Посвячення Популярні Шкільна програма
С. Преображенському Людей нецікавих у світі немає. Їхні долі - як історії планет. У кожної все особливе, своє, і немає планет, схожих на неї. А якщо хтось непомітно жив і з цієї непомітністю дружив, він цікавий був серед людей самої нецікаво своєї. У кожного - свій таємний особистий світ. Є в світі цьому найкращий мить. Є в світі цьому найстрашніший годину, але це все не знати для нас. І якщо помирає людина, з нею вмирає перший його сніг, і перший поцілунок, і перший бій.
Все це забирає він з собою. Так, залишаються книги і мости, машини і художників полотна, так, багато чому залишитися судилося, але щось адже йде все одно! Такий закон безжальної гри. Не люди вмирають, а світи. Людей ми пам'ятаємо, грішних і земних. А що ми знали, по суті, про них? Що знаємо ми про братів, про друзів, що знаємо про єдину своєї? І про батька рідного свого ми, знаючи все, не знаємо нічого. Ідуть люди. Їх не повернути. Їх таємні світи й відродити. І кожен раз мені хочеться знову від цієї безповоротності кричати.
Інші вірші Євгена Євтушенка
- »Кращим з покоління
Кращі з покоління, цвісти вам - не в'янути. - »Кохана, спи!
Солоні бризки блищать на паркані. Хвіртка вже на замку. І море, димуючи, і здіймаючись, і дамби довбаючи. - »Любов по-португальськи
Ніч, як рани, вогні зализала. Дивляться зірки глазкмі в'язниці, ну а ми під мостом Салазара - в його чорній-пречерний тіні. - »Людей нецікавих у світі немає.
- " Марійка
Уздовж моря швидко дівчинка проходить, бліднучи, рожевіючи і дічась. У ній все сходить. Що з нею відбувається? У ній виникає жінка зараз. - »Міняю славу на сором.
Міняю славу на ганьбу бере, ну, а в президії стілець на місце тепле в канаві, де гарненько б заснув. - »Багато слів говорив навчених.
Багато слів говорив навчених, багато гладив тебе по плечу, а ти плакала, немов дитина, що тебе полюбити не хочу.