А чи знаєте ви, що слово «бедлам», яке ми вживаємо, щоб затаврувати безлад і плутанину, походить від назви біблійного міста Віфлеєм? Точніше, слово це пов'язано з Бетлемську Королівської лікарнею (Bethlehem Royal Hospital), яка була відкрита при закладеному 1247 р монастирі ордена Віфлеємської зірки в Лондоні. У цьому монастирі зупинялися, коли приїжджали в Англію, єпископ і каноніки з церкви святої Марії у Віфлеємі. У Лондонському просторіччі лікарня стала називатися скорочено Bethlehem (Віфлеєм), а спотворено Bedlem або Bedlam.
В середині XIV ст. монастир повністю перетворили в госпіталь, а з 1402 року він став місцем лікування психічнохворих. Лікували жорстоко. Адже вважалося, що психічно хворі люди пошкоджені в розумі чортом. Тому Бедлам був страшним місцем. По Лондону ходили чутки, що хворих там приковували ланцюгами і морили голодом. Мало кому вдавалося вийти на свободу - хворі залишалися в бедламі десятиліттями. До XVIII століття з Бедламу зникли ланцюга, але хворі змушені були терпіти знущання іншого роду - будь-який бажаючий за все за 1 пенні міг ходити по бедламі і розглядати хворих як експонати живого музею. А ще божевільних стали випускати на вулицю, щоб вони збирали милостиню. Мабуть, божевільні перевели на самоокупність. Божевільні на вулицях служили нагадуванням жителям Лондона про необхідність праведного життя. Англійський художник Вільям Хоггарт, відомий мораліст, навіть створив цикл картин «Кар'єра марнотратника», де молодий спадкоємець витрачає гроші на випивку і жінок і, врешті-решт, виявляється пацієнтом страшного Бедламу:
Джерела: Wikipedia (Бедлам); infox.ru.
Цей цікавий факт надала Аліса До.
А чи знаєте ви, що читання - кращий засіб боротьби зі стресом? Що з'явилося в науковому побуті в 1936 році слово «стрес» в перекладі з англійської означає «напруга». Ця напруга - відповідь організму на вплив будь-яких зовнішніх екстремальних факторів. Стресовий стан викликає викид адреналіну, і наш організм миттєво мобілізується для боротьби з ворогом або втечі від нього. Але ми не первісні люди і не так часто вирішуємо свої проблеми за допомогою фізичної сили або втечі. Ось і бродять по нашій крові не знайшли застосування гормони, не дають розслабитися нервовій системі. На жаль, уникнути стресу неможливо, але можна спробувати його подолати.
Джерела: MedPortal.ru, library.ru.
А чи знаєте ви, що інки використовували листя коки в хірургії задовго до того як європейці відкрили анестетические властивості кокаїну. Правда, хірурги інків використовували їх не для пацієнта, а для себе - жування листя коки підтримувало концентрацію і бадьорість при довгих операціях.
До речі, широка популярність кокаїну в Європі пов'язана, в тому числі, з одним з найвідоміших лікарів світу - Зигмундом Фрейдом. Фрейд, який займався медичними дослідженнями, став одним з найперших «користувачів» і прихильників кокаїну. Детальніше →
Правда вже приблизно в 1890-х роках статус хірургів практично зрівнявся зі статусом інших лікарів, тому що більшість хірургів, які не перебували в штаті лікарень, стали займатися загальною практикою. А ставлення до пластичних хірургів як до одних з найбільш шанованих і шанованих лікарів виробилося вже до рубежу століть.
Джерела: Світозар Чернов. Бейкер-стріт і околиці.
А чи знаєте ви, що артерії несуть кров від серця до периферії? Ви-то швидше за все це знаєте, а ось стародавні греки не знали, тому-то і назвали ці (як тепер відомо) кровоносні судини артеріями (від грец. Ἀρτηρία - «повітряна труба»). Справа в тому що давньогрецький лікар Праксагора (за іншими даними вперше цю теорію висунув Еразістрат) вважав, що по артеріях від легких циркулює пневма (дух життя, дихання, повітря). Помилка це було легко пояснити, так як у трупів, за якими Праксагора вивчав будову людини артерії зазвичай порожні. Відносно крові ж, Праксагора вважав, що вона береться з перевареної їжі і поширюється по венах з печінки.
Система Праксагора залишалася в незайманому вигляді дуже довгий час. Вона доповнювалася і уточнювалася більш пізніми медиками, знаходилися нові цікаві факти про кров і «пневме», але суть її не змінювалася. Лише в XVII столітті англійський лікар Вільям Гарвей довів, що кров повертається до серця по замкнутому циклу, який забезпечують дрібні судини -капілляри, що з'єднують артерії та вени.
Джерела: Wikipedia (Artery, Praxagoras, Pneuma, William Harvey).