Разом з тим, вважаємо за можливе з порушених у зверненні питань відзначити наступне.
1. Щодо визначення поняття «земельна ділянка».
Відповідно до статті 11.1 Земельного кодексу Російської Федерації земельною ділянкою є частина земної поверхні, межі якої визначено відповідно до федеральними законами.
Разом з тим, виходячи з положень Закону про кадастр і виданих в його розвиток нормативних правових актів, в державний кадастр нерухомості можуть також міститися відомості про врахованих у державному кадастрі нерухомості земельні ділянки (тобто до державного кадастр нерухомості внесені відомості, що підтверджують існування такого земельної ділянки), межі якої не встановлено відповідно до вимог земельного законодавства Російської Федерації.
2. Щодо заповнення розділу «Відомості про уточнюваних земельних ділянках і їх частинах» межового плану.
Відповідно до пункту 68 Вимог в графі «3» реквізиту «6» розділу «Відомості про уточнюваних земельних ділянках і їх частинах» межового плану наводяться відомості про правовласників суміжних земельних ділянок.
Таким чином, відомості про земельні ділянки, суміжних із земельною ділянкою, що є об'єктом кадастрових робіт, місце розташування яких не уточнено при виконанні кадастрових робіт по уточненню місця розташування меж земельної ділянки, не підлягають включенню до реквізиту «6» розділу межового плану «Відомості про уточнюваних земельних ділянках і їх частинах ».
3. Про отримання відомостей про правовласників суміжних земельних ділянок.
Відповідно до частини 9 статті 38 Закону про кадастр при уточненні меж земельної ділянки їх місце розташування визначається виходячи з відомостей, що містяться в документі, що підтверджує право на земельну ділянку, або при відсутності такого документа з відомостей, що містяться в документах, які визначали місце розташування меж земельної ділянки при його освіту. У разі, якщо зазначені в частині 9 статті 38 Закону про кадастр документи відсутні, межами земельної ділянки є кордону, існуючі на місцевості п'ятнадцять і більше років і закріплені з використанням природних об'єктів або об'єктів штучного походження, що дозволяють визначити місце розташування меж земельної ділянки.
Згідно з пунктом 70.1 Вимог виконання кадастрових робіт по уточненню місця розташування меж земельної ділянки проводиться на підставі документів, перелічених в частині 9 статті 38 Закону про кадастр. В даному випадку реквізити таких документів наводяться в реквізиті «1» розділу «Вихідні дані» межового плану. При відсутності зазначених документів розташування уточнюваних меж земельних ділянок визначається з використанням карт (планів), що є картографічною основою державного кадастру нерухомості, і (або) карт (планів), що представляють собою фотоплани місцевості масштабу 1: 5000 і крупніше, що підтверджують фактичне місце розташування меж земельних ділянок на місцевості 15 і більше років. При цьому зазначені документи або їх копії до складу програми межового плану не включаються. У розділі межового плану «Висновок кадастрового інженера» у вигляді зв'язного тексту наводиться обгрунтування розташування уточнених меж земельної ділянки.
Документи, необхідні для підготовки межового плану, в тому числі з метою встановлення меж суміжних земельних ділянок, можливо отримувати:
- в органі кадастрового обліку, в тому числі за допомогою поштового відправлення, використання мереж зв'язку загального користування або інших технічних засобів зв'язку, за допомогою забезпечення доступу до інформаційного ресурсу, що містить відомості державного кадастру нерухомості, відповідно до положень статті 14 Закону про кадастр;
Також необхідно відзначити, що перелік документів, які визначали місце розташування меж земельної ділянки при його утворенні або підтверджують фактичне місце розташування меж земельної ділянки на місцевості 15 і більше років, зазначений в Вимогах, не є вичерпним.
На думку Департаменту нерухомості, при підтвердженні фактичного місця розташування меж земельної ділянки можливо використовувати як картографічну основу державного кадастру нерухомості, карти (плани), що представляють собою фотоплани місцевості масштабу 1: 5000 і крупніше, так і матеріали інвентаризації, ситуаційні плани БТІ, генеральні плани (плани забудови) територій садівничих, городніх і дачних об'єднань громадян, затверджені в установленому порядку, та інші документи.
При цьому вважаємо, що при відсутності в складі додатки межового плану документів, передбачених частиною 9 статті 38 Закону про кадастр, а в розділі «Висновок кадастрового інженера» межового плану належного обґрунтування розташування уточнених меж земельної ділянки орган кадастрового обліку має право прийняти рішення про призупинення здійснення державного кадастрового обліку змін об'єкта нерухомості відповідно до пункту 5 частини 2 статті 26 Закону про кадастр.
4. Про погодження місця розташування меж земельної ділянки з землями нерозмежованість державної власності.
Відповідно до пункту 84.1 Вимог в акт погодження меж земельної ділянки включаються відомості про зацікавлену особу, що є правовласником земельної ділянки, місце розташування кордонів якого уточнено в результаті кадастрових робіт.
Узгодження місця розташування меж земельних ділянок відповідно до Закону про кадастр проводиться з особами, що володіють суміжними земельними ділянками на правах, зазначених в частині 3 статті 39 Закону про кадастр.
Якщо земельна ділянка межує з землями, що перебувають у державній або муніципальній власності (ні з земельними ділянками), то узгодження місця розташування відносно такої частини кордону з органом місцевого самоврядування відповідно до Закону про кадастр не проводиться.
огляд документа
Роз'яснено поняття "земельна ділянка". Це частина земної поверхні, межі якої визначено відповідно до федеральними законами. Земля, будівлі, споруди, приміщення, об'єкти незавершеного будівництва підлягають кадастровому обліку. Відзначено, що в кадастрі можуть міститися відомості про ділянку, межі якої не встановлено. Підтверджується факт його існування.
Розглянуто порядок заповнення межового плану в частині зазначення відомостей про уточнюваних земельних ділянках і їх частинах. У реквізит 6 відповідного розділу включаються відомості про суміжних земельних ділянках, межі яких уточнені в результаті кадастрових робіт. В іншому випадку інформація про такі об'єкти не відбивається. Пояснюється процедура отримання відомостей про правовласників суміжних ділянок.
Зазначено, як відбувається узгодження місця розташування кордонів ділянки з землями нерозмежованість державної власності. У відповідний акт включаються відомості про зацікавлену особу, що є правовласником об'єкта, місце розташування кордонів якого уточнено.
Якщо суміжні ділянки знаходяться в муніципальній або в державній власності до розмежування, і їх не надали громадянам у довічне успадковане володіння, а також громадянам або юридичним особам (крім муніципальних установ, казенних підприємств) в постійне (безстрокове) користування або в оренду більш ніж на 5 років , то узгодження проводиться з органом місцевого самоврядування.
Якщо ділянка межує з землями, що перебувають у державній або муніципальній власності (ні з земельними ділянками), то узгодження місця розташування відносно такої частини кордону не проводиться.