Технологія модульного планування
в дошкільному навчальному закладі
Модульне планування режимних моментів дозволить задовольнити потребу дошкільників в різноманітної діяльності, активізувати їх інтерес до занять, інтенсифікувати процес розвитку вихованців.
Грамотне чергування протягом дня різних видів діяльності і відпочинку, перебування в приміщенні і на свіжому повітрі, а також дотримання режиму харчування сприяють повноцінному розвитку дітей, зміцнення їх здоров'я, відновлення витраченої енергії.
Успішна робота вихователя щодо всебічного розвитку дитини багато в чому залежить від узгодженості і продуманості календарного плану і використання різноманітної позанавчальної діяльності в кожному режимному відрізку протягом навчального року.
Планування роботи дає можливість педагогу раціонально використовувати час, правильно організовувати свою працю і педагогічний процес, рівномірно розподіляти навантаження по місяцях, встановлювати черговість і змінюваність різних видів діяльності. Все це дозволяє забезпечити комфортне емоційний стан дітей як одна з умов їх повноцінного розвитку. При організації перебування дитини в дитячому саду неприпустимо використовувати заняття в якості переважної форми навчання і виховання. Протягом дня необхідно забезпечити збалансоване поєднання і чергування різних видів діяльності дошкільнят: ігри, спостереження, бесіди, дослідно-експериментальна діяльність, ознайомлення з творами різних видів мистецтва, самостійна ігрова і рухова активність, нерегламентована діяльність.
Дидактичні принципи складання плану:
- включення в режим дня видів діяльності, що сприяють профілактиці різних порушень розвитку у дітей в період адаптації (заходи, спрямовані на згуртування дитячого колективу, знайомство з новими приміщеннями дитячого садка і співробітниками, численні гри, робота в куточку усамітнення);
- облік індивідуально-психологічних особливостей дітей;
- повторення, закріплення і застосування завчено матеріалу, освоєних знань і умінь;
- облік сезонності і погодних умов;
- закономірності чергування різноманітних видів діяльності дошкільнят (баланс різних видів діяльності при збереженні провідної ролі гри).
Дитина отримує унікальну можливість застосовувати свої знання на практиці, вчиться будувати взаємини з однолітками, контактувати і соподчінять свої дії з інтересами інших. Таким чином, він поглиблює, розширює свої знання і уявлення про навколишній світ, предмети та явища, експериментує, робить найпростіші висновки, вправляється в умінні зв'язно висловлювати свої думки, накопичує враження, спостерігаючи за навколишнім. Завдяки дитячої діяльності поза занять, повсякденному спілкуванню з однолітками і педагогом забезпечується процес засвоєння, уточнення, переробки, переосмислення і застосування всього комплексу наявних знань дошкільника й, отже, їх якісне зростання.
Кожна дитина індивідуальна, неповторна, а завдання виховання і навчання, висунуті програмою, одні для всіх. У зв'язку з цим величезне значення має позанавчальна діяльність, багато видів якої припускають подгрупповие або індивідуальну форму організації роботи. Такий вибір обумовлений і тим, що всі діти, як правило, приходять в ДОУ вранці на певну годину, а ввечері йдуть додому не одночасно. Персональні завдання допомагають вирішити завдання індивідуалізації виховання і направити педагогічний вплив на досягнення найкращих результатів.
Планування ігрової діяльності також тісно пов'язане з індивідуальною роботою з дітьми. Правильне педагогічне керівництво грою дає можливість вихователю побічно впливати на дошкільнят, створювати умови для їх розвитку, прояв організаторських якостей, ініціативи, самостійності, творчості. Сама логіка сюжетно-рольових ігор передбачає об'єднання дітей в пари, маленькі підгрупи за статевою ознакою і інтересам.
Особливості планування позанавчальної діяльності
Планування позанавчальної роботи в ДОУ має базуватися на знанні вікових анатомо-фізіологічних і психічних особливостей розвитку дітей, закономірностей організації різних видів діяльності з урахуванням актуальних для сучасної освіти підходів.
Умовна половина періоду неспання дитини під час перебування в ДОУ відводиться для рухово-активних і фізкультурно-оздоровчих видів діяльності: рухливих, спортивних ігор та вправ, оздоровчих пробіжок, корекційно-оздоровчих ігор, психогимнастики, хороводних, музичних і театралізованих ігор та ін. Важливо своєчасно перемикати дошкільнят з одного виду діяльності на інший, що не тільки попереджає стомлення, а й полегшує засвоєння знань, умінь, норм поведінки.
Відбір змісту і визначення кількості форм організації навчання в режимі дня повинні здійснюватися з урахуванням коливання працездатності дітей протягом дня і тижня, їх вікових та індивідуальних особливостей.
