Діагнозу "уретрит" хворі і бояться, і соромляться, тому лікуються або самостійно, приймаючи ліки, які порадили в аптеці, або йдуть до знайомих лікарів, що не володіє належною кваліфікацією для позбавлення від цієї хвороби.
У підсумку, каже доктор медичних наук, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб Нижегородської державної медакадемії Галина Олексіївна ПЕТРОВА, фахівці Нижегородського науково-дослідного шкірно-венерологічного інституту постійно стикаються з результатами такої терапії. Нерідко лікарі приватних клінік призначають високі дози препаратів, прописують комбінації ліків, несумісних один з одним. Таке лікування часом буває небезпечніше хвороби, оскільки у людей з'являються ускладнення, розвивається дисбіоз (дисбактеріоз в уретрі).
Галина Олексіївна допомогла нам розвіяти ті міфи, які оточують дане захворювання.
Міф 1: хвороба передається тільки статевим шляхом.
- Ні. Уретрит буває неінфекційний. Наприклад, при сечокам'яній хворобі пісок і ямелкіе камені можуть травмувати слизову, в результаті виникає запалення. Запальну реакцію може викликати якусь речовину, що потрапила в уретру. Ознака уретриту з'являються пекла тлі поліпозного процесу в уретрі або розвитку гострих кондилом. Іноді уретрит є результатом дисбіозу від безконтрольного вживання антибіотиків.
Але частіше лікарі стикаються з інфекцією. Однак не завжди вона передана статевим шляхом. Запалення може викликати звична для людини мікрофлора, яка стає агресивною під час різкого ослаблення імунітету. Патогенні мікроорганізми, що передаються при статевих контактах, часто призводять до запалення слизової оболонки сечівника. В першу чергу такими збудниками є гонокок, хламідії, трихомонади, вірус простого герпесу (рідко, але буває герпетичний уретрит).
Міф 2: захворювання розвивається в основному у людей зі зниженим імунітетом.
- Якщо уретрит викликаний мікроорганізмами, звичними людині (неспецифічний уретрит), то, звичайно, хвороба розвинулася на тлі зниження імунітету. Якщо причиною інфекції стали мікроби, що передаються переважно статевим шляхом, то на виникнення уретриту не впливає стан імунної системи: хороша захисна реакція (імунітет) змушує протікати хвороба з численними проявами, які легко лікуються. При зниженому імунітеті з хворобою впоратися складніше.
Міф 3: уретрит протікає безсимптомно.
- Це залежить від стану імунітету. Якщо захисні сили організму в нормі, то при інфекційному уретриті виникають виділення, неприємні відчуття при сечовипусканні, значить, організм адекватно реагує на інфекцію і з нею бореться. Якщо резистентність (імунна система) знижена, то адекватної захисної реакції організму (запалення - це захисна реакція) не відбувається.
Імунітет однозначно знижується при курінні або вживанні у великій кількості алкогольних напоїв (це отрута, який пошкоджує нервову систему).
Ще один доведений світовою спільнотою фактор зниження імунітету - статева розбещеність.
І якщо людина володіє всіма трьома недоліками, то у нього з більшою часткою ймовірності інфекція буде розвиватися приховано.
До безсимптомному перебігу хвороби призводить також неправильне лікування. Наприклад, хворий купив в аптеці ліки (а вони у нас дуже доступні), випив 2-3 таблетки, виділення закінчилися, і він вирішив, що здоровий. Але інфекція залишилася, розвиток її триває, і хвороба може перейти в хронічну стадію.
Міф 4: хвороба лікується в основному антибіотиками.
- Це залежить від виду уретриту. Антибіотиками лікується уретрит, який викликаний якою-небудь інфекцією. Але уретрит може бути і бактеріальним, грибкових, вірусних, алергічних, травматичним, тому лікарські препарати повинен підбирати тільки лікар.
Міф 5: лікуватися треба тільки у венеролога.
- Так це так. Лікування уретриту краще починати з походу до венеролога, оскільки тільки цей фахівець допоможе виявити інфекцію, якщо вона є. При неспецифічному уретриті хворий буде направлений до лікаря-уролога.
Міф 6: хвороба закінчується безпліддям.
- Звичайно, без лікування гонорея і хламідіоз (це найбільш поширені інфекції) дуже часто закінчуються безпліддям. Це підступні хвороби, які без правильного лікування дають рубцеві зміни в тому органі, в якому йде інфекційний процес.
Наприклад, якщо страждає тільки уретра у чоловіка, то гонорея або хламідіоз може закінчитися стриктурою (звуженням) уретри, що призводить до неповного спорожнення сечового міхура і виникнення хронічного циститу.
Надалі через висхідний процесу порушення відтоку сечі хвороба ускладнюється нефритом, гідронефрозом, нирковою недостатністю, але може розвинутися і безпліддя.
Міф 7: лікувати уретрит дуже дорого.
- Існує стандарт лікування уретриту, підтверджений міжнародними інститутами, які проводять дослідження на чутливість мікроорганізмів до тих чи інших препаратів. Лікар може підібрати як дорогі ліки, так і не дуже, які, як правило, відрізняються усмоктуваністю і режимом прийому.
У будь-якому разі не можна самостійно надавати собі допомогу. Краще проконсультуватися з лікарем, поки хвороба не перейшла в хронічну форму, інакше витрати на лікування ускладнень значно зростуть.