МОТИВ ЯК СТІЙКІ властивості (ОСОБИСТІСНІ диспозиції) - розділ Освіта, Мотивація і мотиви Точка Зору, Що Мотив - Це Стійкі Характеристики Особисто-Сти, В Основному.
Точка зору, що мотив - це стійкі характеристики особисто-сті, в основному характерна для робіт західних психологів, але має прихильників і в нашій країні.
Ряд вітчизняних психологів (К. К. Платонов, В. С. Мерлін, М. Ш. Магомед-Еміне) теж вважають, що в якості мотивів, поряд з психічними стану-ми, можуть виступати і властивості особистості. Б. В. Зейгарник, спираючись на введений Г. Олпортом для позначення механізму розвитку особистості термін «чорта», вва-ет, що це не риса особистості, а риса-мотив, риса-інтерес.
Однак прийняття властивостей особистості за мотив теж не вирішує проблеми, тим бо-леї, що багато особистісні властивості (диспозиції) скоріше є потреба-ми, наприклад прагнення до діяльності, до насолоди, потреба в нових впе-чатленіях, лібідо, потреба в самозбереженні, в знаннях, прагнення до само-поваги, до творчості, художня потреба. У той же час стійкі властивості особистості (інтереси і схильності, переваги та ідеали, установки і світогляд) можуть впливати на прийняті людиною рішення; т. е. властивості особистості можуть бути включені в основу дій і вчинків людини.
Всі теми даного розділу:
Детермінації АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ І ТВАРИН
Потребностное теорії мотивації. Науковому вивченню причин активності людини і тварин, їх детермінації, поклали початок ще великі мислителі давнини - Аристотель, Геракліт, Демокріт, Лу
Подібності та розбіжності у детермінації поведінки ТВАРИН І ЛЮДИНИ
Філософи Стародавньої Греції і Стародавнього Риму досягли значитель-них успіхів в розумінні детермінації (причинності) поведінки людини. Одна-ко їх раціоналізм як філософська течія мав і великими н
ТРУДНОЩІ У ВИВЧЕННІ МОТИВАЦИИ І МОТИВІВ ЛЮДИНИ
Розглядаючи мотивацію людини як психологічний феномен, вчені зіткнулися з багатьма труднощами. Перш за все виникла термінологію-гическая неясність: однаково і навіть як синоніми вживають
РОЗУМІННЯ ПОТРЕБИ ЯК ПОТРЕБИ
Слово «нужда» в «Словнику російської мови» С. І. Ожегова (1985) має два значення: недолік необхідного (дефіцит) і потреба в чому-небудь. Близьке до цього і розуміння потреби
ЯК ПРЕДМЕТ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБИ
Поширеним є погляд на потребу як на відображення ци-ня в свідомості людини того предмета, який може задовольнити (усунути) нужду. В. Г. Лежнєв (1939) писав, що якщо потреба н
РОЗУМІННЯ ПОТРЕБИ ЯК ВІДСУТНОСТІ БЛАГА. ПОТРЕБА ЯК ЦІННІСТЬ
В. С. Магун (1983) вважає, що в психології поняття «потреб-ність» невиправдано звужена і що назріла необхідність «позавідомчого» підходу до різноманітних її феноменам. У зв'язку з цим він вважаючи
ПОТРЕБА ЯК НЕОБХІДНІСТЬ
Б. Ф. Ломов (1984) визначає потребу як об'єктивну необ-ходімость. Однак ще К. Маркс писав, що потреба - це внутрішня необхід-ність. Отже, потреба може відображати не тільки в
ПОТРЕБА ЯК СТАН
Досить велике число психологів розглядають потреба як стан, зокрема - як стан напруги (І. А. Джідарьян, В. Н. Мясищев, П. А. Рудик та ін.). З цим важко не погодитися.
