Праця - це доцільна діяльність людини, за допомогою знарядь праці, що впливає на предмети природи і створює матеріальні блага, що мають суспільно-корисне значення.
Організований на науковій основі працю є провідним фактором зростання його продуктивності і зниження витрат виробництва, основою забезпечення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів ринкової економіки.
Організація праці - це система використання праці працівників з метою досягнення корисного ефекту. Вона сприяє раціональному з'єднанню техніки і персоналу, оптимізує ефективне використання живого праці, забезпечує збереження здоров'я працівників і підвищення задоволеності працею за рахунок зміни його змісту.
У теоретичній частині даної роботи будуть детально розглянуті поняття організації праці на підприємстві та шляхи її вдосконалення.
Практична частина буде присвячена опису системи організації праці на підприємстві громадського харчування. Як описуваного підприємства обраний ресторан «Восьме небо».
Мета курсового проекту - розглянути елементи організації праці з теоретичної та практичної точки зору.
дати визначення організації праці в цілому;
описати вибрані елементи організації праці;
показати практичне застосування теоретичних основ організації праці на прикладі ресторану «Восьме небо».
1 Теоретична частина
1.1 Види і межі поділу праці.
Економічні системи засновані на поділі праці, на відносному розмежування видів діяльності. Розмежування видів діяльності в економіці країни здійснюється по групах галузей: сільське і лісове господарство, добувна промисловість, будівництво, обробна промисловість, транспорт, зв'язок, торгівля і. Сучасні підприємства можуть бути як диверсифікованими, що випускають широкий спектр продукції, так і спеціалізованими на окремих вироби чи послуги.
Основними видами поділу праці на підприємстві є: функціональне, технологічне, предметне, професійне і кваліфікаційне.
По виконуваних функцій зазвичай виділяють чотири основні групи персоналу: керівники, фахівці, робітники і учні.
Технологічне поділ праці обумовлено виділенням стадій виробничого процесу і видів робіт. Відповідно до особливостей технології можуть створюватися цехи і ділянки підприємства (ливарні, штампувальні, зварювальні).
Предметне поділ праці передбачає спеціалізацію виробничих підрозділів і співробітників на виготовленні певних видів продукції (вироби, вузли, деталі).
Професійне поділ праці характеризується знаннями і навичками, необхідними для виконання певного виду робіт.
Кваліфікаційне поділ праці визначається різницею робіт за складністю.
Технічні межі обумовлені можливостями обладнання, інструменту, пристосувань, вимогами до споживчих якостей продукції.
Психологічні межі визначаються можливостями людського організму, вимогами збереження здоров'я і працездатності.
Економічні межі характеризують вплив поділу праці на економічні результати виробництва, зокрема, на сумарні витрати трудових і матеріальних ресурсів.
Поділ праці передбачає його кооперацію. На підприємстві найбільш істотні проблеми кооперації праці пов'язані з організацією бригад. По відношенню до режиму роботи бригади можуть бути змінними і наскрізними (добовими). Залежно від професійно-кваліфікаційного складу розрізняють спеціалізовані і комплексні бригади. У першому випадку об'єднуються працівники однієї професії; у другому - різних професій і рівнів кваліфікації. Як правило, комплексний вид бригад забезпечує і кращі економічні показники.
1.2 Виробничий, технологічний і трудовий процеси.
Виробничим називається процес перетворення вихідних матеріалів в готову продукцію, здійснюваний за участю або під наглядом людини. Кожен виробничий процес можна розглядати з двох сторін: як сукупність змін, які зазнають предмети праці, і як сукупність дій працівників, спрямованих на доцільна зміна предметів праці. У першому випадку говорять про технологічний процес, у другому - про трудовий.
Таким чином, технологічний процес - це доцільна зміна форми, розмірів, стану, структури, місця предметів праці. Технологічні процеси класифікуються за такими основними ознаками: джерела енергії, ступеня безперервності, способу впливу на предмет праці.
За джерела енергії технологічні процеси можна розділити на пасивні і активні. Перші відбуваються як природні процеси і не вимагають додаткової, перетвореної людиною енергії для впливу на предмет праці (наприклад, охолодження металу в звичайних умовах). Другі протікають або в результаті безпосереднього впливу людини на предмет праці, або в результаті впливу засобів праці, що приводяться в рух енергією, доцільно перетвореної людиною.
За ступенем безперервності впливу на предмет праці технологічні процеси діляться на безперервні і дискретні. При перших технологічний процес не переривається під час завантаження сировини, видачі готової продукції і контролю за ним. Другі характеризуються наявністю перерв в ході технологічного процесу.
За способом впливу на предмет праці і виду застосовуваного обладнання розрізняють механічні та апаратурні технологічні процеси. Механічні процеси здійснюються вручну або за допомогою машин. При апаратурних процесах відбувається зміна фізико-хімічних властивостей предмета праці під впливом хімічних реакцій, теплової енергії, різного роду випромінювань або біологічних об'єктів.
Трудові процеси розрізняються за такими основними ознаками: характером предмета праці та продукту праці, функцій працівників, ступеня участі людини у впливі на предмет праці, важкості праці.
За характером предмета і продукту праці виділяються два види трудових процесів: матеріально-енергетичні та інформаційні. Перші характерні для робітників, другі - для службовців.
Подальша диференціація трудових процесів робітників і службовців проводиться за їх функцій. В даний час прийнято ділити трудові процеси робітників на основні і допоміжні і відповідно робітників - на основних і допоміжних. До перших відносять робітників основних цехів, безпосередньо зайнятих випуском продукції даного підприємства, до других - всіх робітників допоміжних цехів і тих робітників основних цехів, які зайняті обслуговуванням устаткування і робочих місць.
За ступенем участі людини у впливі на предмет праці трудові процеси поділяються на ручні, машинно-ручні, машинні і автоматизовані.
1.3 Умови праці.
Умовами праці називаються характеристики виробничого процесу та виробничого середовища, які впливають на співробітника підприємства.
Характеристики виробничого процесу визначаються застосовуваним обладнанням, предметами і продуктами праці, технологією, системою обслуговування робочих місць.
Виробниче середовище насамперед характеризується санітарно-гігієнічними умовами праці (температура, шум, освітленість, запиленість, загазованість, вібрація), безпекою трудової діяльності, режимом праці і відпочинку, а також взаємовідносинами між співробітниками підприємства.
Інтенсивність праці характеризує кількість праці, що витрачається в одиницю робочого часу, і є найважливішим компонентом тяжкості праці, що визначає сумарне вплив всіх факторів трудового процесу на організм працюючих.
До основних факторів, що впливає на інтенсивність праці, відносяться:
ступінь зайнятості працівника протягом робочого дня;
темп праці, кількість робочих рухів в одиницю часу;
зусилля, необхідні при виконанні роботи, які залежать від маси переміщуваних предметів, особливостей обладнання, організації праці;
кількість обслуговуваних об'єктів (верстатів, робочих помсти);