Оформляємо спадок на квартиру. Як не втратити нерухомість?
Юристи розповіли про те, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, і в яких випадках неприватизована квартира померлого родича може бути приватизована.
«Квадрат'»: Чи варто обов'язково складати заповіт?
Володимир Шарапов: Кожна людина має свою думку з даного питання, але якщо звертати увагу на досвід Європи чи Америки, то в зарубіжних країнах складання заповіту не вважається чимось непристойним. Це робиться для того, щоб після смерті людини не було суперечок між його спадкоємцями. У Росії ж багато до заповіту ставляться з упередженням і вважають, що заповіт потрібно писати вже в глибокій старості, але я вважаю, що це неправильний підхід. Людині бажано вирішити, як він хоче розпорядитися всім тим, чим володіє, і розподілити своє майно між майбутніми спадкоємцями, поки він ще знаходиться в здоровому глузді. Тому що в житті все трапляється, і, не встигнувши оформити заповіт, можна поставити спадкоємців в скрутне становище.
«Квадрат'»: Які чинники можуть вплинути на скасування заповіту або визнання його недійсним?
Володимир Шарапов: Заповіт може скасувати сам спадкодавець. Він може написати кілька заповітів протягом свого життя, і дійсним вважається останнім за датою заповіт. Також заповіт може бути скасовано в судовому порядку за позовом спадкоємців або зацікавлених осіб. Воно може бути визнано недійсним, якщо, наприклад, заповіт підроблене, і експертиза показує, що стоїть на ньому підпис не є підписом спадкодавця. Крім того, спадкоємець може оскаржити заповіт, якщо доведе, що на момент його складання людина була недієздатний, перебував на обліку в психоневрологічному диспансері або наркологічному диспансері, тобто не усвідомлював, що робив. Але це все можливо тільки в судовому порядку.
Світлана Андронова: Право на обов'язкову частку у спадщині завжди мають неповнолітні діти, а також непрацездатні батьки та дружина (або чоловік), т. Е. Фактично спадкоємці першої черги. Також утриманці померлого людини, навіть якщо вони не вказані в заповіті, все одно мають право отримати не менше половини тієї частки, яка в разі відсутності заповіту їм би належала за законом.
«Квадрат'»: А якщо заповіту не було складено, хто може претендувати на спадщину за законом?
Світлана Андронова: За законом майно померлої людини успадковують спадкоємці першої черги. До першої черги відносяться прямі спадкоємці - дружина (чоловік), діти і батьки.
Якщо дітей або інших спадкоємців першої черги немає, то на спадок можуть претендувати спадкоємці другої черги (брати, сестри, онуки, бабусі і дідусі), а потім, якщо відсутні спадкоємці та другої черги, вже спадкоємці третьої черги (дядька й тітки).
Володимир Шарапов: Іноді буває так, що діти спадкодавця померли, але залишилися онуки. Тоді вони стають спадкоємцями за правом представлення.
«Квадрат'»: А діти від різних шлюбів все одно відносяться до першої черги?
Світлана Андронова: Так. Діти завжди є членами сім'ї спадкодавця, і діти від різних шлюбів мають однакові права на спадок. Ці права є навіть у позашлюбних дітей, якщо в свідоцтво про народження було записано батьківство або батьківство було доведено в суді. Тільки колишнє подружжя втрачають право на спадщину. Оскільки вони були розведені і перестали бути членами однієї сім'ї, то вже не можуть на щось претендувати.
«Квадрат'»: Що робити, якщо людина пропустила строк, протягом якого він за законом повинен був вступити в спадок? Чи означає це, що своє право на спадщину він втратив? Або можна якось відновити цей термін?
Володимир Шарапов: Законом у нас встановлений термін вступу в спадщину - це шестимісячний термін. В цей термін люди повинні прийти до нотаріуса і заявити про спадщину. Нотаріус дивиться, становив чи померлий заповіт, відкриває спадкову справу і чекає певний час, оскільки можуть з'явитися й інші претенденти на спадщину. Якщо ніхто більше не з'являється, тоді нотаріус оформляє на спадкоємця документи, на підставі яких вже оформляються права власності.
