«Куточок оратора» (Speakers 'Corner) - це п'ятачок в північно-західній частині Гайд-парку поруч зі станцією Marble Arch, куди може прийти будь-який бажаючий і виступити перед усіма, хто готовий його слухати. Без будь-якого втручання поліції і дозволів від префекта Вестмінстерського округу - якщо, звичайно, в промовах немає нічого поганого з точки зору закону. Свого часу тут виступали Маркс, Ленін і Джордж Оруелл, місце зазначено у всіх путівниках по Лондону як одна з головних визначних пам'яток, тому в будь-який момент там пасуться десятка півтора туристів з фотоапаратами і пара-трійка міських божевільних.
Нехай, звичайно, тут кується свобода совісті і зборів, але найбільше Speakers 'Corner нагадує рядки з Миколи Носова:
У давні часи, коли з'явилися перші продавці акцій, в місті Давілоне для них була відведена ціла площа. Однак мешканці прилеглих кварталів стали скаржитися міській владі, що від цих крикунів їм життя не стало. Оскільки міська влада нічого не робили, жителі самі пробували розганяти крикунів, озброївшись палицями і камінням. Крикуни не хотіли давати себе в образу і, в свою чергу, нападали на жителів. Мало не щодня відбувалися побоїща! Не знаючи, що робити, міська влада перевели цей крикливий ринок на іншу площу, але і там почали виникати кровопролитні сутички.
Нагадаємо, що все це відбувається одночасно і на відстані трьох метрів один від одного. А тепер в стерео!
На закінчення хотілося б ще дещо додати. Ми за службовим обов'язком часто ходимо оглядати різноманітні мітинги і протести в Лондоні, і ось що хочемо з цього приводу сказати. Нам починає здаватися, що свобода зібрань неабияк розріджує мозок, і люди сприймають мітинг або демонстрацію як просто привід і потусуватися в компанії, і необренітельно для себе висловити якусь громадянську позицію. У нас, якщо ти йдеш на мітинг, то це тому, що у тебе у дворі замість дитячого майданчика і так поставлять будівництво з брудом і таджиками, так що вибір невеликий - або взагалі мовчати в ганчірочку, або заробити спочатку дубінатором від Чопа, а потім тебе ще самоскид переїде, але зате є шанс, що про це напишуть в газеті. А тут все протестують проти цукрових таблеток. Так здалися вам сто років ці пігулки, нехай їх купують, кому подобається. Ой ні, тут криється така небезпека, раптом кому-небудь замість справжніх ліків пропишуть гомеопатію і він помре? І скільки таких випадків було? Ах, поки анітрохи? Але все одно, така небезпека, така небезпека! Терміново створюємо групу на Фейсбуці і влаштовуємо цирк з клоунами!
Які англійці все-таки наївні, неляканих люди.