Астматичний бронхіт, або бронхіальна астма - хронічне алергічне захворювання. Це означає, що проявивши одного разу, астма залишається з людиною назавжди, і можлива лише корекція хворобливого стану. Проте, при комплексному і систематичному підході до лікування, застосовуючи сучасні препарати, можливо повністю контролювати астму і жити повноцінним життям.
Третина всіх випадків астматичного бронхіту дебютує у дітей у віці до десяти років, що вказує на спадкову схильність до захворювання. Також розвитку астми сприяє куріння обох або одного з батьків, низька вага при народженні, поганий догляд в ранньому віці, часті інфекції органів дихання і ротоглотки, забруднене промисловими відходами повітря, сухий і запорошене повітря в житловому приміщенні.
Умови успішного лікування
Основною умовою для ефективного лікування астми є виключення всіх контактів з алергенами. Житлове приміщення слід провітрювати два рази в день. Активно використовується зволожувач повітря. Виключається залучення хворого на астму до збирання, а також присутність його в приміщенні, де прибирання проводиться. Тканинна оббивка меблів замінюється на миються, килимові покриття і настінні килими прибираються, штори і тюль замінюються жалюзі. Якщо в будинку є тварини, покриті шерстю, їх потрібно виселити. По можливості потрібно змінити постійне місце проживання на екологічно чисте.
Велике значення має сприятлива психологічна обстановка будинку і на роботі (в школі, дитячому садку). Якщо дитина погано почувається в дитячому колективі, слід змінити групу / клас, а при важкому перебігу астми організувати індивідуальне навчання.
Базисна терапія астматичного бронхіту
Медикаментозне лікування астматичного бронхіту полягає в щоденному застосуванні протизапальних ліків. Сьогодні найбільш ефективною і безпечною формою для доставки препарату в бронхи визнаний аерозоль. Інгаляції проводять за допомогою небулайзера, дозованого аерозольного інгалятора, порошкового інгалятора. Лікарі рекомендують користуватися дозованим аерозольним інгалятором, так як він здатний створити оптимальний розмір часток аерозолю (2-5 мкм), які осядуть саме в бронхах. Слід вибирати інгалятори без фреону, де для створення аерозолю застосовується інша речовина, наприклад Гідрофторвуглеці. Це визначає швидкість терапевтичного ефекту і значно знижує ризик побічних дій гормонотерапії.
- Препарати для регулярного інгаляційного введення першої лінії - глюкокортикоїди: Бетаметазон, флунісоліда, Будесонід. Забезпечують стійкий протизапальний ефект,
- Кромогликат натрію, Недокроміл, застосовуються тільки ті при легкому перебігу астми. Для підтвердження ефективності цих препаратів проводять пробний курс 4-6 тижнів.
- Селективні β-2-агоністи адренорецепторів: Сальбутамол, Фенотерол, Сальметеролу.
Часто практикується комбінація двох препаратів різних груп, особливо при тяжкому перебігу хвороби. Застосування кромоглікату натрію разом з гормоном дозволяє зменшити дозу останнього.
Лікування бронхіальної астми включає поняття про найменшу ефективну дозу ліків. Це та мінімальна кількість препарату, яка здатна забезпечити лікувальний ефект. Для визначення цієї дози необхідно провести курс лікування під регулярним наглядом лікаря, бажано в стаціонарі, з поступовим зниженням кількості базового ліки. Пацієнт повинен вести щоденник, де щодня відзначатиме свій стан і дозу ліків.
Визначальним критерієм у формуванні програми медикаментозного лікування є моніторинг бронхіальної астми. Контроль проводиться за допомогою приладу Пікфлоуметрія, який вимірює пікову швидкість видиху. Цей показник ілюструє прохідність бронхів. Процедура вимірювання проста: слід швидко видихнути в трубку. Пікфлоуметрія дає можливість об'єктивно оцінити стан бронхів, спираючись на цифри, а не на відчуття пацієнта. Також метод допомагає виробляти самоконтроль в домашніх умовах, змінювати дозу ліків при необхідності (відповідно до складеного лікарем плану лікування). Такий підхід дозволяє вчасно вжити заходів і уникнути екстреної госпіталізації з нападом задухи.
Екстрена терапія астми
Приступ бронхіальної астми купірується селективними β-2-агоністами адренорецепторів короткої дії, які застосовуються в значних дозах: Сальбутамол, Фенотерол (Беротек). Ефект настає через п'ять хвилин, тривалість дії - до п'яти годин.
У разі неефективності препаратів першого ряду, застосовують високі дози Ипратропиума броміду. Можливо також відразу застосування комбінованого препарату Беродуал.
При задуха, яке загрожує життю, застосовують внутрішньовенне введення Преднізолону. Препарат справляє швидкий стійкий ефект.
В ході екстреної допомоги застосовують також інгаляції киснем, що допомагає боротися з гіпоксією.
Якщо напад астми був викликаний інфекційним процесом в дихальних шляхах, одночасно з гормонами призначають антибактеріальні препарати.