- «Міхель підсувається ближче і кладе свою руку їй на груди», - дочка, дев'ятикласниця однієї зі столичних шкіл, ще раз повторила цю фразу і записала її на листок.
- Маша, ти що це робиш? - не повірив я своїм вухам.
- Німецький, домашнє завдання, текст перекладаю, - повторила дочка і продовжила. - «Ні!», - каже Єва голосно. «Давай без цього театру», - голос Михеля звучить не так, як раніше. «Ні!», - повторила Єва. Вона сідає і натягує свою спідницю на коліна. «Тупа корова!» - каже Міхель.
Я не витримую.
- Що за нісенітниця? Ти хочеш сказати, що це у вас в підручнику такі тексти? Ну-ка дай сюди.
У переліку рекомендованих Міносвіти це колективне творіння значиться під номером 598. І на названій сторінці той самий текст. Там ще багато чого настільки ж «цікавого». Наприклад, ось такий фрагмент: «Шкіра м'яко обтягує кісточки, і її живіт такий плоский, коли вона лежить на спині».
Або не мен неї «захоплюючий» діалог Єви і Михеля про те, що у неї ще не було «друга», а він «знав багато дівчат» ... Або ... Втім, і без того вже вистачить.
Або це зроблено спеціально, щоб дівчатка якомога раніше розуміли, що не варто бути «тупий коровою», якщо Міхель тобі руку або що ще куди-небудь покладе? А давайте тоді навчати п'ятикласників історії, наприклад, Стародавнього Риму по фільму Тінто Брасса «Калігула»? Їй-богу, і такого рішення від нинішнього міністерства освіти під керівництвом пана Фурсенко я, як мені здається, чомусь не здивуюся.