Прибуток є ключовим критерієм ефективного розміщення ресурсів, показником діяльності фірми. Прибуток можна визначити як різницю між доходами і витратами. В економічній теорії розрізняють бухгалтерську і економічний прибуток. Бухгалтерська є загальну виручку фірми за вирахуванням зовнішніх витрат. Економічна прибуток це різниця між виручкою від реалізації продукції і альтернативними витратами. Випуск товарів та послуг має два ограніченія- попит і ринкові ціни. Виробники зацікавлені у виробництві такої кількості товару, який забезпечує максимум прибутку. В цьому проявляється критерій ефективності виробників, метою яких є отримати максимум економічних вигод. Максимізація прибутку може бути досягнута при рівності граничних витрат і граничного доходу. Граничні витрати-витрати, кіт-ті додатково потрібні для виробництва однієї додаткової, понад певного обсягу, одиниці продукції. Граничний дохід характеризує окупність кожної додаткової одиниці продукції, що випускається.
Фірми прагнуть до максимізації прибутку, так як:
1. Прибуток виступає основним показником результативності та ефективності бізнесу
2. прагнення до максимізації ін дозволяє пояснювати і прогнозувати ек-е поведінку діючих на ринку фірм-конкурентів (динаміку цін, обсяг виробництва).
3. в існуючій конкурентній боротьбі вижити в стані тільки ті фірми, які є конкурентоспроможними, отримують максимум прибутку при ефективному використанні ресурсів.
Мета максимізації прибутку орієнтує ринок на досягнення певної рівноваги між попитом і пропозицією при оптимальному поєднанні обсягу реалізації і ціни на продукцію. Прагнення до максимізації ін сприяє економічному зростанню, науково-технічному прогресу. Максимізація ін стає найважливішим спонукальним мотивом удосконалення технології виробництва, оптимізації обсягу випуску продукції, мінімізації витрат.
Для характеристики мети максимізації прибутку і способів її отримання використовують поняття економічна функція виробництва. Формула взаємозв'язку прибутку з факторами виробництва: P = F (K, L), де Р- прибуток, К основний капітал, L- працю. Фірма збільшує прибуток якщо вона нарощує валовий дохід і скорочує валові витрати. Тому величина прибутку знаходиться в прямій залежності від обсягу реалізованої продукції і ринкових цін і в зворотному завісімості- від середніх валових витрат. Виробник повинен вийти на такий обсяг випуску продукції, при якому складалися б мінімальні середні валові витрати і в зв'язку з цим утворювалася б максимальний прибуток.
Максимальний прибуток досягається при взаємодії внутрішніх (динаміка витрат виробництва) і зовнішніх (динаміка доходу фірми після реалізації продукції) факторів діяльності. Головна вимога максимізації прибутку-окупність кожної одиниці продукції. Фірма прагне максимізувати різницю між загальним доходом і загальними витратами. До тих пір, поки граничний дохід вище граничних витрат, загальний прибуток зростає, критерій максимізації прибутку ще не досягнуто, і фірма може збільшувати обсяг виробництва. Як тільки граничні витрати перевищують граничний дохід, зростання загального прибутку сповільнюється, і збільшення випуску стає збитковим.
Таким чином, прибуток досягає свого максимуму при такому випуску продукції, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам. Тому фірма розширює своє виробництво до тих пір, поки граничний дохід і граничні витрати не зрівняються.