Всі теми даного розділу:
Л Е К Ц І Я № 1. Предмет філософії та її місце в системі наукового знання
Питання про предмет і функції філософії пов'язаний з виявле-ням відносини філософії до приватним наук в історичному аспекті. Він передбачає певну оцінку концепції «рас-брунькування» предмета фило
Л Е К Ц І Я № 2. Що таке філософія
«Філософія» по-грецьки - любов до мудрості. Це поняття було введено Піфагором. Філософія - пошук і знаходження від-ветовим на фундаментальні питання буття, під дію яких п
Л Е К Ц І Я № 3. Філософія як теоретичне ядро світогляду
Світогляд система найбільш загальних уявлень про світ в цілому і місце людини в ньому. Дане визначення при-приймаються як вихідне. У ньому представлений основний, універ-сальний питання
Лекція № 4. Структура філософського знання
Різноманіття філософських проблем обумовлює складну структуру філософії. Аристотель виділяв теоретичну частину філософії - вчення про буття, його складі, причини і засадах;
Основні форми буття
1. Буття речей і процессов.Оно також може бути в двох фор- мах: 1) матеріалістична. Буття речей і станів природи, більшістю людей сприймаються як об'єктивна ре-ал
Основні точки зору на процес пізнання
Познаніепредставляет собою форму активної діяльності людей, спрямовану на здобуття знань про світ. Знання-це результат пізнавальної діяльності, виражений в иде-альних про
Лекція № 7. Види пізнання
Існують два види пізнання. Пізнання як процессі як форма духовної діяльності. Як форма духовної діяльності воно існує в суспільстві з моменту його виникнення, прохо-дя з
Лекція №8. Суб'єкт і об'єкт пізнання
Теорія пізнання, або гносеологія- це розділ філософії, в якому вивчаються природа пізнання і його можливості, відно-шення знання до реальності, виявляються умови достовірності та істинності
Л Е К Ц І Я № 9. Загальні уявлення про дух
Дух (від лат. Spiritus - «подих, подих, запах») - в широ-кому сенсі - ідеальне свідомість як вища форма психічної діяльності; у вузькому сенсі однозначно з поняттям мислення.
Л Е К Ц І Я № 10. Матерія
Матерія (від лат. Material - «речовина») - філософська катего-рія для позначення якоїсь просторової тілесності, «мер-твоє речовина», протилежне життя, душі і духу. В області міровозз
Л Е К Ц І Я № 11. Свідомість
Сознаніекак філософський термін - вища, властива тільки людині форма відображення об'єктивної дійсно-сті. Свідомість- це сукупність психічних процесів, актив-но що беруть
Л Е К Ц І Я № 12. Рух
Рух широкому сенсі слова - будь-яка зміна, в уз-ком сенсі - зміна положення тіла в просторі, важ-дальшої атрибут, спосіб існування матерії. Рух включає в себе всі ін
Лекція № 13. Простір і час
Час і простір-основні форми існування ма-терії. Філософію насамперед цікавить питання, чи реальні час і простір або це чисті абстракції, що існують тільки в сознан
Л Е К Ц І Я № 14. Загальні поняття про людину
Постійне розширення і поглиблення знань про світ привело до звернення уваги на проблему людини. У стародавній міфо-логії та філософії людина витлумачувався як своєрідний ключ до розгадки таємниць уні
Л Е К Ц І Я № 15. Людина в світі природи
Природа - одна зі сфер людського буття. У широкому сенсі слова це - все суще, нескінченне різноманіття кон-ретних проявів світу. Поняття «природа» характеризує кожне суще, включаючи і чол
Л Е К Ц І Я № 18. Громадянське суспільство
Громадянське суспільство-термін, яким, починаючи з XVIII в. позначали суспільні, а у вузькому сенсі - майнові відносини. Недолік теорії громадянського суспільства у англий-ських і францу
Л Е К Ц І Я № 19. Людина і культура
У широкому сенсі культураесть сукупність проявів життя народу або народних груп. Вона розпадається на различ-ні області або сфери. Всі сфери людської жізнедеятель-ності - політика,
Л Е К Ц І Я № 20. Масова культура
Відмінною рисою XX в. завдяки країнам, що розвиваються середовищ ствам масової комунікації було поширення масової культури. В такому великому сенсі масової культури в XIX ст. і раніше не було
