- Наталія Максимівна, що представляє собою відділення, яке Ви очолюєте?
- Як визначається необхідність госпіталізації?
- Існують певні показання для госпіталізації. Якщо лікар бачить наявність цих показань у дитини - направляє на лікування у відділення. Це перш за все тяжкість захворювання, необхідність диференціювати ті чи інші захворювання легенів (алергічного або микробно-запального характеру). Госпіталізуються діти з хронічною, вродженою та спадковою патологією легких в стадії загострення, для проведення та лікувальної бронхоскопії в тому числі.
- Які фактори призводять до захворювань вашого профілю?
- При гострих захворюваннях має значення контакт з хворим респіраторною інфекцією, стан імунної системи дитини. У дітей з тривалим і рецидивуючим кашлем має значення стан носоглотки, причинами такого кашлю можуть бути захворювання гастроентерологічні, неврологічні. У розвитку хронічних захворювань легенів мають значення спадкові чинники, нерідко хронічний процес формується при неправильному або несвоєчасно розпочатому лікуванні. Важливе місце займають зовнішні екологічні чинники.
- Якими методами діагностики і лікування Ви в своєму відділенні користуєтеся? Як оснащено відділення?
- Чим на сьогодні може «похвалитися» установа?
- До Вас надходять діти з діагнозами, які знаходяться на «стику» спеціальностей - наприклад, бронхіальна астма. Чи працюють у відділенні лікарі інших спеціальностей?
- Природно, що у відділенні працюють лікарі, які пройшли спеціалізацію з пульмонології, але також у нас в штаті працює лікар-алерголог, к.м.н. лікар функціональної діагностики, фтизіатр, отоларинголог. Ми є клінікою кафедри педіатрії, очолюваної проф. Л.А. Дулькіна.
- Наталія Максимівна, наскільки взагалі укомплектовано відділення? Чи є недолік в кадрах?
- Так, недолік лікарів ми відчуваємо. Робота в пульмонологічному відділенні - праця цікавий, але не самий високооплачуваний. Молоді лікарі не дуже йдуть, звичайно. До того ж, пульмонолог - це такий універсальний лікар, який повинен володіти глибокими знаннями з різних галузей медицини, адже як я вже говорила, причинами захворювань нашого профілю можуть стати абсолютно різна патологія.
- В умовах Вашого відділення наскільки складно діагностувати пульмонологические захворювання?
- Одна з проблем, з якою йдуть до пульмонолога - це кашель, якщо говорити перебільшено. А причин кашлю може бути дуже багато. З огляду на всі ці ситуації, звичайно, буває непросто. Ми задіємо абсолютно різних фахівців. Це генетики, гастроентерологи, алергологи, торакальні хірурги, неврологи, ендоскопісти і т.д. Бувають ситуації, коли неможливо швидко поставити діагноз, тоді ми проводимо довгострокове спостереження і обстеження із залученням лікарів інших спеціальностей. Пульмонологія - непростий розділ медицини, складний, але цікавий.
- Чи зростає захворюваність органів дихання?
- Як я вже сказала, хвороби органів дихання у дітей займають провідне місце. Значення мають такі фактори, як і урбанізація, гіподинамія, екологія, тютюнопаління активне і пасивне.
- Які захворювання вашого профілю найбільш небезпечні для дітей?
- Наталія Максимівна, наскільки сьогодні просунулася медицина в лікуванні астми?
- Ми займаємося дітьми з бронхіальною астмою в тій ситуації, коли потрібно з'ясувати, чи пов'язано це з алергічним генезом захворювання, або це інше захворювання легенів, яке виражається синдромом бронхіальної обструкції. Астму іноді супроводжують гнійні бронхіти, які вимагають проведення бронхологіческое санації. У лікуванні вронхіальной астми останнім часом спостерігаються великі зрушення. В першу чергу, це поява небулайзерної терапії, комбінованих препаратів, які звільняють хворого від частих інгаляцій. Зменшилася кількість гормонозалежних діток. Ми майже перестали робити внутрішньовенні ін'єкції. У багатьох дітей хороший контроль захворювання в зв'язку з організацією навчальних шкіл, по бронхіальній астмі, для батьків і дітей. Ми не стали так втрачати дітей з бронхіальною астмою, як раніше. Найчастіше важкі форми переходять в середньотяжкі або в легкий перебіг.
