* - Мамка твоя погана тута-будинки, а папка твій хороший - вона одного мамку собі здобув * - Ти чи, чо чи? * - Людк, а Людк!
* - Ах ти, сучка ти, фарбовані! - Чому ж фарбована, це мій натуральний колір! * - Дівчата, уйміте вашу мать. * - Страшну звістку приніс я в твій будинок, Надія! Клич дітей! * - Мара я не розумію! Прибери її, Надія! * - шібануло вашого батька, Людка. Все, тепер так і залишиться ... - Що залишиться? - Що що? Косоокість. - Так він живий? - Ти чо каркаєш, дура? Звичайно живий! А ви що подумали.
* - Чийсь, Людк? Пис пис-то че? - Постскриптум. Післямова. * - Знаєте, як вона мене називала? Ніхто не знає! Я їй кажу - Санюшка! А вона мені - Мітюнюшка! * - Померла, каже, дідусь, твоя бабуся. * - Інфаркт мікарда! Ось такий рубець! Розтин показав * - Шо характерно, любили один одного. * - А голос який був? Скажи ж, Надь? Як заспіває! * - Лень, баба Шура-то померла! - Нормально. * - відкопали вже? Так ось, сон їм розповідаю ... Насниться ж, зараза така.
* - Біжи, дядь Мить! * - Ну, скажи ти їй. - Що сказати-то, синку? - Щоб не ревіла ... - Надюха! Не Реви! * -. А в грудях прям жгёть! Прям жгёть, як ніби жар ось з печі проковтнув. * - Прости, Надія * - Обрибішься! * - Випий, дядь Мить! - Не треба! Санечка не любила цього. * - Людк, а Людк! Тьху! Село! * - А якщо це любов, Надя? - Кака любов. - Така любов! Ось про що повинні ви були спочатку подумати, Надійка! * - Вибачте, що завадив вам гроші ховати. * - Ну ну, піди ще, роздзвонив по всьому селищу! Трепло! * - Попрощатися з одним маю право! * - Це откудова це до нас такого красивого дядечка замело? Іль че забув, сказати прийшов? Ой, гляньте-но, в очі не дивиться - напевно двійку отримав! * - Ось, синку, коли я служив старшина мотузочку натягне, як дупою зачепив - наряд поза чергою. - А коли я служив, у нас зволікання колючий натягували. Німці. А до неї міни. Наряд поза чергою. * - Ти йдеш до цієї горгони? - Нє, я до дружини. * - Ну ось ... день взяття Бастилії даремно пройшов!
* - Сіль - це біла отрута. - Так цукор ж біла отрута! - Цукор це солодка отрута. - Раїса Захарівна, може, з хл:) шком, а? - Хл:) шек - це взагалі отрута! - Ні, я б зараз горбушечкой отруївся б. Ну правда, жерти хочеться! - Чи не «жерти», а «є»! - Чо? - Чи не «чо», а «що»! * - Не піду! - Ну і сиди. Тока знай: я з сьогоднішнього дня з тобою теж в контрах! * - Мій тато дуже хотів хлопчика, а народилася дівчинка. - Як назвали-то? - Кого? - дівчатка-то. - Раїса Захарівна! - Не зрозумів. - Ну, мій тато хотів хлопчика, а народилася дівчинка - Я! - Аааа
* - Дізнаюся, хто з вас з батьком бачиться - прокляну! * - Шо характерно, Льонька не схвалив твій вчинок. * - Ти ба, орган руху вони лікували, орган руху! Поотрубать б вам до чортової матері ці органи-то! * - Вона все питає: «Куди гроші справ, куди гроші справ?» - А куди гроші справ? * - А у нас текучка, така страшна у нас текучка ...
* - Куди він все хотів щось, кажеш? - Ну, в бар! - Де ж я йому візьму щось, цей бар. - Ось побарствует маленько і притопав. * - Черепашок мені привези. І пальму - Ой, дочка, пальму-то на собі перти? - Гілочку. * - Ой, ти шо зробила щось? - Погладила. - Так, хто ж його тепер зав'яже то? - Ой. - Ну все! З'їздив на курорт! Усе! Розпаковувати валізи, Людка!
- 1 460 # 10133;
Схожі статті
