Мусонних циркуляція (франц. Mous-son, від араб. «Мау-сім» - се-зон), до-ста-точ-но ус-тій-чи-ші се-зон-ні віз-душ-ні ті-че -ня над зна-чит. ча-стю зем-ної по-верх-но-сті в aтмoсфере тро-пі-че-ських і розумі-рен-них ши-рот, еле-мент про-щей цир-ку-ля-ції ат-мо-сфе -ри. М. ц. ха-рак-те-ри-зу-ет-ся рез-ки-ми через ме-ні-ня-ми на-прав-ле-ня вет-ра від зи-ми до ле-ту і від ле-та до зи-ме (на 120-180 °), ви-зи-ва-ет поза-зап-ву сме-ну по-го-ди (су-хой, ма-ло-про-Лач-ної на вологість-ву , дожд-ли-ву або на-обо-рот). У ка-ж-дою мус-сон-ної про-лас-ти ви-де-ля-ет-ся зим-ний мус-сон і років-ний мус-сон. Ле-том в ниж-ній тро-по-сфе-ре ве-тер, по-сто-ян-но на-прав-лен-ний з океану-на на су-шу, при-но-сит сю-да вологість -ний воз-дух, ви-па-да-ет ос-нов-ве за рік ко-ли-че-ст-во облог-ков. Зі-мій при вет-ре, на-прав-лен-ном прак-ти-че-скі по-сто-ян-но з су-ши на оці-ан, над су-шей пре-про-ла-да- ет су-хая без-про-Лач-ва по-го-да. У ка-ж-будинок мус-сон-ном се-зо-ні в ус-тій-чи-вих вет-рах пре-про-ла-даю щих на-прав-ле-ний на-блю-да-ють -ся крат-ко-ча-мен-ні збої і дей-ст-ву-ють вет-ри ін. на-прав-ле-ний. В М. ц. ме-ж-ду се-зо-на-ми від-ме-ча-ють-ся пе-ре-хід-ні срав-ні-тель-но ко-рот-кі пе-ріо-ди з пе-ре- мен-ни-ми вет-ра-ми. У рай-онах, ох-ва-ти-ває-мих М. ц. про-жи-ва-ет бо-леї по-ло-ві-ни на-се-ле-ня Зем-ли. Ре-жим облог-ков, їх ін-тен-сів-ність і пе-ре-бої рег-ла-мен-ти-ру-ють хо-зяйств. дея тель ность на-се-ле-ня, с. господарство і ри-бо-лов-ст-во як осн. джерела живлення. Най-біль-ший ус-тій-чи-по-стю на-прав-ле-ня і ско-ро-стю вет-ра об-ла-да-ють тро-піч. мус-со-ни в Пд. і Південно-Сх. Азії (напр. Над Ін-ді-їй від-ме-ча ет ся років-ний вологість-ний юго-зап. Мус-сон і зим-ний су-хой пн.-сх.. Мус-сон), в Ек-ва-то-ри-аль-ної і Пд. Аф-ри-ке (сівши. Частина Ма-да-га-ска-ра) і на се-ве-ре Ав-ст-ра-ща. В бо-леї сла-бій фор-ме і на ог-ра-ні-чен-них тер-ри-то-ри-ях М. ц. об-на-ру-жи-ва-ет-ся в суб-тро-піч. ши-ро-тах, в ча-ст-но-сті в Сівши. Аф-рике (на півдні Сре-ді-зем-но-го м.), В Аме-рике (в об-лас-ти Мек-сі-кан-ско-го зал.), На вос-то- ке Азії і Ав-ст-ра-ща, в не-ко-то-яких рай-онах середовищ-них і ви-со-ких ши-рот, напр. по пн.-сх.. ок-раї-ні Єв-ра-зії (Даль-ний Вос-ток). У ря-де місць на-ме-ча ет ся лише тен-ден-ція до про-ра-зо-ва-ню М. ц .; напр. име-ет ме-сто се-зон-ва сме-на пре-про-ла-даю щих на-прав-ле-ний вет-ра, але ха-рак-те-ри-зу-ет-ся мень- шей внут-ри-се-зон-ної ус-тій-чи-по-стю.
М. ц. як і всі про-яв-ле-ня про-щей цир-ку-ля-ції ат-мо-сфе-ри, обу-слів-ле-на рас-по-ло-же-ні-му і взаємо-мо -дей-ст-ві-му об-лас-тей, в ко-то-яких най-бо-леї годину-то на-блю-да-ють-ся ма-ло-під-віж-ні, ста-цио -нар-ні, ци-кло-ни та ан-ти-ци-кло-ни, т. н. цін-вки дей-ст вія ат-мо-сфе-ри. Спе-ци-фі-ка М. ц. со-сто-ит в тому, що при ній вза-ім-ве рас-по-ло-же-ня цих про-лас-тей з-збе-ня-ет-ся весь се-зон. Ус-тій-чи-ше рас-пре-де-ле-ня давши-ле-ня ні оз-на-ча-ет, що над дан-ним рай-оном в ті-че-ня се-зо-на удер -жі-ва-ет-ся один і той же ци-клон або ан-ти-ци-клон, вони мо-гут по-сле-до-ва-тель-но сме-нять один дру-га, але про- щая про-дол-жи-тель-ність дей-ст вія од-но-го з них, напр. ци-кло-на, долж-на зна-чи-тель-но пре-ви-шать про-дол-жи-тель-ність ан-ти-ци-кло-на. У тих рай-онах Зем-ли, де ци-кло-ни та ан-ти-ци-кло-ни ха-рак-те-ри-зу-ють-ся б-ст-рим пе-ре-ме-ще -ні-му і годину-тій сме-ної, М. ц. не мож-ні-ка-ет й клімат ма-тич. ус-ло-вия об-ла-да-ють біль-шою з-мен-чи-востью со-стоячи-ня ат-мо-сфе-ри і по-го-ди в пре-де-лах од-Ной- двох НЕ-дель, а іно-гда і су-ток. Вер-ти-каль-ва потуж-ність мус-сон-них пов. ті-че-ний в тро-пі-ках со-ставши-ля-ет ле-том 5-7 км, зи-мій 2-4 км, ви-ше на-блю-да-ет-ся про-щий пе -ре-ніс воз-ду-ха, свій-ст-вен-ний-від-вет-ст-ву-щим ши-ро-там (сх. - в тро-пі-ках, зап. - в бо- леї ви-со-ких ши-ро-тах).
