Мексидол при ВСД дозування і уколи

Як застосовувати Мексидол при ВСД? Вегето-судинну дистонію страждає кожен третій житель нашої планети. ВСД негативно впливає не тільки на діяльність головного мозку, а й вражає нервову систему. Люди, які страждаю ВСД, часто розсіяні, швидко втомлюються і скаржаться на низьку працездатність.

Величезну роль в нормалізації стану хворого відводиться препаратам-антиоксидантів, одним з яких є Мексидол.

Основні властивості

Мексидол при ВСД дозування і уколи

ВСД важко піддається лікуванню. Основними причинами цього захворювання вважають стрес, пасивний спосіб життя, зловживання алкоголем і спиртним.

Симптоми хвороби проявляються в наступному:
  1. Прискорене серцебиття.
  2. Утруднене дихання і відчуття клубка в горлі.
  3. Нестабільний артеріальний тиск.
  4. Болі в області серця і в грудях.
  5. Підвищена пітливість.
  6. Напади панічних атак.
  7. Запаморочення.
  8. Непритомність.
  9. Порушення статевої функції.

Вегетативно-судинні патології часто є причиною психічних і неврологічних захворювань.

Серйозним захворюванням ВСД вважаються панічні атаки. Пацієнти, які страждають від цієї хвороби, через деякий час втрачають частково або повністю працездатність.

Досить часто, людина, борючись зі страхом, починає приймати алкоголь або медикаментозні засоби, які викликають залежність. Дія мексидола при ВСД сприятливо впливає на стан пацієнта.

Мексидол при ВСД дозування і уколи
Терапевтичний ефект мексидола полягає в наступному:

  • допомагає запобігти кисневе голодування;
  • має імуностимулюючу дію;
  • зменшує больовий поріг;
  • запобігає розвитку ішемії і гіпоксії мозку;
  • сприяє засвоєнню нової інформації, поліпшенню пам'яті уваги;
  • поліпшуються інтелектуальні здібності;
  • допомагає швидко заснути;
  • збільшує стійкість до стресів;
  • зменшує забудькуватість;
  • підвищує кмітливість;
  • успішно прибирає розумове перенапруження;
  • надає ноотропну дію.

«Мексидола» стимулює мікроциркуляцію крові. Терапевтичний вплив мексидола помітно при добовому дозуванні препарату від 100 до 1 200 мг. Цей лікарський засіб не викликає звикання і впливає на людський організм як денний транквілізатор. Експериментально доведено терапевтична ефективність препарату при вегетативних патологіях.

Мексидол надає підсилює вплив протисудомних засобів, снодійного, антидепресантів, транквілізаторів і нейролептиків. Це дає можливість знизити дозування вищеперелічених ліків.

Протипоказання

Мексидол при ВСД дозування і уколи
Препарату властиві такі негативні прояви:

  1. При патологіях печінки можливий больовий синдром в області печінки, за рахунок її збільшення.
  2. Вплив на вагітних до кінця не вивчено і може таїти ризик впливу на плід дитини.
  3. При лактації можливо негативний вплив на здоров'я немовляти.

Дітям цей засіб не рекомендується.

При лікуванні може спостерігатися побічний ефект:
  • відчуття сухості в ротовій порожнині;
  • нудота і блювота після прийому препарату;
  • може виникнути сонливість або спостерігатися втома;
  • можливі алергічні реакції;
  • при тривалому прийомі можливо звикання;
  • буває зниження уваги.

Мексидол є малотоксичних препаратом, проте, він може вплинути на роботу деяких систем людини.

Як подолати панічні атаки

Мексидол при ВСД дозування і уколи
При терапії панічних атак препарат Мексидол призначають разом з лоразепамом або диазепамом.

200 мг 5% розчину мексидол вводиться внутрішньовенно, попередньо розвівши його в 0,9% розчині хлориду натрію. Часто період панічної атаки триває до 2-3 годин.

Щоб попередити рецидив використовують наступну схему лікування:
  1. Мексидол 100-200 мг, який також розлучений в 0,9% розчині хлориду натрію, вводиться внутрішньовенно. Призначають повільне введення протягом години. Курс розрахований на 10-15 днів.
  2. Можливі внутрішньом'язові ін'єкції препарату Мексидол по 100 - 200 мг, 2 рази на день. Тривалість терапії варіює від 10 до 15 днів.

Можна приймати препарат по 1 таблетці три рази на день. Уколи мексидола діють ефективніше, ніж прийом таблеток. Курс розрахований на 30 днів.

Лікування мексидола при ВСД дозволяє зменшити занепокоєння і агресивність хворого. Пацієнти стають спокійнішими. У апатичних хворих проявляється інтерес до життя.

Схожі статті