Одиниця мови - елемент системи мови, нерозкладний в рамках певного рівня членування тексту і протиставлений іншим одиницям в підсистемі мови, що відповідає цьому рівню. Може бути разложима на одиниці нижчого рівня. (Фонема, морфема, лексема, сл / соч, пропозиція)
В якості основних виділяються наступні рівні мови: фонемний; морфемний; лексичний (словесний); синтаксичний (рівень пропозиції).
Л.С. Бархударов вважає, що проблема одиниці перекладу - це одна з найскладніших проблем сучасного перекладознавства. Одиниця перекладу «це найменша (мінімальна) мовна одиниця в тексті на ІМ, яка має відповідність в тексті на ПЯ». Він запропонував розрізняти переклад на рівні фонем, морфем, слів, словосполучень, пропозицій і тексту в залежності від рівня мовної ієрархії, зауваживши при цьому, що мовний рівень в іноземних мов потрібно передавати за допомогою одиниці відповідного рівня в ПЯ (фонема - фонемой, морфема - морфемой ).
1) Рівень фонем. Імена власні (SaltLakeCity- Солт-Лейк-Сіті);
2) Рівень морфем. Worker- працівник; skier- лижник.
Звичайно, в перекладі можна виділити мовні рівні, але на рівні тексту дані види перекладу практично не існують, хоча він є найпоширенішим.
Переклад тексту дуже рідко здійснюється «слово за словом». Внаслідок цього одиницею перекладу називають або пропозицію, або мінімальний відрізок мовного твори, що має під собою сенс, або навіть цілий текст, так як розуміння окремих висловлювань і їх переклад залежать від змісту тексту.
Універсальне визначення дає В.Н. Комісарів. Одиницею перекладу може виступати все, що завгодно:
1.мінімальная одиниця тексту, яка в процесі перекладу виступає як самостійний об'єкт цього процесу;
2.мінімальная мовна одиниця тексту ІЄ, що переказується як одне ціле;
4.мінімальная одиниця виключно плану змісту тексту ІЄ, яка буде відтворена в ПЯ.
При цьому вибір відповідного закінченого за змістом відрізка в кожному конкретному випадку цілком і повністю залежить від перекладача, чия основна задача ефективна міжмовна комунікація. Вона має на увазі точність, повноту і вірність перекладу. Для загального опису результату процесу перекладу вживаються такі терміни: «чинників перекладацького процесу. «Належність оригіналу до певного функціонального стилю ІМ, на думку В.Н. Коміссарова, визначає його домінантну функцію, яка повинна бути передана в перекладі, і, як правило, зумовлює вибір функціонального стилю в перекладі »