Л Е К Ц І Я № 21. Типи цивілізацій
Термін «цивілізація» (від лат. Громадянин) - порівняно ви-сшая щабель культури, яка слідувала відразу після варварства. Відзначають доіндустріальний, індустріальний і постінду-стри
Л Е К Ц І Я № 22. Основні положення еволюційної теорії пізнання
Гносеологія, або теорія пізнання-це розділ філософії, в якому вивчаються такі проблеми, як природа пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й про
Л Е К Ц І Я № 23. Відображення як четверте властивість матерії
Отраженіе- одне з основних понять матеріалістичної гносеології. Відображення тел неживої природи характеризується як властивість речей змінюватися під впливом інших речей. При цьому структ
Л Е К Ц І Я № 24. Істина як процес
Істина знання, що відповідає своєму предмету, Совпа-дає з ним. Інакше кажучи, це вірне, правильне відображення дійсності в живому спогляданні або в мисленні. Поет-му перший і исхо
Л Е К Ц І Я № 25. Критерії істини
Питання про можливість розмежування істини і омани завжди цікавив пізнати думку. Власне в цьому і за-ключается питання про критерії істини. В історії філософії і науки висловлювалися разл
Л Е К Ц І Я № 26. Краса і цінність істини (єдність краси, істини і добра)
Безперечно, визнання таких вічних цінностей, як істина, краса і добро (і кожна цінність окремо), є від-лічітельним ознакою гуманного в людині. Відомі різно-Глас дають себе
Лекція № 27. Брехня
Поряд з істиною далеко не останнє місце в нашому житті займає брехня. Ложь- цей вислів, що спотворює действи-тельное стан речей. Гносеологічно брехня визначив ще античний натурф
Л Е К Ц І Я № 28. Помилка
Заблужденіеможно передати як спотворене усвідомлення дей-ствительности, обумовлене в кожен даний момент ограни-ченности суспільно-історичної практики. Омана слід відрізняти від
Л Е К Ц І Я № 30. Рішення проблеми класифікації цінностей в філософії
Цінності відображають значимість тих чи інших об'єктивних явищ в житті людей. Ціннісне ставлення формується в процесі людської діяльності, де виділяють три види виробництва: людей,
Л Е К Ц І Я № 31. Закон єдності і боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей -всеобщій закон дійсності та її пізнання людським мисленням третьому, що виражає суть, ядро матеріалістичної діалектики. Кожен об'єкт полягає
Л Е К Ц І Я № 32. Взаємопереходів кількісних і якісних змін
Перехід кількісних змін у якісні -один з основних законів діалектики, яка пояснювала б, як і яким обра-зом відбуваються рух і розвиток. Це загальний закон. Він диктує, що на
Л Е К Ц І Я № 3 3. Закон заперечення заперечення
Закон заперечення заперечення -один із основних законів діа-лектики. Вперше виник і сформульований в ідеалістичній системі Г. Гегеля. Закон заперечення заперечення поляга
Л Е К Ц І Я № 35. Дофілософського (дораціональние) світогляду
Філософія часто визначається як світоглядна форма свідомості, проте не всяке світогляд є філософія. Че-ловеческій фантазії про світ збереглися в історичній пам'яті і отримали вираз
Світові релігії
Християнство (з I в.). Головна ідея - есхатологічний: друге пришестя, кінець світу, кінець земної історії. Після - життя вічне, але тільки для праведного меншини людства.
Л Е К Ц І Я № 36. Філософія і культура Стародавнього Сходу
У IV тисячолітті до н. е. на берегах Нілу, Тигру, Євфрату, Ін-да виникли перші великі цивілізації. Причини виникнення: 1) перехід від міді до заліза; 2) товарно-ден
Особливості східної філософії:
1) синтез міфологічного, релігійно-символічного і раціонального (в навчаннях Будди і Конфуція, в Ведах, в свя-щенной книзі персів «Авесті»); 2) цілісність
Періоди.
1. натуралістичний, VI-V ст. до н. е. Представники: іонійці, мілетці, піфагорійці, Елейська школа, плюралісти, фізики-еклектики. 2. Гуманістичний - софісти, Сократ
Характерні риси.