При складанні плану роботи необхідно враховувати наступні правила.
По-перше, важливо забезпечити дотримання тривалості планованих видів діяльності. Час, відведений для завдання, має відповідати програмним вимогам для даного віку.
По-друге, необхідно враховувати баланс заходів. Половину «робочого» часу повинні займати види діяльності, що потребують підвищеної розумової напруги, а іншу половину - заходи в рамках естетичного та фізкультурно-оздоровчого спрямування.
По-третє, види діяльності, що вимагають підвищеної розумового навантаження, в перший і останній дні тижня не плануються. Максимальне навантаження допускається тільки в дні високої працездатності дітей - в середині тижня.
Успіх навчання багато в чому залежить від правильного розподілу навантаження протягом тижня. Фізіологами доведено, що в понеділок діти найменш зібрані. Це пов'язано з тим, що у вихідні дні батьками, як правило, не підтримується строгий розпорядок дня. І в понеділок дитина поступово перебудовується, включається у виконання режимних моментів. До п'ятниці у дошкільнят накопичується стомлення, тому плануються заходи, які не потребують посиленої розумової роботи. Таким чином, в понеділок і в п'ятницю кількість організованих педагогом видів діяльності має бути мінімальним.
Коливання працездатності дошкільнят протягом тижня визначає також тактику планування педагогом різних видів діяльності в різні дні. Так, в середині тижня можна проводити заходи, що вимагають від дітей максимальної зосередженості, підвищеної пізнавальної активності і розумової напруги. До них належать складання описових розповідей, дидактичні ігри, навчальні бесіди, розглядання репродукцій картин, експерементально-дослідна діяльність, індивідуальна робота з формування елементарних математичних уявлень, розвитку мовлення, сенсорному вихованню. У дні мінімальної працездатності рекомендується планувати види діяльності, які не потребують від дитини додаткових зусиль: індивідуальну изодеятельности, читання художньої літератури, слухання музики, пісенна творчість, сюжетно-рольові ігри.
Для профілактики втоми дошкільнят важливо збалансоване чергування видів діяльності з різною інтенсивністю навантаження протягом дня: ранок, денна прогулянка, вечірня прогулянка, робота з дітьми в групі у вечірній час.
У ранкові години, коли дитина бадьорий і сповнений сил, передбачаються найбільш трудомісткі заняття: бесіди, спостереження, розглядання альбомів, дидактичні ігри, трудові доручення, чергування. У міру уставанія вихованців педагогу доцільно переходити до сюжетно-рольових і рухливих ігор, читання художньої літератури, співу, а капела і ін.
Прогулянка в ДОУ використовується як засіб не тільки оздоровлення, а й навчання, виховання. Після серії навчальних занять дошкільник з радістю вибігає на вулицю, де у нього є унікальна можливість отримати нові яскраві враження і знання, зняти втому і статичну електрику, розширити уявлення про навколишню дійсність, застосувати знання і вміння, отримані на заняттях, і ін.
На свіжому повітрі вихователь, використовуючи природні чинники та кліматичні можливості регіону, може організувати заходи по загартуванню та оздоровленню дітей.
Прогулянку завжди слід починати зі спокійних видів діяльності, для того щоб організм дитини встиг пристосуватися до температурного перепаду. Подальше планування послідовності компонентів необхідно проводити з урахуванням попередньої активності. Якщо діти вийшли на прогулянку після занять за розумовим розвитком, доцільно провести рухливі ігри. А якщо прогулянці передували заняття з фізичної культури, то вихователю варто організувати менш динамічні види діяльності, наприклад спостереження, екскурсію, огляд ділянки, сюжетні ігри малої рухливості.
Незалежно від послідовності видів діяльності на прогулянці дитина отримує можливість більшу частину часу знаходитися в русі, задовольнити потребу в руховій активності, властиву дошкільнятам. Для того щоб реалізувати значні потенційні можливості знаходження на свіжому повітрі для оздоровлення та розвитку дитини, педагог повинен передбачити змінюваність різних видів рухової активності: 1 - 2 рухливі ігри щодня, спортивні ігри та вправи, фізичні вправи на ігровій основі, оздоровчі пробіжки, самостійна і нерегламентована рухова діяльність дітей.
Обов'язковим компонентом прогулянки є також трудові доручення (3 - 4 на тиждень). При цьому педагогу важливо створювати ігрову мотивацію, вибирати такі види завдань, які будуть під силу дошкільнятам даної вікової групи. Щодня на прогулянці організовуються спостереження за різними об'єктами живої і неживої природи, діяльністю людей, самоспостереження.