- Сьогодні в місті відкриваються Центри здоров'я, де кожен може себе перевірити - в програму входить і обстеження легенів: що можуть показати подібні дослідження? Наскільки цей необхідно?
- У центрах здоров'я проводяться функціональні обстеження легенів, в основному це діти з 5-6 річного віку. Ці дослідження, з урахуванням скарг хворого дозволяють допомогти направити хворого до потрібного спенціалісту.
- А який Ви керівник, як самі себе оцінюєте в цій якості?
- Я намагаюся бути демократичною по відношенню до колективу. Є ситуації, які можуть викликати роздратування, але я намагаюся достукатися до людини, пояснити все спокійно. Від цього атмосфера краще в колективі. Намагаємося навчати молодь, розвиваємо принципи взаємодопомоги у відділенні. Лікарський і медсестринський персонал в відділенні висококваліфікований.
- Ваші функції як головного дитячого пульмонолога відрізняються від функцій керівника відділення?
- Звичайно! Обсяг роботи зовсім інший. Веду консультативний прийом - 1 раз в тиждень на базі лікарні. Проводжу круглі столи з педіатрами міста з питань пульмонології дитячого віку, лекції в поліклініках міста Челябінська.
- Наталія Максимівна, чи можуть заняття спортом стати профілактикою пульмонологічних захворювань або підмогою в лікуванні?
- Заняття фізичною культурою безумовно необхідні як здоровим так і хворим дітям. Але при хронічних бронхо-легеневих захворюваннях існує ряд винятків, індивідуальних для окремого хворого.
- Як би Ви сформулювали основні проблеми, з якими сьогодні стикаються пульмонологи?
Юлія Казанцева, спеціально для Med74.ru
Наталі Максимівні хочу сказати одне-величезне спасибі! Спасибі за те, що є такий лікар, такої кваліфікації, з такі досвідом. Ви дійсно дуже багато робите для своїх пацієнтів.
Ми лежали в Вашому відділенні в 8 місяців. Є й мінуси і плюси. Але на кожен мінус є певні обставини, які далеко не завжди залежать від завідувача відділенням. У мене теж, на жаль, є з чим порівнювати-лежали і в кишкової на ЧМЗ, і в грудному відділенні на Горького, і в 9 лікарні в педіатричному відділенні. Так, тісно, ремонт можна сказати ніякої. Але хіба винен завідувач відділенням що його відділення знаходиться в старому старому будинку (колишній гуртожиток)? Хіба персонал винен що їм не виділяють (або виділяють не в тому обсязі) кошти на капітальний ремонт? У тому ж грудному відділенні на Горького-да, євровікна, просторо, палати на 1-2 дітлахів, є платна палата (думаю багато мам віддали б будь-які гроші за комфорт свого хворої дитини). Але ставлення персоналу, зокрема ВО завідуючої і лікарів, в тому числі чергових, в порівнянні з пульмонологічного відділення-це небо і земля. Там (на Горького) до нас після реанімації деж лікар прийшов тільки через 6 годин і то, після скандалу. У пульмонології лікарі ходили кожні 3-4 години, Наталя Максимівна кожен день ходила на огляд до кожної дитини. В інфекційному та ж історія-"буде сильно погано дитині-прийде лікар, а так лежите собі .." в тісній задушливій палаті з 3 такими ж хворими дітьми.
Ніяких мишей у відділенні немає, принаймні я таке перший раз чую, ліки все під час і в повному обсязі розносять медсестри (або просять пройти на пост). З приводу зауважень що в одній палаті лежать діти з різними захворюваннями-так це скрізь так, і в інфекційному, і в педіатричному відділеннях. Думаю просто можливості немає кожному окрему палату надати. Ми лежали одні в палаті, були найменші, на бюджетній основі, ніякої комерції в відділенні немає взагалі, ніяких хабарів і тд.
хочу сказати що людський фактор присутній завжди (і у мене були конфлікти з молодшим медперсоналом), але йшла я з цього відділення (на відміну від того ж самого грудничкового) з почуттям великої вдячності, за те, що мою дитину хоч і не вилікували назавжди ( складний діагноз), але принаймні надали належний догляд і відповідне лікування.
Спасибо большое Наталії Максимівні і всьому персоналу.
PS з приводу поганих взаємин-потрібно спочатку на себе з боку подивитися, на свої вчинки, дії. На пріоритети-що важливіше-вилікувати дитинку, або показати що всі погані? І тоді все виявиться набагато простіше (кажу з власного досвіду)