Микола азаров куди ми йдемо мені якось поставили запитання «куди ми йдемо»

Мені якось поставили запитання: «Куди ми йдемо?». Поставили це питання прості люди, і цікавила їх, перш за все, тенденція зростання цін, тарифів, робочі місця.

Постараюся відповісти просто.

Ціни і тарифи багато в чому визначаються станом ринку. Подивіться яку політику проводить київський режим. Він повністю відкрив наш ринок для європейських товарів (Угода про Асоціацію з ЄС) і прагне повністю закрити наш ринок для товарів і послуг зі сторониУкаіни.

В результаті, ми втратили більше дешевих енергоносіїв і товарів ізУкаіни, і отримали більш дорогі товари і послуги з інших країн, тобто тенденція зрозуміла. Якщо ми газ стали закуповувати в Словаччині, Угорщині, то він і буде коштувати для нас стільки ж, скільки коштує для угорців і словаків, і нікого абсолютно не хвилює, що зарплати і пенсії українців в рази нижче, ніж у словаків та угорців.

Ось уже зараз Гройсман з Порошенком готуються підняти тариф на газ до 11 тис. Грн. за 1 тис. м3, тобто приблизно в 1,5 рази, і, тим не менш, він ще буде коштувати для українців дешевше, ніж коштує для європейців (хоча в Європі ціна на газ різна, але я беру усереднені ціни).

Слідом за збільшенням ціни на газ, будуть підніматися ціни на все: електрику, продукти, товари, і «стелею» для них будуть європейські ціни.

Тепер подивимося, що у нас відбувається на ринку продуктів харчування.

Київський режим відкрив наш ринок для постачальників продуктів харчування, але в Європі аграрії отримують дуже великі дотації з європейського бюджету і, відповідно, компенсують частину своїх витрат. У нас цього немає. Так хто виграє конкуренцію? Єдиний аргумент українського товаровиробника - це низький рівень заробітної плати персоналу, але і він не спрацьовує через цілого ряду параметрів (якість, упаковка і т.д.).

В результаті, за три роки правління київського режиму корів в Україні стало менше на третину. Було 5,2 млн. Голів, стало 3,6 млн. Голів. Поголів'я свиней скоротилося майже на половину. Це означає, що значно збільшився імпорт, а це, в свою чергу означає, що необхідність в робочій силі значно скоротилася.
Експорт високотехнологічної продукції, особливо машинобудування, зменшився в рази.

Що ми поставляємо - чавун, зерно, ліс - в основному сировину з малою доданою вартістю. До речі, експорт зменшився більш, ніж в 2 рази. Так ось і судіть самі: «Куди ми йдемо?».

Що за більш ніж три роки в Україні збудовано, де нові робочі місця?

Тому, коли пропагандисти київського режиму розповідають, що все у них нормально, то може бути особисто у них і все в порядку, а от яка основа під цим нормально для народу - велике питання.

Біда вся в тому, що «нормальне життя» для Порошенка, Гройсмана, Турчинова - це «ненормальна», злиденне життя для народу.

Схожі статті