Після денного сну сили дитини відновлюються, однак необхідно враховувати, що процес пробудження індивідуальний. Тому плануються заходи з поступовим збільшенням навантаження. У вечірні години, в залежності від дня тижня, рекомендується проводити 2 - 4 заходи. Пік навантаження в цей час має припадати на прогулянку і поступово знижуватися до кінця перебування дитини в дитячому саду.
Під час вечірньої прогулянки доцільно повторювати, розширювати, поглиблювати, систематизувати і використовувати знання вихованців, отримані на ранковій прогулянці, що повинно знайти відображення в його складає плані. Якщо в ранкові години вихователь планує спостереження за птахами, то у вечірній - варто його повторити з метою уточнення і доповнення знань дітей. Крім того, дошкільнята вчаться бачити зміни, що відбуваються з різними об'єктами протягом дня.
Робота з дітьми в групі у вечірній час складається в основному з видів діяльності, які потребують підвищеної розумової активності. День дитини насичений різноманітними враженнями, і функціональні можливості організму до кінця дня виснажені. Завдання педагога - забезпечити адаптивні умови, спокійне і затишне перебування в групі, тому що діти очікують довгоочікуваної зустрічі з батьками. Цей годинник відводяться для самостійних ігор, що не регламентуються діяльності і відпочинку.
Технологія модульного планування
Для того щоб забезпечити спадкоємність видів діяльності, збалансувати чергування спеціально організованих занять і нерегламентованої діяльності, вільного часу і відпочинку дітей, оптимальне поєднання індивідуальної та фронтальної роботи, грамотно спланувати рухливі, сюжетно-рольові, театралізовані ігри, прогулянки, екскурсії, спостереження, роботу в куточках розвитку, можна скористатися технологією модульного планування. Вона допоможе раціонально розподілити різноманітні форми роботи по днях тижня і матеріал для закріплення знань, умінь, навичок дошкільників.
На підставі подань про вікові закономірності розвитку дітей, правил розподілу навантаження протягом дня і тижня, з урахуванням переліку передбачених типовою програмою видів позанавчальної діяльності та методичних підходів до їх організації створюється єдина схема розподілу форм роботи з дошкільнятами на тиждень. При складанні плану на основі модуля, представленого в додатку 1, педагогу залишається лише записати назву ігор, теми розмов, вказати об'єкти спостереження, конкретизувати завдання роботи на даний період.
Створення модуля плану починається з розподілу видів діяльності, організованих вихователем з дітьми, пошуку їх місця в режимі дня. На цій основі формується технологічна карта, зразок якої ( «зразкову планування роботи з дітьми старшого віку протягом тижня») представлений в додатку 2.
Таким чином, модульне планування режимних моментів дозволяє:
- своєчасно здійснювати всі види діяльності;
- протягом дня організовувати з дітьми різноманітну роботу, що сприяє формуванню необхідних якостей особистості: самостійність, працьовитості, активності, прагнення до досягнення результату, доброзичливості, комунікативності, товариськості.
Педагогічно обґрунтоване планування заходів допомагає задовольнити потребу дошкільників в різноманітної діяльності, підтримує і активізує їх інтерес до занять, ігор, праці, інтенсифікує процес розвитку.
По темі: методичні розробки, презентації та конспекти
Процес модернізації освіти нерозривно пов'язаний з його інформатизацією. Інформаційна копетентность педагога ДНЗ є компонентом його загальної педагогічної культури, показником профессіональног.
Технологія АМО в дошкільному навчальному закладі
Системне і цілеспрямоване використання активних методів забезпечує якісне навчання, виховання, розвиток і соціалізацію учнів, приносить задоволення і задоволення всім учасникам.
Модульне планування режимних моментів дозволить задовольнити потребу дошкільників в різноманітної діяльності, активізувати їх інтерес до занять, інтенсифікувати процес розвитку вихований.
Інформаційно-комунікативні технології в умовах дошкільного навчального закладу
Педагоги у всіх країнах світу все краще усвідомлюють переваги, які дає вміле використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) у сфері загальної освіти. ІК.
Ділова гра для педагогів дошкільних установ Тема: «здоров'язберігаючих технології в дошкільному навчальному закладі»
Ділова гра для педагогів дошкільних установ Тема: «здоров'язберігаючих технології в дошкільному навчальному закладі».
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ педагогів в дошкільному навчальному закладі.
Сучасні здоров'язберігаючих технологій, що використовуються в дошкільних освітніх установах відповідно до ФГОС ДО
Здоров'язберігаючих середовище, створене в умовах дитячого садка, сприяє забезпеченню адаптації дитини в соціумі, реалізації потреб дітей в руховій активності і більш ефективність тако.