Навіщо люди вперто їдуть туди, де немає і не буде комфортного відпочинку

Час відпочинку: Ви можете дозволити собі відпочинок кожен день

Здається, я нарешті-то знаю навіщо люди їдуть відпочивати в забуті цивілізацією діри!
Наприклад, до нас на Байкал.

Це питання давно не давав спокою. Адже їдуть за тридев'ять земель, витрачають великі гроші на, якщо чесно визнати, не найкомфортніший в світі відпочинок. А можуть швидше, простіше, тепліше і дешевше. До Туреччини, наприклад.

І ось недавно почула цікаву версію в записах однієї радіопередачі. Мені безумовно подобається це пояснення. Даремно приставала до гостей з питанням чому і навіщо. Вони все одно не змогли нічого пояснити. Чи відчували щось все правильно, чесно намагалися пояснити, але розповісти так, що б я зрозуміла не змогли.

А почуте було ось що. (Переказую коротко зміст двогодинної бесіди, своїми словами. Можливо ви це з дитинства знаєте, але для мене ця думка просто одкровення):
У нашому світі кожному, навіть самому бідному жебракові людині даровані два блага. Це щастя і спокій. Просто треба вчасно лягти спати і вчасно встати. Уві сні (і більше ні де) отримуєш енергію спокою, а рано вранці (і більше ні як) заряд оптимізму. Хто рано встає тому Бог дає. А чого він дає? Дає сили радіти і віру в те, що бажане можливо. А значить ура і вперед - бажати. І домагатися. Однак домогтися бажаного не головне, головне що б після Добо залишилися сили радіти тому що отримав.

Люди ж, примудряються позбавити себе навіть цих двох елементарних доброти - щастя і спокою. НЕ спеціально. Просто живуть шалено: спальний район - метро - робота, там орати як проклятий, що б зайти в супермаркет і нашвирять кошик всякої нісенітниці. Адже йому більшість цих речей не дуже-то і потрібно було. Просто радості в житті не вистачає. Ось і шукає у зовнішньому, матеріальному - а раптом ця дурниця з магазину ощасливить і порадує. Адже стільки на неї працював, стільки домагався.
Але ж ні. Не тішить. Або радує, але зовсім не довго.
Гей, не там шукаєш! Ось кажуть же нам - щастя всередині.
Тук-тук. Ау. Є що всередині?
А всередині щось вже порожньо. Вичерпався внутрішній резерв щастя і не відновився - а хто у нас вчасно не лягав, а хто у нас рано не вставав? Упс!
Від цієї внутрішньої порожнечі людині тоскно. Він уже й радий би вчасно заснути, але безсоння. І радий би рано встати, так заснув під ранок. Замкнуте коло. Енергетична криза. Психіка надірвана. Депресія і т.д. Вообщем, так і померти недовго. Напевно, так і траплялося б - депресія, нервоз, психоз, серце не витримало, захворів і помер.

Але є два способи стабілізуватися. Є місця де можна взяти умиротворення.
Перше, це у людей які володіють умиротворенням. Їх треба цінувати. З ними треба спілкуватися.
І друге місце, це природа. Можна черпати природну енергію умиротворення і щастя у природи!

Я то все дивуюся - ось приїдемо ми з гостями на який-небудь мис, внизу безодня і блакитна гладь Байкалу, що вже тридцять мільйонів років тягнеться, позаду простори, попереду хмари.
Народ всядеться на обриві, дивиться і мовчить. Дихає) І адже не зрозуміло було - чого вони сидять. Я їм кажу - пішли, пішли, пішли вже далі. А вони мені, ну зараз, ну ще трохи. І потім так неохоче, потихеньку відходять.
Тепер-то зрозуміло чого сиділи - умиротворення вбирали, відновлювали щастя і здатність радіти тому що маємо.

Ну, ось заради такого, варто працювати! При такому розкладі моя робота набуває сенсу)

Навіщо люди вперто їдуть туди, де немає і не буде комфортного відпочинку

Схожі статті