Я щиро раджу всім поціновувачам анімації ознайомитися з даними мультиком. Він доставить вам і вашим дітям масу позитивних емоцій.
Може трохи необ'єктивно, але
«Тільки день почнеться
Пет з ранку прокинеться
Городянам листи пощастить »
Вперше я дізналася про це мультфільмі якраз з роликів RYTP # 151; російського YouTube Poop`а (хто зацікавився або просто не знає # 151; Гугл в допомогу). І вже тоді мене вразила анімація, заради якої, власне, я і вирішила подивитися нормальні серії # 151; благо, до того моменту канал з ними ще не був знищений. Треба сказати, що подивилася не дарма, бо навіть в мої шістнадцять мультфільм мені зело сподобався, як в російській озвучці, так і в оригінальному варіанті. Цьому є кілька причин, загальних як для російської, так і для оригінальної англійської версії мультика.
1) Анімація і деталізація. У перший раз вона просто винесла всі мої уявлення про лялькових мультсеріалах вперед ногами. Рухи персонажів природні і різноманітні, кількість моментів, коли ляльки стоять на місці нерухомо, прагне до -1: навіть при діалозі персонажі роблять якісь непотрібні з точки зору анімації рухи, які надають таку-сяку відчуття реалістичності. техніка # 151; окрема пісня: озвучено все, аж до КПП і поворотника фургона. А вже з паровоза Гріндейла я тихо спливаю досі. Хоча я не знавець, підозрюю, що все-таки багато аспектів роботи паровоза показані настільки достовірно, наскільки це взагалі можливо з лялькової анімацією; правда фізика кульгає, особливо в епізоді, де мчить на повному ходу важкий поїзд гальмує за кілька секунд на шляху приблизно в 50 метрів, що нереально (але діти не помітять, що вже там). У будь-якому випадку, далеко не в кожному ляльковому мультфільмі побачиш таке якість опрацювання.
3) Чарівність (стереотипної) Англії, а конкретніше # 151; Йоркшира і Камбрії. Знову ж, він набагато сильніше в старих серіях, де Гріндейл # 151; сірий туманний містечко з вузькими дорогами, ясне небо # 151; аномалія, перед входом до церкви потрібно зняти капелюха, а єдина не-англійці на вулицях # 151; це шотландці та валлійці. Втім, зараз теж з першого разу зрозуміло, чий серіал, де відбувається дія і ким є переважна населення містечка, але в серіях SDS сучасність і спроби впихнути традиції в новий формат вбивають цей пункт геть. Що сумно.
Правда, мультик не позбавлений і недоліків, причому чим ближче до нинішнього року, тим їх більше:
2) В серіях SDS сучасність в усі поля, до того ж у приватної поштової служби, розташованої за мірками Королівства у чорта на пасочки, звідкись з'явився ВЕРТОЛІТ. Royal Mail, що спонсорується державою, тихо плаче, бо їй таке і не снилося. Ну чесне слово, в чому користь і сенс цього пасажу? Відчуття, ніби купу техніки в нових серіях впихнули тільки для того, щоб отримати побільше грошей від продажу іграшок.
Але, навіть незважаючи на недоліки, я дуже рекомендую подивитися цей мультфільм, бо це дуже добра і недурна можливість розслабити мозок і зарядитися оптимізмом, а так само провести час з дітьми або відпочити від них хоча б 15 хвилин. Для тих, хто вивчає англійську особливо порекомендую дивитися в оригіналі, тому що мова в мультфільмі простий і розбірливий, а головне # 151; бездоганний в плані граматики. А тим, хто хоче дійсно перейнятися духом старої доброї Англії, варто подивитися старі серії, в яких щільність атмосфери, мабуть, не набагато менше щільності іридію (відсутня міміка і розповідь в дусі звичайного розповіді, правда, може відлякати, але повірте # 151; до оповідача швидко звикаєш)
(-1 за останні серії)