Осн. при-чи-ний М. ц. яв-ля-ють-ся се-зон-ні пе-ре-ме-ще-ня про-лас-тей ат-мо-сфер-но-го давши-ле-ня, свя-зан-ні з з-ме -не-ня-ми в по-сту-п-ле-ванні сол-неп-ро-діа-ції і, ес-ті-ст-вен-но, з раз-ли-чия-ми ті-п- ло-по-го ре-жи-ма на по-верх-но-сті Зем-ли. Від ян-ва-ря до ію-лю об-лас-ти по-ні-дружин-но-го ат-мо-сфер-но-го давши-ле-ня вблі-зи ек-ва-то-ра і по -лю-сов, а так-же дві зо-ни суб-тро-піч. ан-ти-ци-кло-нів в ка-ж-будинок по-лу-ша-рії сме-ща-ють-ся на се-вер, а від ію-ля до ян-ва-рю - на південь. Вме-сте з ці-ми пла-ні-тар-ни-ми зо-на-ми ат-мо-сфер-но-го давши-ле-ня пе-ре-ме-ща-ють-ся і свя-зан -ні з ні-ми зо-ни вет-рів, так-же маю щие гло-баль-ні мас-шта-б: ек-ва-то-ри-аль-ва зо-на зап. вет-рів, сх. пе-ре-но-си в тро-пі-ках (пас-са-ти), зап. вет-ри розумі-рен-них ши-рот. М. ц. на-блю-да-ет-ся в тих годину-тях Зем-ли, ко-то-які в ті-че-ня од-но-го з се-зо-нів рас-по-ло-же-ни внут -рі од-ної той-який зо-ни, а в про-ти-по-по-лож-ний се-зон го-да - внут-ри со-сивий-ній, де ре-жим вет-рів в ті -Че-ня се-зо-на дос-та-точ-но ус-тій-чив. М. ц. в про-чих чер-тах під-чи-ні-на за-ко-нам гео-гра-фіч. зо-наль-но-сті. Дру-гаю при-чи-на фор-ми-ро-ва-ня М. ц. - Ні-рав-но-мер-ве на-греко-ва-ня (і ох-ла-ж-де-ня) Океан-нів і ма-те-ри-ков. Напр. над тер-ри-то-ри-їй Сх. Азії зи-мій име-ет-ся тен-ден-ція до біль-ший по-дру-ряе-мо-сти ан-ти-ци-кло-нів, а ле-те - ци-кло-нів, в про -ти-по-полож-ність при-ми-каю-щим до сх. по-бе-ре-жью Азії про-країн-ст-вам океан-нів. Бла-го-да-ря на-ли-Чию ог-ром-но-го ма-те-ри-ка на се-ве-ре ек-ва-то-ри-аль-ні зап. вет-ри в бас-сей-ні Ін-дій-ско-го ок. ле-том про-ні-ка-ють так-ле-ко в Пд. Азію, фор-ми-ю років-ний юго-зап. мус-сон. Зі-мій ці вет-ри ус-ту-па-ють ме-сто пн.-сх.. зим-ні-му мус-со-ну. Під поза-тро-піч. ши-ро-тах, бла-го-да-ря ус-тій-чи-вим зим-ним ан-ти-ци-кло-нам і років-ним ци-кло-нам над Азі-їй, М. ц. на-блю-да-ет-ся в пре-де-лах Рос-ці - на Даль-ньому Вос-то-ке (років-ний - півд. і південно-сх. зим-ний - сівши. і сев.- зап. мус-со-ни) і на її сівши. по-бе-ре-жье (ле-том пре-про-ла-да-ня пн.-сх.. зи-мій - півд. і юго-зап. вет-рів). На-чи-ва з 1970-х рр. ме-тео-ро-ло-га-ми все біль-шиї вни-ма-ня уде-ля-ет-ся гло-баль-ним про-яв-ле-ні-ям М. ц. ак-цен-ти-ю вни-ма-ня на те, що мус-со-ни - це не про-сто се-зон-ве дві-же-ня віз-ду-ха з су-ши на мо-ре ле-том, а зи-мій - на-обо-рот, але і след-ст-віє гло-баль-ною пе-ре-буд-ки пов. ті-че-ний бо-леї круп-но-го мас-шта-ба.