Що може бути страшніше для матері, ніж бачити без свідомості свою дорослу дочку? А якщо цей стан триває тижнями, і лікарі, роблячи все можливе для її порятунку, не дають ніякої гарантії не тільки на одужання - на життя ... Тоді допомагають віра і молитва, а ще - підтримка вірних друзів та близьких.
Я колишня вчителька зі стажем 40 років, була колись атеїстом. Раніше не можна було вимовляти слово Бог. На уроках пропагували ленінізм. Але зараз я на заслуженому відпочинку, вільна людина. Бог привів мене на євангельську програму, яка проходила в нашому місті. Прийняла хрещення, відвідую Церква адвентистів сьомого дня. Знайшла собі велику родину, надійних сестер у Христі.
Але в один момент сталося велике горе в нашій родині. У дочки після стресу стався інсульт (внутрішньомозковий крововилив). Велике спасибі лікарям, рятували, як могли. Не було ніякої надії. Лежала без свідомості три тижні в лікарні. Нерухома вся ліва половина, голова на бік. Думали, не виживе. Але я знаю, що зі мною Бог. Подзвонила до церкви своїх сестер у Христі. Вони все відгукнулися на мою біду. Молилися всі члени нашої церкви і в інших церквах. Мене підтримували своєю увагою щодня. Коли дочка перевели в палату, то ліжко була біля дверей, ноги було видно з коридору. Мені дозволяли за нею доглядати тільки з ранку і до вечора. Вранці я бігла і дивилася на її ноги, тут вона, серце завмирало, поки я не бачила її ніг, а як бачила - раділа (значить жива). Ось такий стан у неї було. Лікарі все ставилися уважно, особливо психолог. Коли вона тримала руку хворий і відчула, що пальчик ворушиться, відразу сказала мені. Стали сподіватися, що відійде. До лікарні відвезли на «швидкій» і додому теж нерухому повезли на «швидкої». Два місяці дочка пролежала без свідомості, - думала, що не виживу, але слава Богу!
Я постійно зверталася до Бога, стоячи на колінах: «До тебе Господи, Боже, молитва моя про хворої доньки. Я співчуваю їй, але нічим не можу допомогти, можу тільки молитися Тобі про неї. Зцілити ж її можеш тільки ти. Я бажаю, щоб в її зцілення була виявлена Твоя сила і слава, Господи! Щоб всі навколишні дізналися про могутність Твою, що дає здоров'я і життя! »Ось так я і молилася до Господа день і ніч, стоячи на колінах, довіряючи Йому життя дочки. Вірила, що Христос і тепер такий же він співпереживав Лікар, яким Він був, живучи на землі і зцілюючи всіх, хто вірив Йому, і просив Його про це. У ньому знаходяться цілющий бальзам і оновлююча сила проти всіх немочі. Христос сказав: «І коли що просити ви будете в Імення Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині» (Іоанна 14:13 14).
Я довіряла Богу і була рада, коли були невеликі зміни: то пальчик заворушиться, то рука стала ворушитися. Дзвоню до церкви, повідомляю про кожен рух моєї доньки. Я вдячна всім сестрам у Христі, які дзвонили, приходили, молилися за мою дочку. Спасибі всім! Вся сім'я намагалася, щоб вона одужала, особливо внучка. Відразу після роботи вона бігла в лікарню, доглядала разом зі мною за своєю матусею.
Возила я дочку два рази в санаторій, два рази лежала на плановому лікуванні - кращі ліки, догляд, виконання вказівок лікарів. І результат відмінний - дочка ходить на своїх ногах, доглядає повністю за собою. Ми вдячні Богу, що Він врятував нашу улюблену дочку. Я написала цей досвід, щоб люди не падали духом, а зверталися до Бога - Він зцілить. Всього вам доброго, хай береже вас Бог.
Валентина Шишкіна, м Балаково, Сумиская обл.