Босоніж по калюжах, як в дитинстві
Пам'ятаєш? Нам тоді було років п'ять
У ляльки барбі грали в під'їзді
Ми з тобою любили грати.
Наших хлопчиків перше, пам'ятаєш?
Нам здавалося що це любов
Якщо щось забула, нагадаєш?
Ностальгія з'явиться знову.
Розділилися наші дороги,
Я тепер тут, а ти там.
В інтернеті читаємо про Бога,
Просто дружба по дротах.
А ти знаєш, я більше не свята
Почавши продовжую грішити.
Та й ти бачу теж розп'ята
Так і не навчившись любити.
Знаєш, а мені боляче на кшталт
Лише від того що молюся
Ні. НЕ богам, а природі
Я щиро рідко сміюся.
Може раніше всіх подорослішала?
Та така ж як і всі
Я так само закохатися хотіла
Подаючи руку мрії.
Ну а як там ти? Все так само?
Лаєшся? Куриш і п'єш?
Може це вже і не важливо ..
Ти мене через час зрозумієш.
Кажу як стара шкапа?
Просто я вже давно зрозуміла
Як м'ячик по полю скаче
Так по життю скачу і я.
Гріх мені скаржитися, все є
На самоті не помру.
Напишу ка про нас я повість.
А потім і тобі перешлю.
Ні, я не змінюю тему
Просто боляче почуттями жити.
Розуміти всю цю систему
Я не в силах народ змінити.
Якщо можеш, прости за таке
Але ти стала такою як вони.
Тільки серце залишив у спокої,
Пам'ять про детстве..і сни ..
У мене є подруга ми дружимо НЕ дпвно а пов'язано багато Олечка я тебе дуже сильно люблю і хочу що б ьи повернулася до Темі.