- задоволення потреби споживача;
- задоволення потреби суспільства;
- задоволення потреби працівників.
Як відомо, до складу традиційного навчально-методичного комплексу (УМК) входять наступні компоненти:
Зазначена структура УМК не завжди задовольняє учасників освітнього процесу. Так, наприклад, споживачі (студенти-першокурсники) часто не встигають конспектувати матеріал за лектором, а студенти-старшокурсники не завжди бувають задоволені якістю читаються лекцій (про що свідчать результати періодично проводиться анкетування студентів). В результаті незадоволеності споживача послуги (студента), ми отримуємо не якісного фахівця, який, природно, не може задовольнити потреби суспільства.
Найбільше незадоволення при використанні традиційних навчально-методичних відчувають працівники, які надають освітні послуги. Детально на цьому зупинятися не будемо, лише перерахуємо чинники, що викликають їх незадоволення:
- погана відвідуваність занять (багато з старшокурсників, щоб заробити гроші на прожиття, змушені працювати, при цьому графік їх роботи не дозволяє відвідувати заняття у ВНЗ);
- низький рівень підготовки, отриманої в середній школі (мова йде про дисциплінах природничо-наукового циклу);
- низька активність на практичних і лабораторних заняттях у студентів, бажання тиражувати результати, отримані будь-ким з здібних студентів, без розуміння отриманого рішення і без внесення до них змін в рішення, це, природно, викликає невдоволення викладача;
- процес читання традиційної лекції з крейдою біля дошки в умовах активної комп'ютеризації освіти в даний час слід розглядати як глибоко архаїчний [2]. але при цьому далеко не всі викладачі можуть створити електронні курси своїх лекцій; при вирішенні цього питання необхідно виробити в рамках ВНЗ єдину концепцію і технологію;
- низька оплата праці викладачів при великих енергетичних, емоційних і фізичних витратах сил. Викладач, щоб забезпечити собі більш-менш гідне життя, змушений шукати джерела додаткового заробітку в інших освітніх установах. Причому якість роботи в цих установах теж залишає бажати кращого. Коло замикається. Суспільство, природно, не може бути задоволено якістю такої роботи.
Створення електронних навчально-методичних комплексів вузівських дисциплін (ЕУМКД) здатне вирішити значну частину зазначених проблем.
Згідно Б.Е.Старіченко (матеріали у пресі) електронний навчально-методичний комплекс це сукупність матеріалів навчального призначення в електронних форматах уявлення, що повністю забезпечують всі види навчальної діяльності студента з даної дисципліни (циклу дисциплін) з достатнім ступенем індивідуалізації.
Перерахуємо переваги ЕУМКД перед традиційними, «паперовими» УМК [3]:
- висока оперативність при щорічному оновленні інформації в ЕУМКД;
- підвищення ефективності навчального процесу при використанні ЕУМКД як при очно-заочною формою навчання, так і при дистанційному навчанні;
- більш налагоджена організація навчального процесу в режимі ЕУМКД, коли чітко сформульовані вимоги для учнів і надані всі необхідні для навчального процесу матеріали;
- застосування ЕУМКД - забезпечує диференційований підхід до учнів у процесі вивчення дисципліни, при якому кожен студент може брати інформацію в дозованому, комфортом для нього режимі, знаючи свою чітко сформульовану фінальну мета.
- ЕУМКД може мати стандартну, уніфіковану електронну оболонку, а внутрішнє наповнення структурних блоків ЕУМКД може здійснювати спеціально навчений фахівець, якому викладач передав свої матеріали по УМК;
- ЕУМКД зручно зберігати;
- очевидна економія коштів при експлуатації ЕУМКД (на папері та картриджах для принтерів);
- в перспективі в цілому по ВНЗ може бути створена єдина мобільна база ЕНМК з усіх дисциплін, що викладаються у ВНЗ, яка буде доступна і керівництву ВНЗ, і безпосередньо користувачам ЕУМКД.
Перерахуємо, які із зазначених вище фактори незадоволеності учасників освітнього процесу дозволить зняти використання ЕУМКД:
- низька відвідуваність занять не буде впливати на якість освітньої послуги, так як студент зможе вивчити пропущений матеріал у зручний для нього час;
- низький рівень підготовки студентів, який викликає незадоволення ППС, буде знято, так як безпосереднього контакту зі студентами в режимі лекція-монолог у викладача не буде;
- конспектувати лекції за викладачем буде не потрібно, лекційні матеріали при необхідності можуть бути скопійовані або роздруковані студентом;
- тиражувати результати практичної або лабораторної роботи, отримані сумлінним студентом, не матиме сенсу, так як ЕУМКД має в запасі достатня кількість індивідуальних завдань, для виконання яких потрібно самостійне осмислення теорії і практики;
- очевидно, що швидкість освоєння матеріалу у всіх студентів різна, тому застосування ЕУМКД в навчальному процесі забезпечить диференційований підхід до студентів і кожен студент буде освоювати дисципліну в зручному для нього темпі;
- створення ЕУМКД зажадає від викладача певних зусиль, але зате в наслідку його праця буде в істотно полегшений, в певному сенсі автоматизований, і головне завдання викладача складатиметься в поточному і підсумковому контролі за засвоєнням матеріалу студентами, проте і цей фронт робіт в значній мірі спрощується завдяки застосуванню ЕУМКД;
- в умовах загальної комп'ютеризації сучасного суспільства широке застосування комп'ютерів і вивчення вузівських дисциплін за допомогою ЕУМКД з'явиться хорошим мотиваційним стимулом для студентів усіх спеціальностей ВНЗ, розширить їх практичні навички володіння комп'ютером.
Очевидно, що застосування ЕУМКД в навчальному процесі викличе суттєві зміни в його організації і матеріальне забезпечення, оскільки буде потрібно збільшення аудиторного фонду та комп'ютерного парку.
Таким чином, застосування електронних навчально-методичних комплексів вузівських дисциплін дозволить готувати випускників ВНЗ більш якісно, оскільки у великій мірі будуть задоволені всі учасники освітнього процесу.