1. Синкретичність - нерозчленованість найважливіших проблем. 2. космоцентрічного - охоплення всього космосу і світу людини. 3. Пантеістічность: космос - чуттєве і умопостигаемое а
ранній еллінізм
Кінізм (сократична школа). Представники: Антисфен, Діоген Синопський, Кратет. Ідеал безмежна духовна сво-бода індивіда. Демонстративно зневажливе відно
Основні проблеми середньовічної філософії
1. Світ створений Богом або існує від століття. 2. збагненними чи воля Бога і створений ним світ. 3. Які місце людини в світі і його роль в історії крізь призму порятунку душі.
Специфіка середньовічного філософствування.
1. Біблійний традиціоналізм і ретроспективность. Біб-лія - книга найдавніша, справжня, слово Бога. Його Завіт - об'єкт віри, міра оцінки будь-яких теорій, філософії. Ідея - єдиний унікальний Бог в т
Л Е К Ц І Я № 39. Філософія Відродження
Епоха Відродження (XIV-XVII ст.) - перехід від средневеко-ров'я до Нового часу. Середньовічна філософія оформила принцип абсолютної особистості-Бога; земне життя людини - під
Основні ідеї епохи Відродження:
1. Антропоцентризм. 2. Гуманізм. 3. Творча сутність людини. 4. Особистісно-матеріальне розуміння світу. 5. Естетичне розуміння дійсності.
Два шляхи:
1) філософські настанови (в громадянському суспільстві під води-будівництві государя) - відкритий завдяки людському розуму; 2) настанови духовні, що перевершують людський ра-зум »- в
Л Е К Ц І Я № 40. Філософія Нового часу
Епоха XVII в. перші буржуазні революції в Нідерландах і Англії. Радикальні зміни в економіці, політиці, з-ціальних відносинах, свідомості. Розвиток науки визначали ма-нуфактурное виробництв
мислителі:
Френсіс Бекон (1561-1626), англієць. Індукція - від част-ного до загального. Рене Декарт (1596-1650), французький математик, фізик - картезианство, дуаліз - Бог - причин
Л Е К Ц І Я № 41. Монізм, дуалізм, плюралізм у філософії XVII ст.
Філософія, узагальнюючи спостереження і вивчення світу, неизбеж-но зупиняється перед проблемою: скільки існує глу-бінних основ (початків, першопричин, вихідних принципів) само-го світу? При вирішенні це
Л Е К Ц І Я № 42. Філософія епохи Просвітництва
Просвещеніе- торжество раціоналізму, завершення ідей Відродження, які отримали розвиток в XVII-XVIII ст. Просвітництво - епоха гносеологічного оптимізму і віри в прогрес. як ідейно
Л Е К Ц І Я № 43. Філософія Канта
Іммануїл Кант (1724-1804) - родоначальник німецької класичної філософії, засновник «критичного», або «трансцендентального», ідеалізму. В вчений 1747-1755 рр. - в «докритичний» пров
Л Е К Ц І Я № 4 4. Філософія Гегеля
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) - німецький фі-лософ, об'єктивний ідеаліст, представник німецької класси-чеський філософії. Створив систематичну теорію діалектик
Загальна схема світового розвитку:
1) сверхвременное рух абсолютної ідеї в області чи-стій думки у висхідному ряду усе більш конкретних катего-рій (буття - ніщо - становлення; якість - кількість - міра; сутність - явище -
Л Е К Ц І Я № 45. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
Людвіг Фейєрбах (1804-1872) - німецький філософ-ма-лист. Спочатку - послідовник Г. Гегеля, видатний представи-тель младогегельянского школи. Потім (1839 р
Л Е К Ц І Я № 46. Філософська концепція марксизму
Карл Маркс (1818-1883) - творець діалектико-материали-стической філософії спільно з Ф. Енгельсом, основополож-ник марксизму - філософського, економічного і політич-ск
Л Е К Ц І Я № 47. Філософія позитивізму: етапи розвитку
Позитивізм (від лат. Positivus - «позитивний»). Головний питання- взаємини філософії і науки. Головний тезіс- справжнє (позитивне) знання може бути отримано тільки з
