворюються два фрагмента, які зміщуються до середньої лінії і на-клоняются зубами всередину. Для попередження зсуву уламків в післяопераційному періоді, якщо кісткова пластика відкладена на деякий час, проводиться безпосереднє протезування або застосовуються шини. Застосовують шину Ванкевич або накістковий позаротові апарати Рудько, Панчоха.
Показання для застосування шин:
1) велика вада нижньої щелепи;
2) відсутність або мале число зубів на фрагментах;
3) розлите захворювання пародонту зубів.
Застосування при цьому безпосереднього протеза призведе до функцио-нальної перевантаження зубів, що залишилися.
Безпосереднє протезування застосовують при невеликому ваду і стійких зубах, коли їх досить для забезпечення кламмерной фік-сації. Методика Оскмана: блок різців, іноді включаючи й ікла, роблять знімним для того, щоб в післяопераційний період була можливість витягування мови, щоб уникнути асфіксії. Передню частину протеза моді-лируют з невеликим підборідним виступом для формування м'яких тканин нижньої губи і підборіддя. Підборіддя виступ роблять розбір-ним, його полимеризуют окремо і лише після зняття швів приєднують до протезу за допомогою бистроотвердеющей пластмаси (рис.10).
Рис.10. Методика безпосереднього протезування при резекції подбородочного відділу нижньої щелепи
Безпосереднім протезом хворі користуються до операції кісткової пластики. Якщо кісткова пластика з яких-небудь причин не проводиться, то через 3-4 місяці здійснюють віддалене протезування.
Резекція половини нижньої щелепи
Резекція половини нижньої щелепи може поєднуватися з екзартікуляція або може бути тільки в межах тіла щелепи, коли гілка зберігається.
Методика безпосереднього протезування описана І.М.Оксма-ном. ^ Щелепний протез в цьому випадку складається з двох частин - фіксує-нього і резекційною. Фіксуючу частину з многокламмерной фікса-цією готують по відбитку з нижньої щелепи. Яка фіксує платівка має похилу площину, яка утримує фрагмент щелепи від сме-щення до розташована з вестибулярної сторони зубів на здорової частини щелепи (рис.11).
Мал. 11. резекційну протез нижньої щелепи
Віддалене протезування проводиться після епітелізації рани. Ос-новних труднощами протезування є фіксація протеза і збереженні-ня зубів, що залишилися. Для зменшення дії протеза на зуби сле-дует застосовувати полулабільное з'єднання кламерів з базисом протеза і шинування зубів, що залишилися коронками. Штучні зуби на хворому боці повинні мати з антагоністами легкий контакт і міні-мальное перекриття. Після резекції можливе застосування кісткового аутотрансплантата з внутрішньокістковий імплантатом для фіксації протеза (П.Г.Сисолятін).
Видалення всієї нижньої щелепи
Завдання протезування в цьому випадку зводиться до відновлення конт-рів особи, збереженню акту прийому їжі і функції мови. Для жування твер-дой їжі протез малопридатний.
До операції знімають відбитки верхньої і нижньої щелепи. У цьому випадку вдається повторити форму зубної дуги, висоту прикусу і характер Протєте-чеський площині. Внутрішня поверхня протеза повинна мати округ-білу форму, але з мовній боку в області бічних зубів він повинен мати увігнутість з під'язикової виступами. Це сприяє утриманню про-теза в порожнині рота (рис.12).
Мал. 12. Протез нижньої щелепи після її видалення
Відповіді на екзаменаційні питання
Іноді після операцій в щелепно-лицевої ділянки залишаються вади, які вимагають закриття ортопедичним шляхом.
Це можуть бути дефекти вуха, очі, верхньої щелепи з м'якими тканинами, губи, щоки, носа.
Ектопротези дозволяють хворому чекати пластичного закриття дефекту.
За локалізацією розрізняють: протези вуха, очниці, середньої частини обличчя тканин приротовой області.
Для фіксації ектопротези використовують клей, очкову оправу, протез вуха утримують на металевому обручі, на перуці. Іноді в околоуш-ної області робиться спеціальний тунель, куди вставляється протез вуха.
Коли є дефекти особи і щелеп, то протези щелепної і лицьової з'єднують разом за допомогою втулок, стрижнів, магнітів, Вони уравнове-шивают один одного.
Для виготовлення лицьової протеза необхідно виготовити лицьову мас-ку. Зліпок знімається гіпсом.
При дефектах приротовой області складність в тому, що при відкриваються ванні рота дефект збільшується. Крім того, випадає їжа і слина. Зазвичай протези губи прикріплюють до протезу або хромокобальтових шині.
Раніше ектопротези виготовляли з металу, целулоїду, каучуку, желатину. Зараз застосовують жорстку або м'яку пластмасу.
Жорстка пластмаса добре зберігає форму. Еластична пластмаса втрачає форму з часом, її вистачає на рік.