Основна проблема фотографії в тому, що її надто багато, просто жахливо
багато. Як якби все населення планети писало маслом або становило вірші. віз-
чи можна в цьому океані посереднього відшукати кілька крапель справжнього, та
і кому це під силу?
У мові не вистачає дефініцій. Все, що зображено на фотопапері, - знімок на
паспорт або шедевр в музеї, все це - фотографія. Література, наприклад, підроз-
деляется на десятки різних жанрів і ніхто не переплутає ліричну поезію з
поетичною прозою. У фотографії такого поділу немає, крім застарілого документом
тальне - художнє.
Ми будемо виходити з того, що і фотографія буває настільки ж різною, у кожної
з них свої завдання, свої засоби виразності і своя специфіка.
* * *
В кінці XIX століття промисловість освоїла випуск фотографічних
апаратів і приладдя. «В результаті цього з'явився фотограф-любитель з
незадоволеною дитячої любов'ю до фотоприналежності, - пише професор
фотографії і дизайну Ганс Путніс, - з точки зору фотографічного мистецтва
намічалася катастрофа, в пекло якої ми потрапили лише сьогодні ». І далі: «Такого
ще не було в історії людства, щоб кожен, без навчання майстерності,
міг творити ».
Але, дозвольте, що ж чекає нас в наступному столітті, якщо сьогодні практично кож-
дий може взяти в руки автоматичну камеру і відразу ж почати знімати. «Ви
тільки натисніть на кнопку, - обіцяє фірма Кодак, - ми зробимо все інше ».
Причому знімки, які йому, кожному, надрукують в лабораторії, будуть виглядати
в точності як справжні. Та й чим він відрізняється від фотографа-професіонала, ко
торий знімає такий же камерою і ходить в ту ж лабораторію?
Люди перестали запрошувати професіоналів на свої сімейні торжества або
похорон, літопис свого життя вони ведуть відтепер самі.
Якщо раніше вчитися фотографувати потрібно було багато років, сьогодні з трьох ки-
тов, на яких завжди трималася фотографія - зйомка, обробка плівки і друк,
залишився один, це фотозйомка. Навіть професіонали воліють проявляти і печа-
тать в лабораторії, тим більше що знімають практично всі на кольорову плівку.
Причому час «вміють знімати», по всій видимості, скінчилося, знімати сего-
дня вміють все, тому що «вміє» сама камера. Це як самописними ручка, про ко
торою завжди мріяли графомани усіх часів і народів. кількість справжніх
Здесьідалее: перша цифра вскобке- номер книги всписке
літератури, друга - номер сторінки.