Л Е К Ц І Я № 4 8. Філософія прагматизму
Прагматизм (від грец. Pragma, pragmatos- «справу», «дія») - філософське вчення. Виникло в США в 70-х рр. XIX ст. - содер-жание поняття вичерпується уявленням про його можливі наслідки
Л Е К Ц І Я № 49. Герменевтика як філософський напрямок
Герменевтика (від грец. Hermeneno - «тлумачення») - спокуса-ство тлумачення текстів, символів, смислів соціокультури; ек-зегетіка. Використовувалася в теології (тлумачення навчань, свяще
Л Е К Ц І Я № 50. Сцієнтизм і Антисцієнтисти
Сціентізм- абсолютизація ролі науки в системі культури, в ідейному житті суспільства. Почав складатися в філософії кінця XIX - початку XX ст. коли з розвитком науки був поставлений на
Л Е К Ц І Я № 52. Навчання психоаналізу і неофрейдизму
Засновник теорії психоаналізу - австрійський вчений, психіатр Зигмунд Фрейд (1856-1939). На досвіді лікування та діаг-ностікі психіки розробив концепцію несвідомих психи-чеських проц
Лекція № 53. Проблема свободи в екзистенціалізмі
Екзістенція- спосіб буття людини. Вперше застосував Серен К'єркегор (1813-1855) -датскій теолог, філософ, письменник. Екзистенціалізм (від позднелат. Ex
М. В. Ломоносова для російської філософії
Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) -геніальний вчених-ний-енциклопедист, який збагатив своїми відкриттями майже всі області знання, який розробив природно-наукові проблеми і вніс ог
Л Е К Ц І Я № 5 5. Філософські дискусії західників та слов'янофілів
Першими представниками органічної російської філософії були західники і слов'янофіли. Західництво: П. Я. Чаадаєв, А. Л. Герцен, Т. М. Грановський, Н. Г. Черниші
Л Е К Ц І Я № 56. Філософські ідеї Ф. Достоєвського і Л. Толстого
Л. Н. Толстой (1828-1910) -самобитний мислитель. Критикуючи суспільно-політичний устрій Росії, він сподівався на морально-релігійний прогрес у свідомості челове-пра. Іс
Л Е К Ц І Я № 57. Філософська система В. Соловйова
Володимир Сергійович Соловйов (1853-1900) -многогранний мислитель. Проповідник, публіцист, оратор, літературний критик, по-пов, філософ за покликанням. Він критикував недоліки - від
Л Е К Ц І Я № 5 8. УКР АЇНСЬКА космізм
З усіх напрямків російської філософії в радянський період найбільшого злету досяг космізм. Основоположники: Влідімір Іванович Вернадський (1863-1945) і Костянтин Едуардович ци
Лекція №60. Особливості філософської та релігійної картин світу
Картина світу-це сукупність знань про світ (про природу, суспільство, людину) на відміну від світогляду - сукупності поглядів на світ. Людина завжди прагнув зробити зрозумілим навколишній е
Л Е К Ц І Я № 61. Поняття культури в філософії
Існує безліч визначень поняття культури. Пер-воначально термін «культура» позначав обробку і догляд за зем-лей. Найбільш філософським є визначення культури як системи істор
Лекція № 62. Етапи історичного розвитку етичних уявлень
Спеціальна галузь філософського знання, узагальнюючи досвід морального усвідомлення дійсності, називається етикою. Виникла під час античності. Аристотель визначив місце е
Лекція № 63. Еволюція естетичних ідей
Естетика (від грецьк. Aisthesis - «чуттєве сприйняття») - наука про закономірності естетичного освоєння людиною мі-ра, про сутність і форми творчості за законами краси. Естетік
Л Е К Ц І Я № 65. Практична сфера реалізації естетичних уявлень
Кожна людина здатна на любов, а люблять здебільшого гарне, прекрасне, піднесене. Але інтуїтивного по-Німанн сфери краси недостатньо для впевненого ориенти-вання в ній.
Дві сучасні концепції
Етика ненасіліявознікла саме тоді, коли насильство вже правило світом, творило беззаконня. З історії етики нам через вестно, що всякий новий плин виникає в противагу суще-ствующей і держ