Практична корисність товару для споживача визначає-ся набором атрибутів (істотних, невід'ємних властивостей). В рамках маркетингу мультіатрібутівного модель товару являє-ся основою для прийняття рішень з розвитку і досконалість-ванию функціональних я емоційних складових товару.
За класифікацією Ф. Котлера товар сприймаються-ється споживачем в трьох вимірах (т. Е. Має три групи ат-рібутов):
• товар за задумом (ядро товару) - це набір функціональних-них характеристик товару або основна потреба, яка повинна бути задоволена (наприклад, посудомийна машина повинна мити і сушити посуд);
• товар в реальному виконанні - зовнішній вигляд, матеріал, ер-гономіка, естетичні властивості (наприклад, габарити, вага і зовнішній вигляд посудомийної машини);
• товар з розширенням - гарантії, сервіс, доставка (сервіс-ве обслуговування посудомийної машини, безкоштовна доставка і установка).
У літературі можна зустріти і чотирьохрівневу мультіатрібутівного модель товару. Принцип се дії той же: струк-туріровать атрибути таким чином, щоб допомогти маркетолов-гам ефективніше удосконалювати і розвивати товар, створювати конкурентну перевагу на ринку. Ця модель виділяє сле-дмуть чотири рівні атрибутів товару:
• товар за задумом (ядро товару) - основна потреба, яка повинна бути задоволена (наприклад, клієнт оте-ля, замовляючи номер, купує «дах готівка, головою, спо-койствия і сої» па певний період часу - на час відпустки, відрядження і т.д.);
• очікуваний товар - мінімальний набір очікувань поку-Пателя від товару; па цьому рівні товари практично не конкурують, так як всі вони відповідають цьому міні-мінімальний набору вимог, по в різних країнах такий мінімум може бути різним (знімаючи номер в готелі, по-споживач очікує отримати чисту постіль, рушник, мило; в Туреччині в цей набір включений кондиціонер, тоді як в Румунії, скажімо, наявність кондиціонера - атрибут тільки номери «люкс»);
1. Товари діляться на:
• споживчі товари і послуги (придбані окремих-ними особами або домогосподарствами для особистого вико-вання);
• товари і послуги виробничого призначення (слід придбати-Таєм і використовувані у виробництві інших товарів, призначених для кінцевих споживачів).
• тривалого користування (зазвичай витримують багато-кратне використання);
• короткочасного користування (повністю споживаються за один або кілька циклів);
• послуги (об'єкт продажу у вигляді дій, вигод або удов-летворенія).
3. Споживчі товари діляться на:
• товари повсякденного попиту (споживач купує їх часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їх придбання);
• товари попереднього вибору (споживач порівнює їх між собою за показниками ціни, якості або зовн-нього оформлення);
• товари особливого попиту (на їх пошук і придбання потре-вачів витрачає значні зусилля);
• товари пасивного попиту (такі, про які споживач не знає, а якщо і знає, то в звичайних умовах не думає про їх придбання).
4. Товари промислового призначення поділяються на:
• матеріали і деталі (сировина, напівфабрикати і деталі);
• капітальне майно (стаціонарні споруди, обо-нання);
• допоміжні матеріали і послуги (не присутні в готовому виробі, але забезпечують процес виробниц-ства).