У 90-х роках XX століття в Росію з-за кордону прорвалося море інформації. Не залишилася осторонь і кінологія. У країну стали завозити кращих представників порід зі світовим ім'ям, ДОСААФ переглянув стандарти, і на вулицях можна стало зустріти собак, про які раніше ніхто і не чув.
Саме тоді дуже популярними серед собачників стали клички, похідні від іноземних слів, і російські заводчики почали записувати їх в родоводів кирилицею. Такі прізвиська, наділені прихованим змістом, внесли різноманітність в список популярних імен чотириногих улюбленців.
Клички собак, утворені від іноземних слів, діляться на групи за значенням:
забарвлення ( "Реді" - рудий, "Грей" - сірий, "Блек" -чёрний);
своєрідність екстер'єру ( "Лоу" - низький, "Ланки" - довготелесий);
величина ( "Смолли" - маленька, "Біг" - великий);
особливості характеру ( "Евіл" - лиходій, "Юкі" - кокетка, "Баллі" - хуліган, "Френдлі" - доброзичливий).
Клички собак з перекладом, як правило, оригінальні і дотепні. Крім того, вони відображають індивідуальні особливості конкретного тваринного, а також амбітність і почуття гумору його господаря. Фактично таке "собаче ім'я" - це російська транскрипція іноземного слова: "Кінг" (король), "Слай" (бойовик), "Соррі" (вибачте), "Доллі" (лялечка), "Мейбі" (можливо), "Лакі "(щасливий)," Шеррі "(милий)," Енжел "(ангел)," Снупі "(проноза).
Самими ж затребуваними у власників собак завжди були імена власні, перекладу не потребують. Поява кличок, утворених від іншомовних слів, внесло безліч яскравих нюансів в життя собаківників і їх чотириногих друзів!