Оптимізація кормових раціонів
Організація правильного годування молочного стада має на меті не тільки підвищити надої корів, а й забезпечити отримання молока високої якості. Вплив кормів і годівлі на якість молока і його технологічні властивості очевидні. Головні умови отримання молока високої якості - згодовування доброякісних кормів, повноцінність годівлі і дотримання загальноприйнятих зоогігієнічних вимог щодо годівлі та утримання худоби.
При організації повноцінної годівлі молочного стада першорядне значення має якість кормів, особливо об'ємистих - сіна, сінажу, силосу. Низька якість грубих і соковитих кормів призводить до великого перевитрати концентратів при годуванні молочної худоби, особливо корів.
Низька якість основних кормів викликає необхідність балансувати раціони за рахунок підвищеної витрати концентратів, що невигідно економічно і шкідливо для здоров'я тварин. Перевантаження раціонів концентратами може привести до різних порушень в обміні речовин. [16, с. 60]
Крім чиниться впливу кормів на рівень продуктивності тварин, вони дуже впливають на економічну ефективність виробництва тваринницької продукції, зокрема на її собівартість. Частка витрат на корми в собівартості продукції молока в середньому за п'ять років склала 46%. Отже, одним з основних шляхів зниження собівартості молока є зниження витрат на корми.
Для цього складемо раціон, який повністю задовольняв би біологічні потреби тварини в поживних речовинах і мав мінімальну вартість. Це можливо при вирішенні економіко-математичної задачі на основі моделювання.
Вирішення цього завдання дозволить визначити, які корми, і в якій кількості необхідно щодня давати тварині, а також кількість придбаних кормів і підгодівлі. Рішення завдання також дозволяє визначити більш ефективні зміни в структурі кормів раціону і ступінь дефіцитності окремих поживних речовин.
Добова потреба однієї корови (вага - 400 кг, жирність молока 3,8-4%) в поживних речовинах для отримання 10 кг молока: 11 кормових одиниць, 11,6 кг сухої речовини, 385 мг каротину, 60 г кальцію, 42 г фосфору , 3200 г сирої клітковини, 740 г цукру, 106 МДж обмінної енергії та ін.
Цільова функція - мінімум витрат на складання кормового раціону.
Для повного задоволення тваринного в поживних речовинах, зазначених в умові завдання, необхідно, щоб раціон містив: комбікорм - 1,86 кг, сіна однорічних трав - 4,7 кг, сінажу -2,15 кг, силосу багаторічних трав - 14 кг, зеленого корми однорічних трав-14,67 кг. У кормовий раціон увійшли всі необхідні поживні речовини, і є значний надлишок за деякими з них: перетравний протеїн, каротин, сира клітковина.
У структурі вартості кормів найбільша частка припадає на концентрати як за фактом (43,53%), так і за рішенням (43,44%)). Можна зробити висновок, що найбільшу поживність кормів в раціоні надають зелені корми, а вартість - концентрати. У фактичному раціоні в структурі вартості кормів велику питому вагу мають витрати на сіно багаторічних трав (21,65%) і силос однорічних трав (24,5%), в раціоні за рішенням істотна вартість сіна однорічних трав (17,33%) і силосу багаторічних трав (18,96%). В цілому вартість раціону за рішенням нижче фактичної вартості на 6,82% (1,19 рублів).
Нормована вартість показує, наскільки зміняться (з мінусом -Зменшити, з плюсом збільшиться) мінімальні витрати при збільшенні (зменшенні) значення змінної на одиницю. У стовпчиках припустиме збільшення (зменшення) виводяться значення гранично допустимих збільшень і зменшень змінних, при яких нормована вартість (мінімальна вартість раціону) зберігає своє значення.
Тіньова ціна показує, наскільки зміниться вартість раціону при зміні розміру обмеження на одиницю. Наприклад, при збільшенні обмеження по мінімальному вмісту кормових одиниць до 12, вартість раціону зросте на 1,62 рубля. Показники в стовпці припустиме збільшення і зменшення формують проміжок, в якому тіньова ціна актуальна.
Вирішальний фактор підвищення продуктивності худоби - повноцінність раціонів, яка досягається завдяки поліпшенню якості кормів, оптимальному співвідношенню в них компонентів, а також використання різних біологічно активних речовин і кормових добавок. Годування в тваринництві - головний фактор, що зв'язує тварин з навколишнім середовищем і визначає їх продуктивність, здоров'я, плодючість і життєздатність одержуваного молодняка.
Необхідно розробити програму годування, яка повинна складатися з послідовно змінюваних раціонів відповідно до змін фізіологічного стану тварин, інтенсивністю їх росту, віком, живою масою і вгодованістю.
Відповідно до цього організація виробництва яловичини підрозділяється на три періоди:
1 послемолочний період, коли молодняк повністю переведений на годування рослинними кормами, дана програма годування в цей період передбачає використання 3-4 видів кормів (сіно, силос, сінаж, концентрати). В даний період можна досягти середньодобового приросту 600 - 700гр.
2 Період інтенсивного росту - характеризується активним ростом мускулатури, формування опорних тканин організму і визначає подальший рівень м'ясної продуктивності. У цей період основна увага повинна звертатися на забезпечення стабільного і повноцінного годування при раціональному використанні найдешевших кормів, так як основна частина даного періоду випадає на літній час. Рівень середньодобового приросту коливається від 800 - 900гр.
3 Заключний відгодівлю - характеризується високими середньодобовими приростами (900-1000 гр.), Що досягається використанням якісних кормів для підвищення вгодованості тварин, забійного виходу м'ясної продукції і поліпшення якості м'яса.
Таким чином, за рахунок впровадження нових раціонів господарство може заощадити близько 519 тис. Руб.