ПОТРЕБА ОСОБИСТОСТІ ЯК СИСТЕМНА РЕАКЦІЯ
Отже, розглянуті точки зору на сутність потреби содер-жать ряд незаперечних фактів, які необхідно враховувати при переході до про-блеми мотивації і мотиву. Перше положення полягає в т
ВТОРИННІ ПОТРЕБИ ОСОБИСТОСТІ
Дане мною визначення дозволяє говорити не тільки про базові, фундаментальні (первинних) потребах людини, а й про вторинних - про потреби в знаннях, певних засобах, уміннях (П.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ ОСОБИСТОСТІ
Послідовне поглиблення відображення в свідомості потреби (від виникнення відчуття до розуміння його причини) свідчить про те, що освіта потреби - це стадіальних процес. найбільш від
ХАРАКТЕРИСТИКИ І ІНДИВІДУАЛЬНА ВИРАЖЕНІСТЬ ПОТРЕБ
Характеристики потреб. Потреби характеризуються модальністю (у чому саме виникає потреба), силою (ступенем потребностного напруги), гостротою. під останньою
МОТИВ ЯК ПОТРЕБА
У багатьох роботах потреба розглядається як стимул дій, діяльності, поведінки людини. Ухвалення потреби за мотив відбувається перш за все тому, що вона по-
МОТИВ ЯК МЕТА
(ПРЕДМЕТ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБИ) У «Словнику російської мови» С. І. Ожегова говориться, що мета - це те, до чого прагнуть, і те, що треба здійснити. Таким чином, це
МОТИВ як спонукання
Ще з минулого століття мотив багатьма психологами трактувався як спонукальна (рушійна) сила, як спонукання (говорити про «спонукальних» мо-тівах, як часто робиться, це все одно що сказати «масл
МОТИВ ЯК НАМІР
К. Левін (К. Lewin, 1969) розумів намір як такий вольовий акт, який створює ситуації, що дозволяють людині покластися на дію зовн-них стимулів так, що виконання навмисного дії з
МОТИВ ЯК СТАН
Такий підхід (мотив як стан) позначений в «Філософському ен-ціклопедіческом словнику» (1983) і в роботі Р. А. Пілоян (1984), в якій він пі-шет, що мотивом називається особливий стан людини
МОТИВ ЯК Формулювання
Таке розуміння мотиву запропоновано польським психологом і пси-хотерапевтом К. Обухівським (1972). Воно дуже близько до розуміння іншого польського психолога, О. Левицького: «Мотив - це психічний проц
МОТИВАЦІЯ ЯК ПРОЦЕС
4.1. РОЗУМІННЯ ТЕРМІНА «МОТИВАЦІЯ» Вперше слово «мотивація» вжив А. Шопенгауер в статті «Че-тире принципи достатньої причини» (1900-1910). Потім цей термін міцно
Екстрінсівно І інтрінсівноймотивації
У західній психологічній літературі широко обговорюється по-прос про два види мотивації і їх розпізнавальних ознаках: екстрінсівной (обус-ловлений зовнішніми умовами і обставинами) і
Про позитивні і негативні мотивації
В. Г. Асєєв (1976) вважає, що важливою особливістю мотивації людини є двумодальное, позитивно-негативне її будову. Ці дві модальності спонукань (у вигляді прагнення до чого-небудь і
Стадіальні мотиваційний процес
На необхідність стадіального (поетапного) розгляду мотиваційного процесу, хоча і з різних позицій, вказували багато дослідників (В. А. Іванніков, М. Ш. Магомед-Еміне, Ж. Нюттен, С. Л. крб
МОТИВАЦІЯ, ЗУМОВЛЕНА ПОТРЕБАМИ ОСОБИСТОСТІ
Розглянемо етапи формування мотиву, коли стимулом є біологічна потреба особистості, що проявляє себе у вигляді потреби, спричиняючи-ня (див. Рис. 5.1). Перший етап (стадія) -
мотиватор
Психологічні чинники (освіти), які беруть участь в конкурують-ном мотиваційному процесі і зумовлюють прийняття людиною рішення, я називаю мотиваторами (мотиваційними детермінантами) ',
Укорочені »МОТИВАЦІЯ.
