Чому ми ТАК говоримо? :)
Звідки пішли вирази?
Цей вислів з'явилося завдяки панам гімназистам.
Справа в тому, що слово "морос" в перекладі з грецького як раз і означає "дурість".
Викладачі так і говорили недбайливим учням, коли вони від незнання уроку починали говорити нісенітниці:
"Ви морос несете".
Потім слова були переставлені - і вийшло, що від незнання гімназисти "дурість морозили".
Походження цього виразу дуже давнє.
За часів правління імператора
Комніна Андроніка (стародавня Візантія) було в ужитку таке правило: тим чоловікам, з дружинами яких імператор мав любовний зв'язок, дозволялося полювати в звіринці імператора, де той тримав багато екзотичних звірів.
І треба сказати, цей привілей тоді користувалася великим попитом.
Так ось, ворота будинків, де жили такі сім'ї, прикрашали оленячими рогами - ознакою особливої почесті.
Пам'ятайте картину "Бурлаки на Волзі", як на ній бурлаки тягнуть з усіх своїх сил барку?
Найважче і найважливіше місце в цій лямці - місце першого бурлака.
Він задає почин, він направляє інших.
Тому це місце займав найсильніша людина.
Цю людину в бурлацьке лямки і називали "шишкою".
Ось і виходить, що "велика шишка" - це великий і важливий людина.
За старих часів на Русі була така гра: всі сідали в коло, хтось запалював лучину - і потім її передавали по колу з рук в руки.
При цьому всі присутні співали пісеньку: "Живий, живий Курилка, живий, не вмер. ".
І так поки скіпа горить.
Той, у кого в руках скіпа гасла, програвав.
З тих пір цей вираз став застосовуватися до тих людей, а іноді і речей, які вже давно, здавалося б, повинні зникнути, але попри все продовжували існувати.
"І доводь, що ти не верблюд"
Ця фраза стала дуже популярною після виходу в світ чергової серії кабачка "Тринадцять стільців". Там була мініатюра, де пан Директор розмовляє з паном Гімалайським з приводу привезеного недавно в цирк верблюда.
У супровідних документах було написано: "Направляємо в ваш цирк двогорбої верблюда і гімалайського", тобто прізвище пана Гімалайського була написана з маленької літери.
Боячись бюрократичних перевірок, пан Директор вимагає довідку від пана Гімалайського, про те, що той не є насправді верблюдом.
Це настільки яскраво висміює роль бюрократичної машини в нашій країні, що вираз дуже швидко пішло в народ і стало популярним.
Тепер ми так говоримо, коли у нас вимагають докази очевидних речей.
По-французьки "асьет" - це і тарілка, і настрій, стан.
Розповідають, що на початку XIX століття якийсь перекладач, роблячи переклад французької п'єски, фразу "приятель, ти не в дусі" перевів як "ти не в своїй тарілці".
Олександр Сергійович Грибоєдов, колишній завзятим театралом, зрозуміло, не міг пройти повз такого блискучого ляпу і вклав безграмотну фразу в уста Фамусова: "шановний!
Ти не в своїй тарілці.
З дороги потрібен сон ".
З легкої руки Олександра Сергійовича божевільна фраза набуло сенсу і надовго прижилася в російській мові.
"Всипати по перше число"
У старі часи учнів школи часто пороли, нерідко навіть без будь-якої провини караного.
Якщо наставник виявляв особливу старанність, і учневі діставалося особливо сильно, його могли звільнити від подальших порок в поточному місяці, аж до першого числа наступного місяця. Саме так виник вираз "всипати по перше число".
Джерело вираження "І їжаку зрозуміло" - вірш Маяковського ( "Ясно навіть і їжаку - / Цей Петя був буржуй").
Широкому поширенню сприяло вживання цієї фрази в повісті Стругацьких "Країна багряних хмар", а ще вона стала розхожою в радянських інтернатах для обдарованих дітей.
У них набирали підлітків, яким залишилося вчитися два роки (класи А, Б, В, Г, Д) або один рік (класи Е, Ж, І).
Учнів однорічного потоку так і називали - "їжаки".
Коли вони приходили в інтернат, двухгодічніков вже випереджали їх по нестандартної програмі, тому на початку навчального року вираз "їжакові зрозуміло" було дуже актуально.
У дореволюційній абетці літера Д називалася "добро". Прапор, що відповідає цій букві, в зведенні сигналів військового-морського флоту має значення "так, згоден, дозволяю".
Саме це стало причиною виникнення вираження "дати добро".
Похідне від цього вираз "Митниця дає добро" вперше з'явилося в фільмі "Біле сонце пустелі".
Пролетіти, як фанера над Парижем