Метафора в світлі когнітивної теорії
Рябов Олександр Глібович,
аспірант кафедри англійської мови Московського державного обласного гуманітарного інституту.
Цьому типу концепцій властиві 1) яскраво виражений когнітивний характер, 2) прагнення змоделювати процес метафоризації і 3) трактування метафоризації на основі референтних відносин. Основна ідея цього напрямку чітко сформульована в когнітивної теорії метафори МакКормака. який визначає наукову метафору як якийсь пізнавальний процес, необхідний для передачі новизни знання. Сутність метафоризації МакКормак представляє у вигляді єдності двох процесів - когнітивного і семантичного.
Основна теза теорії когнітивної метафори зводиться до наступного: в основі процесів метафоризації лежать процедури обробки знань - фреймів (особливими уніфікованими конструкціями знання або пов'язаними схематизації досвіду) і сценаріїв (узагальнений досвід взаємодії людини зі світом). Основною характеристикою фрейму є «енциклопедичність», тобто сукупність в своїй структурі різних знань про референті, званому ім'ям концепту, але, на відміну від асоціацій, ці «одиниці містять основну, типову і потенційно можливу інформацію, яка асоційована з тим чи іншим концептом [ Дейк 1989: 16].
Деяка частина фреймів, безумовно, є вродженими, так як природно і неминуче виникають в процесі пізнання світу кожною людиною. Інші фрейми засвоюються в момент навчання або придбання досвіду.
Якщо А. Річардс спирається в своїх працях на поняття психолінгвістики, то М. Блек - на логічні поняття.
М. Блек стверджує, що будь-який метафоричне вираження (М) є субститутом будь-якого буквального (literal) вираження (L), при цьому значення М і L збігаються.
Дж .Д жейнс в своїй книзі «The origin of consciousness in the Breakdown of the bicameral mind» 1976 року вказує на зв'язок еволюційного свідомості зі здатністю до метафоризації. Дослідник підкреслює, що абстрактні концепти формуються за допомогою конкретних метафор [Джейнс 1976: Додати 50], а «зрозуміти - це значить знайти хорошу метафору, підібрати добре знайомий і пов'язаний з нашими сенсорними відчуттями образ» [Джейнс 1976: Додати 51].
Концептуальні метафори визначають в мові способи номінації «однорідних» понять через серії метафор, які базуються на загальних або схожих асоціаціях, охоплюючи таким чином цілі ідеографічні поля. Іншими словами, концептуальні метафори - це стійкі відповідності між областю джерела і областю мети, зафіксовані в мовній і культурній традиції суспільства. В результаті сфери людської діяльності виявляються представленими в мові певними, заданими концептуальними метафорами, кутами зору.
Таким чином, творчість метафори при словотворенні і її пізнавальний потенціал розуміються і оцінюються лінгвістами по-різному: повна довіра до метафори як інструменту пізнання, в тому числі і наукового, заперечення її як мовного знака, що володіє осмисленої семантикою, а й визнання того, що вона дає доступ до особливого типу знання, що не зводиться до логічного і верифіковані.
1. Black M. More about metaphor // Metaphor and thought. - Cambridge etc. 1979. -P. 19-45.
3. Black M. Models and metaphors: Studies in lang. a. philosophy. - Ithaca. 1962. - 267 p.
4. Davidson D. What metaphors mean // Crit. inquiry. - Chicago. 1987. - Vol 5. - P.31-47.
9. Дейк Т.А. ван. Мова. Пізнання. Комунікація. - М. Прогрес, 1989 - 312.