АВТОМАТИЗОВАНІ та імпульсивність ( «невмотивованих») ДІЇ І ВЧИНКИ У разі виконання людиною звичних дій процес мо-тіваціі виявляється згорнутим. Про це писав ще В. В
ЗОВНІШНІМИ другосигнальних стимулів
Під внешнеорганізованной мотивацією мною розуміється впливів-ствие (в основному оперативне, термінове) на процес мотивації суб'єкта А з сто-ку суб'єкта Б (або групи інших осіб, або коштів масово
Неімперативних ПРЯМІ ФОРМИ ЗОВНІШНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ мотиваційний процес
До неімперативних прямих форм впливу на суб'єкта відно-сятся прохання, пропозицію (рада) і переконання. Прохання. Для людей з флегматичним темпераментом заява подається мощ-ни
ЗОВНІШНЄ навіювання як психологічного ВПЛИВУ НА ПРОЦЕС формування мотивів
У ряді випадків ефективним засобом впливу з боку на процес утворення мотиву є зовнішнє навіювання. Воно розуміється як пси-хологіческое вплив однієї людини (суггестора)
ОРГАНІЗАЦІЇ мотиваційний процес
До них належать накази, вимоги і примус. Наказ, вимога. У разі наказу, вимоги (т. Е. Спонукання) або прохання особливістю формування мотиву є те, що
МОТИВАЦІЯ, викликаних привабливі об'єкти
Є чимало прихильників точки зору, що поведінка челове-ка цілком визначається зовнішніми стимулами. Як пише А. Маслоу, діяльність людини не стільки «штовхається» (pushed) зсередини,
ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ
Процес формування мотиву може мати індивідуальні осо-сті в залежності від властивостей особистості. Так, К. Обухівський зазначає, що пси-хастенікі пред'являють надзвичайно високі вимоги до сво
МОТИВ ЯК складною інтегральною ПСИХОЛОГІЧНИЙ ОСВІТА
Як говорилося в главі 3, моністичний підхід до розуміння сущ-ності мотиву, коли за нього приймаються різні і окремі психологічні фе-номенів, себе не виправдав. У той же час в кожній намисто
КОРДОНУ І структура мотивів
З викладеного вище випливає, що межами мотиву є, з одного боку, потреба, а з іншого - намір щось зробити, включаючи і спонукання до цього. Це означає, що в структуру мотиву
ПРОБЛЕМА ПОЛІМОТІВАЦІІ ПОВЕДІНКИ І ДІЯЛЬНОСТІ
Довгий час співвідношення між мотивом і поведінкою (діяч-ністю) розглядалося з мономотіваціонной позиції. Виходячи з того що мотив є системоутворюючим фактором діяльності і поведений
ФУНКЦІЇ мотиви
Мотивами приписуються різні функції. Спочатку виділили побуждающую і спрямовуючу функції. Перша відображає енергетику мотиву, друга - спрямованість цієї енергії на певний про
ХАРАКТЕРИСТИКИ мотиви
Виділяють динамічні (силу, стійкість) характеристики мотиву, інакше звані енергетичними, і змістовні характеристики (стать-нота усвідомлення структури мотиву; впевненість
осознаваема мотиви
Питання про осознаваемости мотиву, як і багато інших, які відносять-ся до проблеми мотивації, до сих пір не отримав однозначного рішення. Багато в чому це пов'язано з неоднаковим розумінням сутності мотиву.
Мотивування, ЇЇ ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ
Розтин структури мотиву означає не що інше, як «залізання в душу» собі або іншій людині, а цього хочеться не кожному. Небажання людини розкриватися перед іншим або зізнатися самому собі
ЩО ОЗНАЧАЄ «БОРОТЬБА МОТИВІВ»?
Питання про «боротьбу мотивів» обговорюється в психологічній літера-турі з кінця минулого століття. В. Вундт (1897) пов'язував боротьбу мотивів з процесом вибору, а В Штерн (W. Stern, 1900) - з проявом чол
СИЛА мотиви ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ
Як вже говорилося, однією з характеристик мотиву є його сила. Вона впливає не тільки на рівень активності людини, але і на успішність прояви цієї активності, зокрема - на еффектівнос
РІЗНИХ ВИДІВ СТИМУЛЯЦІЇ
Під мотиваційним потенціалом розуміють силу того впливу, який чинить на енергетику мотиву даний стимул. Проілюструвати цю характеристику стимулів можна уривком з вірша Н.
МОТИВАЦІЙНІ СТАНУ
У розділі 2 5 вже говорилося, що актуальну потребу можна розглядати як потребностное стан. Оскільки воно пов'язане з мотивацією, його можна віднести до мотиваційним станам.
