Граматика латинської мови. Дієслово. Дієслівні основи і типи відмінювання. Нині латинського дієслова.
Латинська за своїми граматичним особливостям відноситься до мов флективного ладу. Це означає, що відносини між словами виражаються за допомогою зміни слів за відмінками, числами, родами, особам, часів (в залежності від приналежності до тієї чи іншої частини мови). Ці зміни відбуваються за рахунок приєднання до основи слова суфіксів і закінчень. Всього в латинській мові виділяють 10 частин мови:
- іменник - nomen substantivum (lex- закон);
- прикметник - nomen adjectivum (bonus- хороший);
- числівник - nomen numerāle (unus- один);
- займенник - pronomen (ego- я);
- дієслово - verbum (accusare- звинувачувати);
- наріччя - adverbium (bene- добре);
- прийменник - praepositio (in- в);
- союз - conjunctio (et- і);
- частка - particŭlae (non- ні);
- вигук - interjectio (heu! - ах!).
дієслово
Дієслова змінюються по особах і числах, тобто відмінюються. Залежно від особливостей основи виділяють 4 типи дієвідмін латинського дієслова.
Основні форми дієслів в словнику даються скорочено, наприклад: habeo, -ui, -itum, -ēre. Щоб виділити основи, необхідно виписувати ці форми повністю: habeo, habui, habitum, habēre.
Від різних дієслівних основ утворюються різні граматичні форми дієслова.
Від основи інфекту утворюються дієслівні форми praesens, imperfectum, futurum I, а також форми наказового способу, дієприкметники теперішнього часу, герундій і Герунда.
^ Від основи перфекта утворюються форми активного застави часів perfectum, plusquamperfectum, futurum II, а також інфінітив минулого часу дійсного застави.
Від основи Супін утворюються дієприкметники минулого і майбутнього часу, форми пасивного стану часів системи перфекта.
^ Praesens indicativi - нині дійсного способу
Позначає дію, що збігається з моментом мовлення. На українську мову перекладається дієсловами теперішнього часу (lego- я Новомосковськ).
^ Освіта praesens indicativi
Форми теперішнього часу утворюються шляхом приєднання до основи дієслова теперішнього часу особистих закінчень активного або пасивного застави. Пор. в русск.яз. приходити - я приходжу, ти приходиш, він приходить, ми приходимо, ви приходите, вони приходять.
Закінчення дієслівних форм в praesens indicativш active
(Нині дійсного способу активний заставу)
Якщо основа дієслова закінчується на приголосний і з приголосного починається особисте закінчення, то між ними використовуються сполучні голосні:
- i в інших випадках
В теперішньому часі сполучні голосні вживаються при утворенні особистих форм дієслів III-IV дієвідміни. У дієслів III дієвідміни в 2 і 3 особі однини і 1-2 осіб множини (сполучна i). У дієслів III і IV дієвідмін в 3 особі множини (сполучна u).
У дієслів I дієвідміни в першій особі однини відбувається злиття двох голосних (гласного а основи і гласного про закінчення) в один звук о. sta-re (стояти) -sta + o = sto (я стою).
Приклади відмінювання дієслів в praesens indicativi:
Amo, avi, atum, āre - любити - I відмінювання
Video, vidi, visum, ēre - бачити - II відмінювання
Vendo, didi, ditum, ĕre - продавати - III відмінювання
Punio, ivi, itum, īre - карати - IV відмінювання
Інфінітив теперішнього часів дійсного стану утворюється приєднанням до основи инфекта закінчення -re. accusāre- звинувачувати, absolvĕre - звільняти. Це закінчення відповідає закінченню -ть в українських дієслів в невизначеною формі: звільняти.Структура простого пропозиції
Якщо дієслово в реченні стоїть в 1-м або 2-му особі, то особовий займенник зазвичай не вживається: Cogitoergosum.- [Я] мислю, отже [я] існую.
Пропозиція є питальним, якщо в ньому присутні частинки an або -ne зі знаеченіем чи, хіба.
- частка -ne ставиться після дієслова і пишеться з ним разом, утворюючи питання про скоюване дії: potesnedicere? -Можеш лісказать?
- частка an ставиться на початку речення перед словом (НЕ дієсловом), до якого ставиться питання: AnCaesaremBrutusoccidit? - хіба Цезаря вбиває Брут? (Або: Цезаря чи вбиває Брут?).
