Оператори програмування в mathcad

Головною концепцією творців Mathcad є простота і доступність, як сприйняття цієї системи, так і роботи в ній. Але залишаючись вірною цій концепції, компанія-розробник подбала надати користувачеві і додаткові можливості програмування.

Мова програмування Mathcad гранично простий, лаконічний і наочний. Для його швидкого освоєння не знадобитися рівно ніяких знань в галузі технічних прийомів програмування або спеціальної підготовки.

На палітрі Програмування присутній гранично мала кількість операторів - всього 8. Це, проте, жодним чином не позначається на ефективності алгоритмів. Складання програми починається з натискання кнопки Add line (<]>). Скільки разів натискається ця кнопка (або кнопка), стільки раз отримуємо додаткових рядків в блоці програми. Після чого в темні шаблони-квадратики можна вставляти оператори програмування:

Новий рядок виникає або вище, або нижче поточної від положення курсора в залежності від того, в який бік він спрямований: # 9492; - рядок з'явиться вгорі, # 9496; - внизу.

Потрібно відзначити наступні характерні особливості при складанні тексту програми:

· Знаки ≥. ≤.>. <и т.п. вводятся с помощью палитры булевских переменных;

· Всі константи і змінні, певні всередині програми, є локальними і їх значення не зберігаються (за замовчуванням) при виході з програми;

· Оператором локального присвоювання є стрілка справа наліво <←>;

· Оператори програми не набирають вручну з клавіатури, а роблять це тільки з палітри;

· Всі зовнішні до програми входять до неї константи, функції повинні бути заздалегідь визначені поза нею;

· При програмуванні підпрограм функцій повертається значення самої функції визначається значенням тієї змінної, яка знаходиться в самій нижній частині програми, тобто записана останньої;

· Імена фактичних параметрів, що йдуть в дужках через кому, можуть бути векторами, і можуть не співпадати з іменами її формальних параметрів.

Для алгоритмів, що розгалужуються використовують умовну функцію if іліусловний оператор if. Синтаксис першої з них:

if ( <логич. выраж.>. <ариф.выраж.1>. <ариф.выраж.2> )

Якщо логічний вираз дорівнює 1, то функція приймає значення, рівне <ариф. выраж. 1> ; якщо ж логічний вираз дорівнює 0, то функція приймає значення <ариф.выраж.2>. Умовна функція використовується в арифметичних виразах, що стоять в правій частині локального оператора присвоювання <←>.

Умовний оператор використовується тільки в тілі програми-функції і для його введення необхідно клацнути по кнопці панелі програмування (або клавіші <>>). На екрані з'являється конструкція з двома чорними полями введення і одним червоним (ріс.1.14).

Мал. 1.13. Структура умовного оператора if.

В <Поле 2> вводиться логічний вираз (у найпростішому випадку це вираз відносини). В <Поле 1> вводиться вираз (як правило, арифметичне), яке і використовується далі програмою, якщо перевіряється логічне вираз в <Поле 2> приймає значення 1.

Для введення в поле 3 необхідно:

· Клікнути "otherwise" на панелі програмування;

· Зліва від otherwise ввести відповідний вираз

Вираз, що стоїть перед словом otherwise виконується тільки в тому випадку, якщо не виконано задане перед цим умова:

E ← F otherwise

Це означає, що якщо A> B. то З присвоюється значення D. В іншому випадку E присвоюється значення F .Якщо в <Поле 3> ввести оператор без слова otherwise, то він буде виконуватися завжди (слідуючи відразу за «здійсненним» в <Поле 1>) Незалежно від умови.

Для програмування циклів з лічильником, коли заздалегідь відомо, скільки циклів необхідно виконати, використовується оператор циклу for. Для введення такого оператора необхідно виконати наступні дії:

· Клацнути на кнопці for складальної панелі Програмування. На екрані з'являться поля введення, зображені на рис. 1.15:

Мал. 1.15. Структура оператора циклу for.

· В поле введення 1 введіть ім'я параметра циклу;

· В поле введення 2 ввести діапазон значень параметра циклу, використовуючи для цього дискретний аргумент;

· В поле введення 3 вводяться оператори, що складають тіло циклу. Якщо одного рядка недостатньо, то додаткові поля введення (додаткові рядки) створюються клацанням на кнопці "Add line" в панелі програмування і тоді ліворуч від тіла циклу з'являється вертикальна риса.

Кількість циклів задається кількома способами:

Оператор return перериває виконання програми-функції і повертає значення операнда, що стоїть за ним на місці мітки його шаблону:

Тому в підсумку змінна прийме значення, що дорівнює 15, а не 20.

Для програмування ітераційних циклів. коли число циклів не фіксоване, використовується оператор циклу за умовою while. Для введення цього оператора необхідно виконати наступні дії:

· Клацнути на кнопці while панелі Програмування. На екрані з'являються елементи, показані на рис. 1.16.

· В поле 1 ввести умову виконання циклу;

· В п. 2 ввести оператори тіла циклу. У тілі циклу умова циклу колись стає хибним, інакше цикл буде продовжуватися нескінченно.

Схожі статті