Об'ємно-календарне планування забезпечує оперативне виконання завдань, визначених в портфелі науково-дослідних тем, в портфелі проектів, в цільовій програмі.
Виконання розрахунків по оперативно-календарного планування здійснюється з урахуванням ряду вимог:
• безумовне забезпечення виконання всієї планованої номенклатури робіт відповідно до термінів завершення робіт
(Встановлених директивно або за погодженням із замовником) в цілому
або по окремих етапах їх проведення;
• забезпечення безперервності робіт по кожному планованому об'єкту;
• забезпечення можливо рівномірної і повного завантаження виконавців і обладнання по відрізках планованого періоду.
Перераховані вимоги в реальних умовах нерідко суперечать один одному, для забезпечення виконання зазначених вимог використовуються спеціальні методи і прийоми календарного розподілу робіт.
Відповідно до характеру розрахунків виділяються три стадії об'ємно календарного планування:
• оперативне регулювання ходу виконання робіт.
При об'ємному плануванні визначаються номенклатура (склад) і обсяги виконуваних робіт кожного виконавця (підрозділи або співробітника), уточнюються ресурси, наявні кожним виконавцем, розподіляються завдання по виконавцям в прив'язці до укрупнених відрізків планованого періоду - кварталах, місяцях.
Обсяги виконуваних робіт визначаються у вартісному (витратному) і трудовому (по трудомісткості) виразах. Розрахунки при об'ємному плануванні не включають встановлення календарної послідовності виконання робіт по окремим темам і завдань.
В рамках окремого підрозділу, як правило, одночасно ведеться розробка не одного, а кількох тем (проектів), що знаходяться в різному ступені завершеності. Це визначає структуру обсягів робіт, що плануються підрозділу. В об'ємний план кожного підрозділу включають три види робіт:
• роботи, що переходять з попередніх періодів, які перебували в незавершеному виробництві на початок планованого періоду - Q1;
• роботи, які належить почати і повністю завершити в планованому періоді - Q2;
• роботи, які належить почати в планованому періоді і завершення яких передбачається в наступних періодах - Q3.
Загальний обсяг робіт:
Значення величин Q1 іQ3 встановлюються за допомогою показників технічної готовності завдань. Показник технічної готовності в практиці розраховується як відношення обсягу робіт, виконаного на момент планування (або передбачуваного до виконання), до загального обсягу робіт за завданням. Значення велічіниQ2 встановлюється як сумарна величина робіт, що передбачаються до повного завершення в планованому періоді. Склад цих робіт встановлюється відповідно до договірних термінами виконання робіт.
Загальний обсяг робіт по кожному підрозділу повинен визначатися відповідно до вираження (при вимірюванні об'єму робіт по трудомісткості їх виконання):
де Px - чисельність працівників підрозділу, чол .;
Fрасп- наявний фонд часу одного працівника в плановому періоді, год.
При календарному плануванні проводиться подальша деталізація робіт за кожним завданням, технологічної послідовності їх виконання і календарних термінів проведення.
Завдання тут полягає у встановленні взаємопов'язаної системи календарних термінів виконання робіт по всій сукупності завдань і по всім виконавцям. Важливим є визначення очікуваної тривалості робіт за кожним завданням, резервів часу.
При календарному плануванні складаються плани-графіки робіт
за кожним завданням, індивідуальні календарні графіки робіт окремих виконавців. Саме в процесі календарного планування робіт забезпечується виконання найважливіших вимог, що пред'являються до системи оперативного планування: забезпечення безперервності проведення робіт за проектами, повного і рівномірного завантаження виконавців, дотримання договірних термінів завершення робіт, ритмічної здачі замовнику закінчених робіт і рівномірного надходження фінансових коштів. Календарне планування здійснюється у вигляді діаграм Ганта і мережевих графіків.
При оперативному регулюванні ходу виконання робіт проводиться облік фактичних результатів роботи і регулювання робіт при передачі їх від одного виконавця до іншого. При цьому проводиться оцінка стану виконання планових завдань, визначаються причини і величини неузгодженостей між запланованим і фактичним станом робіт за окремими завданнями, приймаються управлінські рішення, спрямовані на ліквідацію виникаючих відхилень.
Загальна схема інноваційного планування представлена на рис. 18.
При об'ємно-календарному плануванні необхідно також узгоджувати плани кожного проекту всередині портфеля підприємства. При цьому виявляються «конфліктуючі» проекти, які вимагають однакових ресурсів, мають однаковий профіль грошових потоків у часі, що може порушити стійкий хід інноваційного процесу.
Таким чином, необхідно вирішити питання пріоритетності того чи іншого проекту, послідовності або паралельності виконання робіт, можливості припинення ходу робіт.