1. Визначте відмінювання дієслова за формою інфінітива. Виділіть основу:
domāre (підкорювати), possidēre (володіти), sedēre (сидіти), citāre (викликати свідків), convenīre (пред'являти позов), notāre (відзначати), traděre (передавати), sentīre (відчувати), litigāre (сперечатися, судитися), dāre (давати).
2. Визначте відмінювання дієслів, виділіть основу, знайдіть в словнику значення наступних слів. Від виділених курсивом слів утворіть форми 1 л. од. ч. і 3 л. мн.ч. активного застави:
accusāre, facěre, condemnāre, venděre, finīre. absolvěre, vetāre, habēre, vidēre, agěre, respondēre, audīre, constituěre. debēre, cavēre, eměre, facěre, punīre.
3. Визначте особа і число таких дієслів і переведіть їх на українську мову, вживаючи відповідну особовий займенник:
veto, accusātis, condemnat, habēmus, vidētis, respondēnt, venděre, debēo, cavēs, absolvĭmus, vendĭtis, emĭmus, agĭmus, finīmus, audīunt, emunt.
4. ^ Проспрягай дієслова в praesens indicativi activi і переведіть їх на українську мову, використовуючи особисті займенники. Вивчіть дієслова напам'ять:
possidēre, dicěre, sentīre, citāre, absolvěre, venděre, scire, dare, persuadēre.
5. Зробіть граматичний розбір пропозицій і переведіть їх на українську мову:
1. Veto. 2. Credo. 3. Cogito, ergo sum. 4. Dum spiro, spero. 5. Qui tacet, consentit. 6. Qui quaerit, reperit. 7. Vivĕre est cogitāre. 8. Vivĕre est militāre. (Sen.) 9. Qui scribit, bis legit. 10. Dicĕre pro et contra.
cogito, āvi, ātum, āre - мислити
consentio, sensi, sensum, īre - погоджуватися, бути згодним
dico, dixi, dictum, ĕre - говорити
milito, āvi, ātum, āre - служити, намагатися, боротися
reperio, peri, pertum, īre - знаходити
scribo, scripsi, scriptum, ĕre - писати
spero, āvi, ātum, āre - сподіватися
spiro, āvi, ātum, āre - дихати
taceo, tacui, tacitum, ēre - мовчати
veto, vetui, vetitum, āre - забороняти, не дозволяти
vivo, vixi, victum, ĕre - жити
6. Дайте відповідь на питання, використовуючи лексику попередньої вправи:
1. Quis vetat? 2. Quis consentit? 3. Reperitne? 4. Quod vivere est? 5. Quis bis legit? 6. Quis credit? 7. Vetasne?
7. Переведіть питання на латинську мову. Дайте відповідь на питання. Відповіді сформулюйте латинською мовою, використовуючи лексику вправи 6:
1. Що означає думати? 2. Хто знаходить? 3. Що означає жити? 4. Ти дозволяєш? 5. Що говорити? 6. Жити значить боротися? 7. Чи віриш ти?
8. Знайдіть у словнику по п'ять дієслів кожного відмінювання. Сформулюйте, використовуючи ці дієслова, питальні речення з частками і питальними словами. Дайте відповідь на питання на латинській мові.
9. ^ Вивчіть напам'ять юридичні терміни:
agĕre - керівництво процесуальними діями сторін, одна з форм діяльності юристів
capitis accusare - звинувачувати в кримінальному злочині
capitis condemnare - засуджувати на смерть
capitis condemnatio - вищий вирок
capitis deminutio - зміна в цивільної правоздатності
capitis deminutio maxima - позбавлення всіх прав стану, рабство
capitis deminutio media - втрата римського громадянства
capitis deminutio minima - через трансформаційних змін сімейного стану
causam caděre - програти процес
causam dicěre - виступати на суді з захистом; вести справу
causam obtinēre - виграти процес
vectigalia exigěre - стягувати податки
vectigalia penděre - платити податки
cavĕre - складання документів, одна з форм діяльності юристів
censum agěre - здійснювати оцінку майна
ex consensu - за згодою
ex officio - по обов'язки
judicem dare - призначати суддю
jus dicěre - виробляти (творити) суд
per formulas agĕre - формулярний процес, процес за допомогою формул
respondēre - надання порад, консультацій приватним особам і магістратам, одна з форм діяльності юристів.
10. ^ Підготуйтеся до словникового диктанту 1 (Додаток 3.)