Терористів, каже, будемо мочити в сортирі. Це пан Путін так висловився. Безсторонньо. З тих пір у вбиральні постійно чергує засідка. Однак - без толку. Терористи чомусь туди не ходять. Чи то про засідку почули, то чи воліють опорожняться на свіжому повітрі. А війна між тим триває. Вдалині, як ви розумієте, від вбиралень. Воно нам потрібно? Ця війна? Потрібно, потрібно. Особливо спочатку. "Малою кров'ю" і "на чужій території". До того ж на війну все що завгодно спишеться. І наш агресивний патріотизм, і бардак в економіці. Ну як же: війна. Правда, незабаром, як і передбачалося, стала повторюватися недавня історія: з Кавказу пішли труни. Тут ми замислюватися стали. Мовляв, чи не час зав'язувати? І скільки ще за заради наших патріотичних почуттів молодих хлопців покласти потрібно? Тим більше що ситуація вимальовується дивна. Так звані "бойовики" начебто повсюдно оточені, і ухлопивают їх щодня мало не сотнями, а війна - триває. А найголовніше - командири цих самих "бойовиків" живі, здорові і в вус не дують. Щосили роздають інтерв'ю і взагалі, судячи з усього, відчувають себе цілком комфортно. У чому ж справа-то, а? А адже був цілком прийнятний вихід з цього глухого кута. Спочатку був. Пам'ятається, на самому початку свого прем'єрства пан Путін якось обмовився, що способи "впливу" на чеченських терористів обговорюються з представниками Моссада. Консультації співробітників Моссада нам би стали в нагоді. Вони в таких справах досягли досить реальних успіхів. Але найцікавіше полягає в тому, що ми і самі цілком можемо. Коли хочемо. Знадобилося нам прибрати Джохара Дудаєва, і нічого йому не допомогло. Ні численна охорона, ні гвардія його імені, ні народні танці на центральній площі Грозного. Хто нам заважав застосувати той же метод відносно Басаєва, Радуєва, Хаттаба? Після смерті лідера угруповання бойовиків найчастіше розсипається: заміну чергового "вождю" знайти не так-то просто - особливо після демонстрації тієї долі, яка спіткала попередника. Повторювати її, доля, особливого бажання зазвичай не спостерігається. Я розумію: фанатики. Розумію: вперті люди. Знову ж - "Аллах акбар!". І все таки. Аллах-то він, звичайно, акбар, але не до такої міри. Значить, що виходить? Не хочемо. А чому? Війна нам вигідна. Настільки, що ми знову не стоїмо за ціною. Війна вигідна олігархам. Гроші на крові - найлегші. Їх ніхто не вважає: ну як же - війна, свята справа. Вона вигідна "патріотам". На пасажах з приводу "єдіной і нєдєлімой" можна зробити непоганий політичний капіталець. Який згодом - ті ж гроші. Вона вигідна владі. На хвилі нашого переможного ходу по Чечні, де ось ще трохи, ще трохи - і ми покінчимо з "бандформуваннями", - на цій хвилі Путін легко перемагає на президентських виборах. Труни будемо потім підраховувати. Дивно, як на гребені цієї хвилі легко сходяться, здавалося б, непримиренні політичні опоненти. Наприклад, тов. Зюганов викликав пана Путіна на телевізійну дуель - подискутувати у відкритому телеефірі. А про що, власне, дискутувати? Головна проблема сьогоднішньої Росії - Кавказька війна, а на цей рахунок точки зору двох головних претендентів на президентське крісло практично однакові. Звичайно, у тов. Зюганова є до пана Путіна, що називається, "гострі" питання. Наприклад: як збирається Росія прожити рік при бюджеті 20 мільярдів доларів, якщо у якійсь там Фінляндії річний бюджет в два з половиною рази більше? Гарний пас. Тому як відповідь-то відомий заздалегідь: що ж ви, товаришу, - не в курсі справи? Війна у нас. За цим красивим футболом економічні проблеми залишаються осторонь. Не до них нам. Безумовно, комуністична "програма-мінімум" - відняти і поділити - в наш час мало кого влаштовує. Але ж і путінська програма не надто популярна. Тому як нікому не відома. Правда, Володимир Володимирович не втомлюючись проголошує необхідність посилення ролі держави. Питання лише в тому, що розуміти під цим "посиленням". А ось цього знову ж ніхто не знає. Мовчить Путін. Зате добре відомо, чого чекають від Путіна "ліві". Свої очікування вони задекларували по пунктам: припинення діяльності комерційних банків; скасування комерційної таємниці; повернення до виконання обов'язків генерального прокурора Скуратова; створення при електронних ЗМІ громадських наглядових рад; відновлення смертної кари; відмова від створення професійної армії. Якщо Путін нічого цього не зробить, значить, він - масон. Так прямо і пишуть. "Праві" теж повні очікувань. І теж начебто не безпідставних. По-перше, пан Путін промимрив щось таке схвальне щодо економічної програми СПС. А по-друге, в.о. президента вельми недвозначно висловився щодо все ще улюбленої багатьма радянської влади: "Влада Рад не зробила країну процвітаючою, суспільство - динамічно розвиваються, людини - вільним". Дійсно: не зробила. Що аж ніяк не завадило Партії Підтримки Путіна (вона ж - "Ведмідь") в разі кон'юнктурної необхідності швиденько брататися з думськими комуністами. При повному - я впевнений - схвалення та підтримку пана Путіна. Цілком по-комуністичному: добре те, що нам вигідно. Забавна історія трапилася і з призначенням Бородіна, колишнього керуючого справами президента, державним секретарем Союзної держави Росії і Білорусії. Чи знав Путін, підписуючи це призначення, про ордер на затримання Бородіна, виданому швейцарцями? По-моєму, знав. Тоді навіщо? А дуже просто. За словами Бородіна, це він "зробив Кремль", він же "містить збірну Росії з футболу". "У мене, - повідомив Бородін, - взагалі проблем немає". Тепер будуть. Тому що - як найпростіше позбутися людини, який "зробив Кремль"? Правильно: підвищити. Відпрацьований метод. До речі: саме Бородін через "Мабетекс" замовив для колишнього генпрокурора, шалунишки Скуратова, 14 костюмів вартістю майже в 40 тисяч доларів. Правда, нинішні захисники Скуратова стверджують, що костюми неякісні і в дійсності коштують набагато дешевше. Цілком допускаю. Управління справами адже теж потрібно було чогось заробити. Генпрокуратура згадалася мені не випадково. Буквально на днях пан Путін підписав постанову, згідно з яким наші правоохоронці Закону працюватимуть тепер не за так. Ні, я не оклад платні маю на увазі. З ним - все як і раніше. Не так щоб дуже добре, але і не дуже погано. Але до нього, до цього окладу, працівники Генпрокуратури отримали від Путіна можливість збільшення. Суть проста. Якщо хто-небудь зазіхне на гроші якоїсь фірми, а Генпрокуратура ці гроші зможе повернути, то 10 відсотків від повернутого офіційно осяде у прокурорських. Дотримання Закону на комерційній основі. Можу собі уявити, як завзято візьмуться за такі небезвигодно справи прокурори. Вже вони напрацюють, будьте впевнені. Якщо в цьому і полягає "посилення ролі держави", тоді вибачте.