Малько т

магістрант кафедри педагогіки і психології дитинства

науковий керівник - Є.В. Чекина, кандидат педагогічних наук, доцент

АНАЛІЗ СТУПЕНЯ СФОРМОВАНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сучасне суспільство характеризується зростанням національної самосвідомості, прагненням зрозуміти і пізнати історію, культуру свого народу. Особливо гостро постає питання глибокого і наукового обґрунтування національних чинників у вихованні дітей, бо збереження та відродження культурної спадщини починається зі свого краю і грає важливу роль у вихованні підростаючого покоління.

У сучасних нормативних документах говориться про необхідність залучення дітей до неминущим загальнолюдських цінностей [1; 2]. Залучення дітей до народної культури є засобом формування у них патріотичних почуттів і розвитку духовності.

Аналіз науково-педагогічної літератури та досвід педагогічної практики дозволяють констатувати, що проблема національного виховання дітей дошкільного віку залишається актуальною.

Нами була проведена діагностика сформованості національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку. Для цього використовувався метод опитування. Розроблені питання були спрямовані на виявлення володіння білоруською мовою, знання історичного минулого свого народу, фольклору, матеріальної культури, вивчення почуття патріотизму, гордості за свою країну.

Для визначення рівня сформованості національної самосвідомості були розроблені і використані критерії, в основу яких лягли основні структурні компоненти національної самосвідомості: ідентифікація, мова, ставлення до своєї національності, загальна інформованість в області національних питань і проблем. Розроблені критерії лягли в основу змісту діагностичних питань.

Ми взяли до уваги особливості змісту і завдань виховання основ національної самосвідомості у дошкільнят і виділили три рівні прояву національної самосвідомості у дітей цього віку:

  • стійкий (володіння білоруською мовою, наявність системи знань про рідне місто, Білорусі, її національних героїв і доленосні події, державну символіку, сучасного життя країни, своєї етнічної приналежності);
  • ситуативний (розуміння білоруської мови, наявність базових знань про рідне місто, Білорусі, її національних героїв і доленосні події, державну символіку, пам'ятки історії та культури, сучасного життя країни);
  • фрагментарний (нерозуміння білоруської мови, уривчастість знань про рідне місто, Білорусі, її національних героїв і доленосні події, сучасного життя країни; відсутність розуміння своєї етнічної приналежності).

Усередині кожного рівня в якості компонентів сформованості національної самосвідомості виділяються пізнавальний, мотиваційний і поведінковий. Дані характеристики прояви основ національної самосвідомості у дошкільника носять інтегративний характер і дозволяють судити про ступінь підготовленості дітей до подальшого етапу розвитку національної самосвідомості, до позитивного патріотичного поведінки в активній або пасивній формі, про перспективи становлення їх майбутньої громадянської позиції.

На базі дошкільних закладів м Гродно нами за допомогою застосування методів спостереження і опитування було проведено діагностика рівнів прояву національної самосвідомості у 20 вихованців 6-6,5 років, результати якої заносилися в дослідний протокол. За результатами діагностичної роботи були визначені рівні прояву старшими дошкільнятами національної самосвідомості (таблиця 1).

Отримані нами дані свідчать про те, що за середніми показниками стійкий рівень прояву основ національної самосвідомості має лише 13,3% дошкільнят, 25% дітей виявляють ситуативний рівень національної самосвідомості, і більшість піддослідних (63,2%) має фрагментарний рівень прояву національної самосвідомості .

Таблиця 1 - Рівні прояву національної самосвідомості дошкільнят

Результати, отримані в результаті діагностики підтвердили актуальність обраної теми дослідження. Подальша дослідницька робота повинна бути спрямована на обґрунтування, розробку та апробацію системи виховання основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку, що дозволяють оптимізувати виховну роботу в закладі дошкільної освіти.

The urgency of the problem is opened in the article. The author characterizes a degree national consciousness of children of the senior preschool age on the basis of own researches.