Якщо людина з якихось причин пропустив шестимісячний строк, то він повинен все одно прийти до нотаріуса. Нотаріус йому на законних підставах відмовляє у відкритті спадщини, і тоді людина може подати в суд, щоб відновити термін. Для цього він повинен довести, що пропустив цей термін з поважної причини. Якщо йому вдасться це зробити, суд відновить його в правах на спадщину, і вже нотаріус оформить йому права на спадок.
Такі ситуації часто відбуваються, наприклад, з моряками далекого плавання або торгового флоту, які довго перебувають далеко від будинку. Кораблі відправляються в плавання на шість місяців, на рік. І навіть якщо людині повідомлять про те, що помер родич, він не зможе швидко прибути з іншого континенту.
Також людина може просто не знати про смерть родичів, якщо він тривалий час з ними не спілкується. Наприклад, був випадок з практики, коли людина емігрував до Південної Америки, і йому не повідомили про те, що у нього померли батьки. Згодом, коли він повернувся в Росію, то зміг відсудити квартиру.
Якщо ж ніхто не заявляє про свої права на спадщину, таке майно називається відумерлою. Воно йде на користь держави, і держава його реалізує. Повернути реалізоване державою майно з'явився спадкоємцю практично неможливо. Він може отримати тільки грошову компенсацію відповідно до того, як держава оцінить це майно (швидше за все, не за його ринковою вартістю).
«Квадрат'»: Дуже часто у громадян виникають питання про те, як бути з неприватизованій квартирою покійного родича. Така квартира не успадковується за законом? Чи можна її приватизувати?
Володимир Шарапов: Переходити у спадщину може то майно, яке належало людині на правах власності. Якщо квартира не була приватизована, вона належала і належить державі. І тому, якщо ніхто з родичів померлого людини не був в цій квартирі прописаний і не проживав в ній, то ця квартира йде державі.
Світлана Андронова: Якщо ж в неприватизованій квартирі крім померлої людини були прописані або проживали інші особи, за законом вони можуть її приватизувати. Також, якщо людина подавала документи про приватизацію, але раптово помер, і процес не був завершений, спадкоємці можуть стати його правонаступниками і приватизувати квартиру.
«Квадрат'»: А якщо покійний ще за життя протягом певного часу не було оплачував комунальні послуги, хто за законом повинен після його смерті погасити цей борг?
Володимир Шарапов: Спадкоємці є правонаступниками як майна, так і зобов'язань спадкодавця. Якщо у померлої людини були якісь зобов'язання, то спадкоємець повинен їх виконати. Таким чином, він зобов'язаний сплатити всі комунальні заборгованості спадкодавця. Якщо спадкоємців декілька, то кожен з них повинен сплатити частину боргу, пропорційну частці отриманого майна.
Світлана Андронова: Але якщо сума заборгованості занадто велика для спадкоємців, комунальні служби іноді можуть піти на певні поступки - провести реструктуризацію боргу або зменшити його.
Володимир Шарапов: Обов'язок спадкоємців відповідати за зобов'язаннями померлої людини стосується і інших його боргів, в тому числі кредитних взаємин з банками і іпотечних кредитів. Обов'язок виплачувати кредит переходить у спадок. Але тут банки теж можуть піти на певні поступки, наприклад, переглянути процентну ставку по кредиту.
Світлана Андронова: Якщо ж люди будуть не в змозі погашати кредит навіть на наданих умовах, банк може запропонувати обміняти взяту в іпотеку квартиру на іншу або виставити квартиру на продаж. Потім з отриманих від її продажу засобів банк відніме суму, яку спадкоємці повинні були доплатити за кредитом.
«Квадрат'»: Спадщина нерідко стає яблуком розбрату і викликає конфлікти в сім'ях. Часто подібні справи доходять до суду?
Світлана Андронова: Якщо це можливо, краще вирішувати такі питання мирно, а не в суді. Звичайно, багато що залежить від відносин між спадкоємцями і всередині сім'ї, але іноді навіть варто чимось поступитися. Такі питання успішно вирішуються у позасудовому порядку у нотаріусів.
Адвокат Володимир Шарапов і юрист Світлана Андронова представляють адвокатське партнерство «Право маю». Їх сукупний досвід юридичної діяльності - більше 30 років, вони здійснюють юридичний супровід діяльності компаній, займаються захистом прав власності юридичних і фізичних осіб і захистом прав ошуканих пайовиків. Володимир Шарапов є членом Міжрегіональної колегії адвокатів «Закон і людина».