мотиваційної установки
Вище вже говорилося, що з початком дії (або діяльності) мотив жевріє, він залишається в пам'яті, надаючи сенс цього дійства, а мета дії фіксується в механізмі його контролю - апарат
МРІЯ ЯК РІЗНОВИД мотиваційної УСТАНОВКИ
Одним з психологічних утворень, що відносяться до мотиваци-ційної сфері людини, є мрія. У «Словнику російської мови» С. І. Ожегова мрія визначається як предмет бажань, прагнень
Потяг, бажання, хотіння
Серед мотиваційних утворень особливе місце займають влечу-ня, бажання і хотіння. Як і щодо інших психологічних понять, свя-чених з мотивацією, їх тлумачення далеко не однозначно і та
СХИЛЬНІСТЬ
Поняття «схильність» закріпилося в вітчизняної психології в 40-і роки XX століття (Б. М. Теплов, С. Л. Рубінштейн). Однак до сих пір воно не напів-чило однозначного тлумачення. В одному випадку склоннос
ЗВИЧКИ
Звички як психологічний феномен досі не отримали достатнього висвітлення в психологічній літературі. Неясно навіть, до якого раз-справі загальної психології їх відносити: до мотивації або действи
ІНТЕРЕСИ
Серед різних психологічних феноменів, які приймаються за мо-тив або спонукання до діяльності, велика увага приділяється інтересам. За суперечливості суджень, висловлюваних пси
СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
На думку більшості психологів, спрямованість особистості яв-ляется складним мотиваційним утворенням. Поняття «спрямованість особистості» ввів у науковий обіг С. Л. Рубінштейн як характе
МОТИВАЦІЙНІ властивості ОСОБИСТОСТІ
А. Н. Леонтьєв пише, що основною вузловий питання становлення особистості перетворюється в питання про те, як мотиви (спонукання) перетворюються в те стійке, що характеризує цю особистість. С. Л. Ру
Мотиваційної сфери особистості
У психологічних роботах часто можна зустріти поняття «мотиваційна сфера особистості». На відміну від спрямованості особистості, яка связа-на з домінуючими потребами та інтересами, під
І структура мотивів
Оскільки процес формування мотиву (мотивація) пов'язаний із використанням користуванням багатьох особистісних утворень, поступово формуються у міру розвитку особистості, очевидно, що на кожному віковому етап
ПЕРІОД ДИТИНСТВА
Сказати, з якого віку у дитини з'являються мотивовані, т. Е. Свідомі дії, надзвичайно важко. Альбрехт Пейпер писав: «Ми від-показувала судити про зміст свідомості грудного дитин
ПЕРІОД РАННЬОГО ДИТИНСТВА (1-3 РОКУ)
У віці півтора років поряд з такими побудниками, як пред-мет або батьки, які належать (по К. Левіну) до «психічному полю», возника-ють і внутрішні психічні побудители - уявлення
ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
Ведучий в цей віковий період вид діяльності дошкільних-ков - гра - сприяє розвитку мотиваційної сфери дитини. Виникають нові інтереси і пов'язані з ними цілі. При цьому починає реалі
ПЕРІОД МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
У цей період з'являються нові мотиви (потреби, інтереси, бажання), відбуваються перестановки в ієрархічній мотиваційній системі ре-бенка. Старі інтереси, мотиви втрачають свою спонукальну сил
ПЕРІОД СЕРЕДНЬОЇ ШКІЛЬНОГО ВІКУ (ОТРОЦТВО)
У цьому віці, званому перехідним, відбуваються істотний-ні зміни в організмі і психіці дитини, зумовлені статевим дозріванням третьому. Як зазначав Л. С. Виготський (1984), це істотно вим
ВІКОВІ ЗМІНИ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
У кожному віці встановлюється своя ієрархія потреб, провідні з яких визначають спрямованість особистості, наприклад гуманістів-ний (суспільну) або индивидуалистическую. При цьому моті
Онтогенетичного розвитку ІНТЕРЕСІВ
Зачатки інтересів можна спостерігати на першому році життя дитин-ка. Основою їх виникнення є орієнтовна реакція (рефлекс «Що таке?») І країни, що розвиваються потреби. Постійний і непосредс
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ представлених в свідомості структури мотивів
Як показано А. В. Єрмолін, з віком (від молодших школьни-ков до студентів) знижується число відповідей на питання про причини вчинку, що не свя-чених зі структурою мотиву, і, відповідно, збільшивши