Фото "Російська Планета"
Науку «рухають» не тільки вчені, фахівці з наукової комунікації (science communications), вони називають себе науковими комунікаторами, просувають наукові ідеї всередині наукового співтовариства і за його межами.
Незважаючи на те, що науково-популярний жанр в нашій країні має багату історію, досить згадати передачу «Очевидне-неймовірне» з її величезною аудиторією і журнал «Науку и жизнь», що виходив трьохмільйонним тиражем, сьогодні все трохи змінилося, це напрямок, що відрізняється і від журналістики і від PR, вилилося в окрему спеціалізацію.
На Заході наукова комунікація поставлена на солідну основу, вУкаіни вона знаходиться в процесі становлення, але вже показує хорошу динаміку, у всякому разі, комунікація всередині самого співтовариства налагоджена досить непогано, що підтвердив минулий в московській «Комунікаційною Лабораторії» нетворкінг «SciComm Summer 3.0». Формальним приводом для проведення заходу став вихід збірки «Формула наукового PR 3.0», до нього ввійшли кращі практики з наукової комунікації.
Організаторами заходу виступили «українська венчурна компанія» ( «РВК»), «АКСОН» ( «Асоціація комунікаторів в сфері освіти і науки») і університет ИТМО.
Спікерами заходу стали піонери української наукової комунікації, молоді, але досвідчені фахівці.
Ілля Курмиш (РВК) відзначив успіхи нового напрямку: у вищих навчальних заведеніяхУкаіни з'явилися нові освітні програми, створена професійна асоціація наукових комунікацій, професійна премія, виходить періодичний збірник кращих кейсів, запущена серія проектів Science Slam (міжнародний проект популяризації науки), з'являється все більше нових проектів в цій сфері.
Цілі РВК щодо розвитку ринку наукової експертизи, наближення до більшої прозорості і привабливості науки для молодого покоління, налагодження комунікацій між наукою і бізнесом, стають більш реальними.
Олександра Борисова. співзасновник «АКСОН», яка щойно повернулася з Німеччини, де в Університеті Рейн-Ваал вона проходила стажування за програмою Федерального канцлера поділилася досвідом роботи в Європі, зіставили проблеми європейських і українських комунікаторів, розповіла, чим відрізняється модний Event space science communication від звичайного Sciencecommunication.
Це ще раз підкреслює важливість і необхідність наукових комунікаторів для Європи (чи врятують наукові комунікатори і вузи українську провінцію, покаже час).
Олександра зазначила хороші можливості наукових комунікаторів вУкаіни: спільнота не стало закритим, журналісти стають комунікаторами, комунікатори журналістами, практики йдуть в дослідники, збережуться перспектива росту і не спостерігається тенденцій до розпаду на маленькі профільні спільноти.
Олена Брандт (Yandex, один із засновників Аскона) розповіла про причини і цілі створення асоціації, як професійного об'єднання. Спікер розповів про деякі проекти, пов'язаних з аксонів, що дозволяє тим компаніям, які обмежені в коштах, швидко поширювати свої новини (портал «Відкрита наука»), і про можливості членам Асоціації отримати доступ до деяких сервісів, необхідних в роботі комунікатора.
Олена і Юна Брандт
Було відзначено, що вступ в Асоціації проводитися не на комерційній основі.
Директор центру наукових комунікацій ИТМО Дмитро Мальков розповів про становлення і розробки програми з наукової комунікації в магістратурі університету. Дмитро разом з колегами став справжнім піонером з розробки навчальної програми цієї дисципліни, починати доводилося з «нуля», тому що наукова комунікація як дисципліна вУкаіни ще не існувала, і не було жодного професора. Але все початкові складності виявилися позаду, через рік відбудеться перший випуск.
Будемо сподіватися, що подібні зустрічі зроблять наукову комунікацію вУкаіни більш ефективної і веселою, а версія 3.0 значно полегшить «переклад» для малопідготовлені аудиторії.
Далі в рубриці Молоді гроші