Стоматлогія / Статті / Неправильно зрощені переломи нижньої щелепи
При переломах щелеп потрібно своєчасно і кваліфіковано надати спеціалізовану медичну допомогу, провести своєчасну обробку рани і фіксацію відламків. При таких умовах уламки щелеп зростаються без ускладнень і в правильному положенні. Наслідком порушення одного з цих умов є те, що щелепи часто гояться зі зміщенням уламків, через що утворюються переломи, які неправильно зрослися, і рана заживає у вигляді грубих рубців, які обмежують рухи щелепи, губ, язика.
Характер таких деформацій дуже різний. Неправильно зрощені переломи нижньої щелепи характеризуються порушеннями зубощелепної системи і залежить від місця перелому, ступеня невідповідності уламків, тяжкості деформації. Звичайно, змінюється зовнішній вигляд хворого. Спостерігається подовження особи і напруженість м'яких тканин ділянки біля рота. Часто виникає асиметрія особи. Зсув уламків нижньої щелепи веде до зміщення суглобових головок, що призводить до порушення функціонування скронево-нижньощелепного суглоба, також жувальних м'язів. Зміна положення уламків щелеп веде до порушення мови переважно за рахунок зменшення обсягу ротової порожнини. Клінічна картина характеризується ступенем оклюзійних порушень.
Хірургічне лікування при переломах, які неправильно зрослися з незначним функціональним порушенням не викликає особливих труднощів.
Хворих поділяють на три групи. У хворих першої групи є бугорковий вид оклюзійних контактів, у другій зуби контактують тільки бічними поверхнями, у хворих третьої групи змикання зубів повністю відсутня.
Метод лікування при переломах нижньої щелепи, які неправильно зрослися, звичайно хірургічний, тобто проводиться репозиція уламків і їх іммобілізація. У разі відмови хворих від лікування застосовують протетичної, ортопедичний, апаратурно - хірургічний методи лікування.
Тактика лікувальних заходів залежить від наявності зубів на щелепі.
Лікування неправильно зрощених переломів щелепи при збережених зубних рядах має особливості. Перш за все необхідно звертати увагу на вік хворого. Так, якщо є ознаки відкритого прикусу, то в молодому віці хороші результати дають ортопедичні методи, тоді як у хворих похилого віку з такою ж патологією ефективним буде сошліфовиваніє зубів, на яких фіксується прикус, або навіть їх видалення. Такий тактики необхідно дотримуватися і при наявності інших патологічних прикусів, звертаючи увагу на вік хворих.
З ортопедичних конструкцій широко використовують пластмасові капи - коронки, суцільнолиті коронки, металокерамічні і металлопластмассовиє капи або коронки, суцільнолиті дугові протези, а в дуже складних випадках - розбірні протези.
У складні умови лікар-ортопед потрапляє при лікуванні пацієнтів з переломами, неправильно зрощеними і мають дефекти зубних рядів. Головним завданням тут є відновлення зубних рядів, нормалізація оклюзійних співвідношень та відновлення зовнішнього вигляду хворого. Серед найважливіших ортопедичних конструкцій є незнімні мостовидні і знімні види зубних протезів.
Особливу увагу слід приділяти стану тканин пародонта, з точки зору можливості їх використання як опори під ортопедичні конструкції. Залежно від локалізації дефекту, кількості втрачених зубів, виражених оклюзійних змін після неправильно зрощених переломів нижньої щелепи використовують ортопедичні конструкції зубних протезів. Дефекти в передній ділянці і бічному ділянці відновлюють суцільнолитими мостовидні протезами. При наявності перехресного прикусу застосовують знімні види протезів з включенням в них, якщо необхідно, литих оклюзійних накладок.
Нерідко виникають значні труднощі зі зняттям відбитків з щелеп. Тоді необхідно виготовляти індивідуальні або розбірні ложки. Шляхи введення протезів і їх виведення вивчають за допомогою паралелометрії.
За матеріалами медичного сайту surgeryzone.net